2 жовтня 2002 року був заснований ще один осередок громадської активності, який за 12 років перетворився на справжній інструмент захисту не лише прав і свобод учасників громадської організації, а й інших мешканців. ЗЕОН відомий своїми громадськими акціями, аналітичними розробками, пропозиціями з покращення управління містом і регіоном  і гострою нетирпимістю до порушень. Навколо ЗЕОНу з’являються нові осередки активності – Волонтерський рух Здолбунівщини, газета і портал Здолбунів CITY. Тож спілкуємось з одним із фундаторів та нинішнім керівником організації Миколою Орловим.

- Які відчуття в день 12-річчя дітища?

Цілком нормальні, не дуже святкові, швидше робочі, буденні відчуття. По перше-через події в країні, по-друге у громадської організації немає бюджетів на святкування річниць. Коли влада буде розуміти користь від співпраці, коли будуть з’являтись замовлення, соціальні контракти, спільні проекти – можливо тоді буде за що випити келих шампанського. А поки що влада або краде те, що можна було би інвестувати у співпрацю або душиться «жабою», що «якісь там» громадські активісти можуть чимось зарадити у «їх важливих державних справах» або банально не мають грошей.

- Як з’явився ЗЕОН?

 Повернувся із навчання у Центрально-Європейському університеті Будапешта і вирішив спрямувати отриманні знання у практичне русло. Знайшлись однодумці так і з’явився ЗЕОН. ЗЕОН-це від давнього слова СЕОН – місто майбутнього, біблійне місто.

- Які досягнення за таку немаленьку, як для громадської організації, історію має ваш аналітичний центр?

 Ми існуємо і розвиваємось досі і це саме головне. У нас змінилось вже декілька поколінь членів і волонтерів організації. Хтось виїжджає вчитись, хтось йде працювати, народжувати дітей, а в когось навпаки з’являється час і бажання робити корисні суспільно-важливі речі. Тільки за останні два роки у нас з’явилось багато нового: це і газета та портал Здолбунів CITY. Газети вийшло 52 номери поки що, а основну інформаційну лінію тримає портал. Журналістські роботи і розслідування вже мають високі рейтинги і навіть відзнаки, премії на всеукраїнському рівні. Провели декілька шкіл підготовки громадських кореспондентів, маємо власну групу у соцмережах з цього приводу. А група ЗС у ВК взагалі б’є усі прогнози із динаміки зростання. З 9000 користувачів цією соцмережею-здолбунівчан вже більше 4500 є учасниками групи нашого порталу. І процес зростання триває. Велика заслуга у цьому модераторів групи Миколи Мокрика та Дмитра Хомицького. ЗС вже перестав бути суто здолбунівським сайтом. Нас читають в окрузі, регіоні, який ми приблизно описуємо радіусом у 100 кілометрів. На тему громадської журналістики випустили один із перших в Україні посібник.

Акції з благоустрою міста, які розпочинав ЗЕОН були підхоплені минуло річ молоддю Здолбунова і відтепер в районі є Волонтерський рух Здолбунівщини. Він проводить регулярно екологічні, санітарні акції. Ніщо не заважає до них долучатись політикам, депутатам, державним службовцям. Поодинокі випадки трапляються. Але люди персонально приходять і долучаються. Один раз навіть міське будинкоуправління відрядило 3 чоловіки на спільну акцію але на тому  і все. Стидаються наші чиновники, особливо керівники, бути ближче до народу без своїх піджаків і краваток. Не панське то діло згарки збирати в гідропарку чи зривати рекламу із будинків у яких можливо вони ж і мешкають. Краще пройти і не помітити. А волонтери помічають і працюють. Без зарплат, надбавок і рангів.

Традиційно успішно проходять молодіжні і спортивні заходи, які організовує ЗЕОН. Це і Квести, інтелектуальні змагання, водні війни на Івана Купала. Цікаві таборування були цього річ у Вінниці, Дубно, Олександрії де Зеонівці були на висоті. Ми рідко коли просто відпочиваємо. Як правило це відпочинок і навчання чи стажування чи вишкіл. Закордонні програми пройшли найкращі наші члени організації: Марія Орлова у Польщі, Настя Загайна у Польщі і Швейцарії, Іванка Панасюк у Польщі, Катерина Кондратюк у Росії. Я вивчав досвід муніципального управління і журналістики США, Німеччини, Польщі, Угорщини.

