Після ряду судових справ щодо створення та узаконення діяльності Національного природного парку «Гуцульщина», у апеляційному суді тепер знаходиться справа стосовно Пістинської сільської ради, що на Косівщині у Івано-Франківській області.

Судові тяжби з цього питання тягнуться ще з 2006 року. Тоді органами місцевого самоврядування та державної влади Косівського району було ухвалено низку нелогічних, суперечливих та подекуди сумнівних з правової точки зору рішень щодо відмов у відведенні земельних ділянок НПП “Гуцульщина”, створеного указом Президента України у 2002 році. Зауважмо, що на час створення парку, Косівська районна рада своїм рішенням у повному обсязі погодила проекти відведення у постійне користування національному паркові земельних ділянок площею більше 7 тисяч гектарів.

Пізніше, вже у новому складі, депутати райради спільно із головами кількох сільських рад намагалися скасувати усі раніше прийняті рішення щодо Парку. Згодом намагалися провести місцевий референдум про скасування землекористування парку. А цього року подали до суду на Косівську райдержадміністрацію, котра погодила відведення земель державної власності паркові. Оскільки дане рішення суперечить вимогам чинного законодавства України, прокурором Косівського району було також підготовлено позов до суду про визнання даного рішення не чинним. Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив позов Прокурора, зазначивши, що «скасувати чи визнати не чинним, незаконним рішення ради відповідного рівня – це прерогатива суду, а не органу місцевого самоврядування». На рішення суду Косівська райрада подала апеляцію. Процесуальні строки вже давно минули, але остаточного рішення щодо діяльності Парку і досі немає.

Отже конфлікт навколо питання функціонування Парку триває вже багато років. Наразі кілька сільських рад Косівського району Івано-Франківської області через прийняття генпланів населених пунктів планують вилучити землі з природно-заповідного фонду. Судові справи щодо різних сільських рад тривають до сьогодні. Парк, тим часом, продовжує функціонувати.

Олександр Степаненко, лідер громадського об’єднання «Зелений Світ», так прокоментував ситуацію, що склалася: «За умов потужного опору, організованого процесові становлення національного парку місцевою владою, він за 12 років свого існування так і не зміг виготовити державний акт на право постійного користування землями. На нашу думку, за черговою хвилею спротиву становлення парку та його дискредитації стоять комерційні та корумповані владні структури, зацікавлені у тому, аби більше рубати, продавати та забудовувати. Звісно, охоронний режим парку встановлює певні рамки для використання різного роду природних ресурсів. Це може не подобатися багатьом, хто хотів би необмеженого природокористування. На наше переконання вихід з конфлікту варто шукати у налагодженні діалогу між усіма зацікавленими сторонами, при врахуванні державних, громадських та приватних інтересів.

Цінність Покутських Карпат, як краю з унікальними можливостями для розвитку екологічного та етнографічного туризму, для рекреації є незаперечною. Не так багато в Україні настільки цінних територій. У силу унікальності Гуцульщини варто сприймати цей край не лише як ресурс для будь-якого розвитку. Він насамперед є неоціненною спадщиною, котру нам належить передати наступним поколінням. Тому державний інтерес та цілі заповідання у цьому питанні мають бути пріоритетними».