14 жовтня цього року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» за номером 1701-VII, який набрав чинності 25 листопада. Серед іншого, цей закон зобов’язує кожну юридичну особу приватного права вносити у Єдиний державний реєстр інформацію про кінцевого вигодоодержувача та структуру власності засновників.

Громадські об’єднання (за деякими винятками – див. нижче) належать до таких декларантів, а значить, мають подати держреєстраторам відомості про своїх бенефіціарів у строк до 25 травня 2015 року.

Треба зазначити, що хоча на перший погляд процедура і виглядає дещо заплутаною, сама по собі вона досить проста – організаціям буде треба лише подати реєстраторам набір додаткових відомостей про себе за формою, розробленою Міністерством юстиції.

Наразі така форма, як і поради щодо її заповнення, лише розробляються. А тому вже зараз звертатися до державних реєстраторів з вимогою пояснити, що та як робити, зарано.

Кілька коментарів щодо застосування цього закону:

1. Хто вважається кінцевим вигодоодержувачем? Повне визначення міститься в Законі про запобігання та протидію легалізації (відмвиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. Для приклад, якщо застосувати це визначення до ГО: якщо в громадській організації чи благодійному фонді 4 чи менше членів, які формують загальні збори, вони є вигодоодержувачем (бенефіціарами), бо мають 25% прав голосу. Так само вигодоодержувачем є особа, яка здійснює вирішальний вплив на організацію, фактично її контролює, навіть, якщо вона не є її членом. Детальніші роз’яснення щодо застосування цієї вимоги до ГО повинні бути розроблені Мін’юстом.

2. Що буде, якщо організація не подасть держреєстратору відомості про власних бенефіціарів? Її керівник може бути оштрафований на суму до 8 тисяч грн.

3. Хто проконтролює цей процес? Державна реєстраційна служба, що входить до складу Міністерства юстиції України.

4. Чи є винятки? Так, але дуже часткові. Це - політичні партії, творчі спілки та їх територіальні осередки, адвокатські об’єднання, торгово-промислові палати, державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціації.

5. Чому це взагалі важливо? В Україні вже притчею во язиках стала історія благодійного фонду “Професіонал”, що був створений оточенням Миколи Азарова наприкінці 90-их років та фактично ним і контролювався. Саме через цей фонд бувший керівник податкової та прем’єр-міністр України тривалий час реалізовував конфісковане податківцями майно, вимивши з бюджету країни сотні мільйонів гривень. І подібних прикладів в Україні вже сотні. Крім того, це є вимога міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням злочинних коштів, зокрема організації ФАТФ.

Виконати норми закону про декларування бенефіціарів досить нескладно. А от користь від оприлюднення даних про фактичних контролерів організацій, у сукупності з іншими антикорупційними номами, стане відчутною чи не одразу. Передусім для ефективної боротьби з корупцією та відмивання коштів в Україні.

Олексій Хмара, Transparency International Україна

Дмитро Котляр, Реанімаційний Пакет Реформ

Дарія Каленюк, Центр Протидії Корупції