4 лютого увесь світ відзначає як Всесвітній  день боротьби проти раку, щоб звернути увагу людства до проблем, пов’язаних із цим захворюванням, і спільними зусиллями знайти шляхи подолання цієї загрози. На сьогодні рак легенів, шлунка, печінки, товстого кишечника й молочної залози є однією із основних причин смертей у світі.

Основними факторами ризику розвитку раку в усьому світі є вживання тютюну, алкоголю, нездорове харчування і відсутність фізичної активності.  Важливо знати, що куріння та інші способи вживання тютюну у світі щорічно призводить до 22% випадків смертей від раку. Проте таку кількість смертей можна попередити, якщо виконувати положення Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. Зокрема до 40% випадків захворювання раком цілком можливо запобігти, уникаючи контакту з відомими канцерогенами, які містяться в тютюновому димі.

«Куріння сигарет є причиною розвитку раку легені у 85 – 90% випадках. Курці хворіють на цю патологію у 30 разів частіше ніж ті люди, що не курять. Куріння сигар або люльки подвоює ризик розвитку раку легені. Також при пасивному тютюнокурінні, ризик захворіти на рак легені зростає у 1,5 рази. Активні курці хворіють на рак легені у 20 разів частіше, ніж пасивні. Серед осіб, які курять більше 2 пачок сигарет на день, від раку легені вмирає кожний сьомий. Після стажу курця у 10 пачко-років смертність помітно зростає. Проте після відмови від куріння ризик раку легені постійно зменшується, і через 15 років він наближується до ризику для некурців, якщо людина курила менше 20 років. Крім того, жінки, які курять у період 15 – 35 років, ризикують захворіти раком молочної залози на 34% більше, ніж жінки, які не вживають тютюн», - зауважує Дмитро Осинський, головний онкологом. Києва.

Для багатьох курців, на жаль, єдиним стимулом для припинення куріння стає смертельний діагноз. «Важливі дані були отримані при дослідженні впливу припинення куріння на смертність від раку легенів серед курців-чоловіків у Великій Британії. Так, п’ятдесятирічне спостереження (з 1950 по 2000 роки) показало, що у разі припинення куріння у віці до 35 років, ризик розвитку раку легенів, пов’язаного з тютюнокурінням, зменшується на 90%. А кумулятивний ризик виникнення смерті від раку легенів у людини віком 75 років, яка кинула курити, зменшується пропорційно до віку припинення куріння. Так, якщо людина припинить куріння у 60 років, то ризик смерті буде вищим на 10% порівняно з некурцем, у 50 років – відповідно 6%, у 40 років – 3%, а у 30 років тільки 2%. Ці дані наочно демонструють фахівцям та пацієнтам переваги припинення куріння, особливо у молодому віці», - наголошує Отто Стойка, головний лікар Київського міського центру здоров’я.

Україна відрізняється високим рівнем онкозахворюваності й входить до першої десятки країн світу щодо цього показника, маючи більше 160 тисяч хворих на рік. За даними ВООЗ в Україні рак легень – одне з найпоширеніших онкологічних захворювань серед чоловіків, а рак молочної залози – серед жінок.

У 2013 році ВООЗ ухвалила План дій по боротьбі з неінфекційними захворюваннями на 2013-2030 рр., який спрямований на зниження на 25% випадків передчасної смерті від раку, серцево-судинних захворювань, діабету і хронічних респіраторних захворювань. Один із пріоритетів цього плану дій – зменшення споживання тютюнових виробів на 30%.

«Наразі в нашій країні  офіційно не затверджено Українського  національного плану дій щодо боротьби з хворобами неінфекційного походження, який було розроблено найкращими українськими фахівцями за підтримки МОЗ України та експертної допомоги бюро ВООЗ в Україні. Згідно з результатами зустрічі, яка відбулася вчора в МОЗ України,  вже в березні цього року План готують до офіційного затвердження. До Плану включено національну стратегію  розбудови первинної ланки  з метою ранньої діагностики онкологічних захворювань, моніторингу груп ризику та застосування новітніх підходів лікування раку, що дозволить у багатьох випадках здолати це страшне захворювання, надати хворому можливість не тільки перемогти цю смертельну загрозу, але й можливість продовжувати повноцінне життя», - зазначила Наталія Король, керівник відділу боротьби з неінфекційними захворюваннями Бюро ВООЗ в Україні.

Завдяки наполегливій позиції громадськості й послідовним законодавчим і податковим заходам було досягнуто зменшення рівня поширеності щоденного куріння серед українців у 2014 році, порівняно із 2013 роком: на 3 в. п. (з 45% до 42%) серед чоловіків та на 2 в. п. (з 11% до 9%) серед жінок. Що є вагомим внеском у майбутнє зменшення онкозахворюваності через 20-30 років.