А от правоохоронні органи, уповноважені державою на боротьбу з корупцією, просто не спроможні робити це ефективно. Саме тому кращі громадські експерти країни спільно з Міністерством юстиції та Реанімаційним Пакетом Реформ створюють для держави новий антикорупційний план на 2015 рік.

У порівнянні з 2010 роком українське суспільство стало консолідованішим, громадські організації – активнішими та ефективнішими у відстоюванні реформ, а партії перестали наголошувати на розбіжностях у суспільстві, як вони це робили в минулому - такі факти зафіксувало дослідження «Оцінювання національної системи доброчесності України 2014». Це дослідження було презентоване під час публічної дискусії кращих антикорупційних експертів-практиків з усіх середовищ.

Експерти Transparency International Україна за спеціальними індикаторами комплексно оцінили спроможність 13 державних інституцій та секторів ефективно боротись з корупцією в Україні. Як зазначив Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна, дослідження мало на меті не лише окреслити проблеми та надати рекомендації щодо їх вирішення, але і логічно пов’язати всі антикорупційні кроки держави, зроблені з 2010 року: «Відсутність інституційної пам’яті – це проблема будь-якої української системи яка стає владою. Нова команда в усьому звинувачує «попередників». При цьому кожна нова команда починає розробляти свої рішення закрито, нікого не залучати, ні з ким не радитись. Саме тому ТІ Україна та Європейський Союз, який фінансував дослідження, вирішили в цьому році допомогти українській владі отримати комплексну оцінку антикорупційних зусиль держави аби добре знати, чого державним інституціям не вистачає та що саме має запрацювати».

Як виявило дослідження, за останні п’ять років в Україні посилилася не лише роль неурядових організацій, але й можливості уряду, омбудсмана та парламенту. В той же час найслабкішими інститутами у протидії корупції в 2014 році стали правоохоронні органи, політичні партії та публічний сектор. За словами Дениса Ковриженка, головного дослідника, силу громадянського суспільства можна пояснити низкою причин: «Зокрема, покращилася законодавча база, що сприяє діяльності громадських організацій та захищає їх від неналежного зовнішнього втручання, дуже відчутна активна участь громадських організацій в антикорупційних реформах і більша їх роль (в порівнянні з 2010 роком) у контролі за підзвітністю влади. Водночас рівень прозорості та підзвітності громадського сектору у порівнянні з 2010 роком не виріс, а тому вплинув на зменшення підсумкової оцінки по сфері».

Тим не менше, все ще існуючі патерналістські зв’язки в українському суспільстві, падіння національної економіки, соціальна нерівність, великий відсоток населення, який живе за межею бідності та незадовільна інфраструктура лише розвинулись у порівнянні з 2010 роком. В країні досі лишається високий рівень терпимості до корупції.  Правоохоронні органи часто заплющують очі на очевидні корупційні випадки і не спромоглися притягнути до відповідальності будь кого з поплічників Януковича за корупційні діяння. Це є однією з причин того, що наприкінці 2014 року 80 % громадян України були переконані в тому, що рівень корупції в країні з часів Євромайдану не змінився або навіть збільшився.

 Що пропонує Антикорупційна програма держави?

З урахуванням рекомендацій дослідження від Transparency International громадськими та владними експертами спільно було обговорено попередні напрацювання до проекту Державної антикорупційної програми України на 2015-2017 роки. Їх підготували фахівці Міністерства юстиції України та громадські експерти Реанімаційного пакету реформ. «Вперше Антикорупційна програма як і Антикорупційна стратегія України розробляються в громадському середовищі та базуються на міжнародних рекомендаціях, - наголосив Руслан Рябошапка, експерт Реанімаційного Пакету реформ та консультант Програми розвитку ООН в Україні, співавтор документу, - Якщо пригадати минулу держпрограму, крім того що вона містила кричущі помилки, невідповідність індикаторів, розмитість заходів і навіть корупційні ризики, вона створювалася абсолютно закрито. Не було проведено ні публічних обговорень з громадськістю ні  належної міжнародної експертизи. Більш за те, програма взагалі не виконувалася».