Наші подорожі закінчують обов’язково розширеними публічними звітами, що друкуються, а також електронними чи друкованими посібниками. Останні видані можна переглянути тут: http://kerivnyk.org.ua/news

До нас приїздять переймати досвід з усієї країни. Незабаром в середині жовтня знову чекаємо гостей із сходу країни. Матеріали про діяльність ЗЕОНу знаходяться і вГуверівському інституті при Стенфордському університеті в США (www.hoover.org)

Все не перекажеш, ми керуємо проектами, приймаємо участь у розробках, проводимо тренінги, наші звіти річні є публічні. Їх можна бачити тут: http://kerivnyk.org.ua/zvit-pro-diyalnist-nho-atsrm-zeon-u-2013-rotsi.html http://kerivnyk.org.ua/zvit-pro-diyalnist-zeona-u-2012-roci.html

- Цікавий досвід. А як його використовує місцева, районна, обласна влада. Чи є співпраця? Адже ЗЕОН – це аналітична НГО, робота якої може бути цікава владі.

 На владу я давно «забив». Це заздрісники, політикани чи дилетанти у своїй більшості. Тому із заздрісниками нецікаво, бо вони думають що ти в чомусь їх підсидіти чи принизити хочеш, політикани прагнуть безкоштовно використати роботу на свою користь, а дилетантам не вважаю за потрібне тлумачити те, що вони мали би засвоїти ДО приходу на керівні посади у владі. Візьміть останню роботу, яка напряму була пов’язана із тим, чим займається ЗЕОН. Це розробка Стратегії сіл, міст, району на 2013-17 (18,20) роки. Села мучились «передирати кози» із сусідніх сіл, районна влада цілу книжку видала. Головні автори Василь Тимощук і Віталій Шуль, а також чиновники рангом нижче та декілька моїх колег з НУВГП. Мене залучили до публічного обговорення всіх розроблених сільських стратегій оскільки я їх всіх вивчив, проаналізував і серйозно висловив зауваження до них. Загнали тих бідних сільських голів публічно виступати перед Орловим і присутніми чиновниками, щось їх примусили трохи переробити. Галочку поставили і книжку випустили. Тимощук і Шуль.

Про  ЗЕОН ні слова, а текст районної Стратегії побачив вже в опублікованому варіанті. Голова райради нарікав на безгрошів’я, що все робили без фінансування, тому і вийшли такі ось плани-планчики тренувальні. Може й добре що потренувались, але на це вбили кучу часу, робочого часу, який оплачується із бюджету. А на виході трієчка з мінусом. До речі минув рік з моменту їх розробки тому прийшов час аналізувати що ЗРОБЛЕНО за рік. Хоча, наприклад по проекту електронного урядування маємо підписаний Меморандум із районною радою і бібліотеками, але теж вважаю лише тому, що районній владі не треба нічого фінансувати в рамках цього Меморандуму. Як тільки мова заходить за фінансування, соціальне оплачуване замовлення, тренерську чи експертну послугу на тому розмови всі закінчуються.

Міська влада і ЗЕОН різні хвилі стосунків пройшла. Будучи депутатом міськради розробляв регламент діяльності ради, програму реформування житлового господарства міста, а от після депутатства вдалих варіантів співпраці із міською радою не маємо. Не бачить міська рада ні фарбувань на Алеї випускників, ні прибирань міста, ні відловлених рекламоспамерів. ні книжок по благоустрою міста. Я їх розумію, адже мої запити про використання коштів їх дратують. Вони сприймають публікації і розслідування про діяльність міської ради та утворених нею комунальних підприємств боляче.

Звісно неприємно коли афера з пів мільйоном втрачених бюджетних коштів через віртуальний сміттєвоз стає відомою громаді міста, коли вимушена звільнятись жінка директора комунального підприємства через наш матеріал про порушення норм антикорупційного законодавства, коли 11 років міська влада нічого не може зробити із кафе, які працюють з неймовірними порушеннями , коли я ловлю на брехні обіцянки мера прибрати вуличну торгівлю і т.д то яка може бути співпраця. Чиновники у нас критику не люблять, вони співпрацюють з тими хто не помічає їх «шалості», а я і інші члени ЗЕОНу помічаємо.

Обласна рада чи ОДА. Співпрацювали із Олексієм Губановим, Валентином Королюком, колі ті були на посадах заступників. Взагалі чим вище рівень влади тим освіченіші чиновники все-таки і порозуміння знаходити легше. Але політика є політика. Там люблять щоб дружив «лише зі мною». В цій фразі зникає сама можливість бути незаангажованим. Тому більше знаходимо порозуміння із органами влади за меж району та НГО, бізнесом. Вони не шукають підводних течій у Меморандумах про співпрацю, як це збирався робити голова Здолбунівської РДА як тільки прийшов на посаду.

Але, ні я ні Зеонівці образ ні на кого не мають і не тримають. Буде простягнута рука до співпраці від місцевої влади ми протягнемо і свою. Але ми свої послуги цінуємо тому партнерство має бути рівноправним. Загалом вважаю, що потенціал стосунків із будь-яким місцевим органом влади не вичерпаний і має перспективи.

