У Києві відбувся національний круглий стіл з питань реформування національного законодавства в сфері міграції та притулку в Україні та практики його застосування з метою приведення у відповідність із європейськими стандартами.

За результатами заходу 10 жовтня вдалося обговорити пріоритетні напрямки реформування національного законодавства та правозастосовчої практики, а також розробити важливі рекомендації у напрямку захисту прав тимчасово переміщених осіб, іноземців, осіб без громадянства та шукачів притулку. Представники Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” на заході представили специфіку та можливі шляхи вирішення проблеми безгромадянства, спричиненого розпадом СРСР, а також презентували нещодавно створене всеукраїнське громадське партнерство “Ініціатива з подолання безгромадянства в Україні”.

У круглому столі прийняли участь представники неурядових організацій з різних регіонів України, високопосадовці Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби, Міністерства соціальної політики України, представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також представники міжнародних організацій та установ — зокрема, Європейського Союзу, МОМ, УВКБ ООН та ХІАС.

В рамках обговорення проблем безгромадянства в Україні, представники Одеської обласної організації Комітету виборців України презентували ініціативу з подолання безгромадянства в Україні, що виникло у зв’язку із розпадом Радянського Союзу, а також нещодавно створене Всеукраїнське громадське партнертсво “Ініціатива з подолання безгромадянства в Україні”.  Метою партнерства є сприяння скороченню в Україні безгромадянства, спричиненого розпадом СРСР (в тому числі через проведення «міграційної амністії»), а також попередження, недопущення та подолання всіх інших форм та видів безгромадянства. Учасники круглого столу позитивно сприйняли інформацію про створене партнертсво та підкреслили необхідність об’єднання зусиль громадського суспільства у боротьбі за права осіб без громадянства.

Фахівцями Одеської обласної організації Комітету виборців України особливо наголошено на жахливому та неприпустимому правовому та соціальному становищі осіб, які після розпаду Радянського Союзу не набули юридично чи фактично громадянства жодної визнаної країни. За попередніми оцінками Одеської обласної організації Комітету виборців України, лише на території прикордонних Одеської, Вінницької та Чернівецької областей може проживати близько 3000 де-факто осіб без громадянства переважно молдавської національності. Представники Державної міграційної служби підтримали таке занепокоєння та звернулись до організацій громадянського суспільства з проханням допомогти у проведені моніторингу та встановлення реального масштабу цієї проблеми. Характерно, що дана проблема прикордонних регіонів України набуває ще більшої актуальності з огляду на ситуацію у сусідній Молдові, де за різними даними до 180 тисяч осіб проживає за паспортами Радянського Союзу. На відміну від України, законодавство Молдови станом на серпень 2014 року визнавало дійсність радянського паспорту зразка 1974 року.

В Україні питання безгромадянства у більшості випадків постає через те, що люди через різні підстави (складність встановленої процедури, правова неграмотність, втрачені документи, відсутність необхідних коштів тощо) не можуть самостійно легалізувати свій статус в Україні. Кожного дня люди, які понад 10-15 років інтегрувались в українське суспільство, стикаються з неможливістю реалізувати або захистити свої базові права, такі як право на медичну допомогу, освіту, соціальний захист та багато інших.

Саме тому учасники заходу приділили більше уваги практичним підходам та рекомендаціям щодо подолання проблеми безгромадянства. Представники Регіонального представництва УВКБ ООН,  що є провідним міжнародним органом (агенцією ООН) в сфері боротьби з безгромадянством, та міжнародної організації ХІАС виділили позитивний досвід Грузії та Молдови щодо вдосконалення національного законодавства з метою скорочення безгромадянства. Слід зазначити, що ці країни майже одночасно з Україною у 2013 році ратифікували Конвенцію ООН “Про скорочення безгромадянства” 1961 року. Проте, крім самої ратифікації, була здійснена процедура імплементації положень Конвенції у національне законодавство. Таким чином, Грузія та Молдова змогли не лише декларативно приєднатись до Конвенції, але й здійснити практичні шаги на її виконання. На жаль, приведення українського законодавства до міжнародних стандартів щодо скорочення та уникнення безгромадянства наразі не демонструє видимої динаміки.

Зі свого боку, Одеська обласна організація ВГО “Комітету виборців України” запропонувала обговорення проведення так званої міграційної амністії, як одного із шляхів подолання проблеми безгромадянства. Міграційна амністія або як її ще називають регуляризація (або нормалізація) - це врегулювання правового статусу нелегальних мігрантів, що перебувають на території тієї чи іншої держави. Позитивним прикладом міграційної реформи, який може бути запозичено Україною, є досвід Киргизстану, де шляхом внесення змін до закону про громадянство протягом останніх двох років вдалося легалізувати більше 30000 громадян колишнього СРСР. Тобто, шляхом встановлення поліпшеної/спрощенної процедури отримання громадянства саме для громадян колишнього Радянського Союзу (наприклад, зменшена вимога щодо перебування на території Киргизстану з 5 років лише до одного року) вдалося у найкоротші строки значно покращити становище великої кількості людей.

Україна також може пишатись позитивним досвідом проведення “міграційної амністії”. У 1997-2000 роках, за сприянням УВКБ ООН, було проведено заходи законодавчого, організаційного та інформаційно-роз’яснювального характеру з метою вирішення проблеми безгромадянства депортованих осіб та їх нащадків. Внаслідок цієї кампанії, близько 106000 кримських татар набули громадянство України. Позитивний результат цієї кампанії для України важко переоцінити. Найкрасномовнішим підтвердженням правильності вибраної стратегії стали події березня 2014 року, коли під час анексії Криму з боку Російської Федерації спільнота кримських татар виступила на захист єдиної та соборної України.

Таким чином, наявний міжнародний та український досвід вказує на доцільність проведення кампаній “міграційної амністії” та їх значний вплив на скорочення безгромадянства та поновлення прав осіб без громадянства. Безперечно, подібні кампанії повинні базуватися на проведенні продуманого моніторингу, котрий надасть експертам та представникам офіційної влади розуміння масштабів, географії та специфіки проблеми, а також відношення всіх зацікавлених осіб до впровадження полегшених процедур легалізації. Власне, такий моніторинг командою експертів під егідою Одеської обласної організації ВГО КВУ вже проводиться на території Одеської, Вінницької та Чернівецької областях, і на початку 2015 року його результати  будуть широко презентовані серед експертного та професійного середовища, а також поширені в ЗМІ.

Проект з подолання безгромадянства в Україні, що виникло у зв’язку із розпадом Радянського Союзу реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.