Нова держпрограма містить чіткий алгоритм дій із впровадження нещодавно прийнятого антикорупційного законодавства та конкретні реалістичні терміни виконання заходів. Основним виконавцем заходів призначено Національне агентство з питань запобігання корупції, але поки воно не буде створене цю функцію продовжить виконувати Міністерство юстиції. «Нетиповим для програми є те, що вперше за деякі заходи відповідальним буде зазначено Кабінет Міністрів. Таким чином уряд декларує, що він бере на себе конкретні зобов’язання і ці публічні зобов’язання уряду мають моніторитися суспільством. Це питання тиску та формування політичної волі», - додав пан Руслан. Велика частина програми присвячена інформаційним кампаніям про негативні наслідки корупції та просвітницьким заходам щодо протидії їй. Це стало відповіддю на високу толерантність суспільства до корупції. Безумовно, найважливішими заходами програми стануть створення нових інституцій – Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції. При даному агентстві буде відкрито центр правової та психологічної підтримки для викривачів корупційних злочинів.

Як підкреслив Іван Сікора, директор фундації «Відкрите суспільство»  та співавтор держпрограми, велика увага при розробці документу має бути приділена чітким показникам та індикаторам виконання заходів: «У програмі кожної політичної партії на першому місці стоїть боротьба з корупцією.  Але коли ми запитуємо про результати, то у відповідь не отримуємо нічого конкретного. Для того, щоб боротьба з корупцією велася на практиці, а не в документах та нарадах, ми прописали конкретні показники успіху чи провалу. Адже платників податків цікавить не процес, а результат».

В свою чергу, відповідальні за боротьбу з корупцією в країні наголошують – однієї державної програми для подолання корупції недостатньо, необхідно щоб суспільство продовжувало активно контролювати та моніторити діяльність влади. За словами Єгора Соболєва, голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, у 2015 році головним гаслом антикорупційної боротьби має стати відкритість: «Подолати зрощенність бізнесу та політики, або очистити суди і правоохоронні органи від корупціонерів - це завдання не одного року, адже корупційна система буде протидіяти усіма можливими способами.  Але те, що ми можемо зробити вже сьогодні – це збільшити відкритість. На мою думку, саме на цій ділянці антикорупційного фронту ми можемо перемогти. Чим більше відкритих даних, списків та реєстрів буде знаходитись у вільному доступі тим більше інструментів контролю за корупціонерами отримає кожен громадянин».

Як громадяни готові боротися з корупцією?

Учасники відкритої дискусії висловили свої рекомендації щодо нової Антикорупційної програми. Так під час обговорень було запропоновано зобов’язати уряд публікувати всі свої рішення та проекти он-лайн. Парламент, на думку громадян, має дотримуватися регламенту, а у разі недотримання - повинна запрацювати судова практика. Прозвучали пропозиції відкликати урядовий законопроект №1551 про електронні державні закупівлі, який містить значні корупційні ризики, дозволяючи ненадійним компаніям брати участь в тендерах. Було запропоновано прийняти новий закон про державну службу та провести переатестацію держслужбовців за участі громадських організацій. Щодо політичних партій, прозвучали вимоги проводити вибори за пропорційними списками, максимально відкрити всю інформацію про фінансування партій та передбачити механізм відкликання депутатів.

Збір рекомендацій до Антикорупційної держпрограми триває, тож кожен бажаючий може до 10 лютого надіслати свої пропозиції та зауваження до тексту, заповнивши відповідне поле електронної форми.

Нагадаємо, уряд не пізніше лютого цього року має затвердити державну Антикорупційну програму, щоб виконати вимоги закону №1699 від 14 жовтня 2014 року «Про загальні засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційну стратегію) на 2014-2017 роки».

Проведення національного обговорення та підготовка дослідження «Оцінювання національної системи доброчесності України 2014» були фінансово підтримані Європейським Союзом. Програмою розвитку ООН в Україні надала підтримку в розробці проекту Державної антикорупційної програми України на 2015-2017 роки.