- Зрозуміло, складна історія але з оптимістичним завершенням, а як справи із іншими партнерами, тими ж НГО, бізнесом?

Є добра співпраця та (чи) комунікації із Здолбунівським райвідділом міліції, ДАІ, обласними управліннями міліції, ДАі, Здолбунівською прокуратурою, СБ, прес-службами облради і РОДА, районною бібліотекою, будинками культури, сільськими радами Урвени, Здовбиці, Старої Мощаниці, районною радою та її депутатським корпусом, відділом освіти та бухгалтерією відділу при Здолбунівській РДА, гуманітарною гімназією, ЗОШ№1, ДЮСШ, відділом молоді і спорту ЗРДА, закладами охорони здоров’я району і області, секретарем Здолбунівської міськради та деякими депутатами міськради, депутатом облради О.Андріюком, районною газетою «Нове життя», НГО «Екстрім», НГО «YMCA», ПАТ «Волинь-Цемент», ТОВ «Укрцемремонт», рівненськими ВРЦ, Яскраво, Комітетом виборців України, Екоклубом, більшістю рівненських інтернет-видань, Всеукраїнськими НГО і порталами ГУРТ, Громадський простір, ІСАР-Єднання, чернігівський АХАЛАР, вінницькі, львівські НГО, дніпропетровським Тамариском, польськими НГО, асоціацією випускників американських програм, Інтерньюзом, У-медіа, Інститутом масової Інформації. Фух, не всіх звісно згадав, але ВСІМ величезне дякую, що ви є в житті ЗЕОНу, а ми у вашому!!!

- Які плани на майбутні 12 років?

 На 12 не знаю. Сьогодні йду допомагати волонтерам на 142 км у Здолбунові готувати майданчик для висадки дерев і кущів.

Протягом цього місяця наш член Правління Микола Мокрик прийме участь у «Території розвитку-2014» у м.Чернігів, у жовтні – відкриття Громадського інформаційного центру в офісах районної бібліотеки та нашому, з листопада стартує програма  «Стажування студентів в органах влади», яку ЗЕОН координує у Рівненській області та черговий етап програми розвитку організаційної спроможності НГО у якій ми приймаємо участь. Настя Загайна проходить зараз навчання у школі місцевого політика, а Настя Мокрик їде до Дніпропетровська на всеукраїнський дебатний тур. Чекаємо в гості друзів з Дніпропетровщини на стажування по громадській журналістиці та на заключну конференцію по електронному урядуванню у Львові. Це я розповів плани лишень на 2 місяці. А загалом ми маємо розроблену стратегію до 2018 року, вона враховує нові напрямки діяльності ЗЕОНу тому нам буде про що поговорити і наступного року. Всі, хто хоче долучитись до ЗЕОНу: ми знаходимось м.Здолбунів вул.Незалежності, 11 (приміщення Укрцемремонт), а також до нас можна написати електронний лист [email protected] чи залишити повідомлення у соцмережах, групах ЗЕОНу чи ЗС.

Хотів би подякувати і всім, всім хто допомагає нам на акціях та приймає в них участь. Про це ми постійно пишемо на сторінках ЗС і будемо писати надалі.

Акції ЗЕОНу збирають неймовірну кількість учасників!!!

Наостанок фото із нашого проекту, який закінчився всього лише трохи більше року тому. Давайте поглянемо хто і чим зараз займається з тих, хто пройшов тренінг ЗЕОНу із громадської журналістики.

Зліва направо: Дмитро Хомицький – SEO-спеціаліст, адміністратор ЗС, переможець конкурсу MYMEDIA на кращу роботу із теми місцеві ЗМІ, Павло Дутко – квасилівський активіст, який вже зареєстрував громадську організацію, створив сайт Інший Квасилів, Ольга Данилюк – стала редактором Рівненської газети і ведучою на Рівне-1, Юрій Мочаєв – активіст ГМ Опора, Ігор Яремович – кореспондент ЗС, нині студент у м.Дніпропетровську, Наталія Малиновська – помічник -консультант народного депутата, кореспондент газети Рівненська правда, Ганна Петрівська – головний редактор “Дубровицького вісника”, Микола Орлов – тренер із громадської журналістики та діяльності НГО, Ольга Ферар – громадський журналіст, автор ЗС, блогер, Євгенія Шкільна з Тернополя – вступила на  факультет міжнародної інформації в університет Поплавського, Людмила Панасюк – журналістка з Острога, Влад Нагорний – кореспондент ЗС.

Чи ви можете похвалитись такою результативністю своїх заходів, таким підбором учасників?

ЗЕОН  – може!