Установча зустріч відбулась 17 серпня в м. Одеса. До проведення установчої зустрічі партнерства громадські активісти змогли підвищили рівень своїх знань та практичних навичок щодо проблем безгромадянства, ефективного проведення моніторингових та адвокаційних заходів в цій сфері. Відповідний тренінг для них провели 15-16 серпня фахівці Представництва Управління Верховного Комісара ООН з питань біженців (УВКБ ООН), Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні та Одеської обласної організації Комітету виборців України.

На жаль, за 23 роки незалежності, українська влада так і не спромоглася вирішити проблеми безгромадянства, спричиненого розпадом Радянського Союзу. За висновками УВКБ ООН, станом на січень 2014 року, в Україні 33271 осіб вважаються особами без громадянства (значна частина з них пов’язує свій статус з розпадом СРСР). За попередніми оцінками Одеської обласної організації Комітету виборців України, лише на території Одеської, Вінницької та Чернівецької областей може проживати близько 3000 де-факто осіб без громадянства молдавської національності. У більшості випадків, ці люди через різні підстави (складність встановленої процедури, правова неграмотність, втрачені документи, відсутність необхідних коштів тощо) не можуть самостійно легалізувати свій статус в Україні. Для системного вирішення цієї проблеми необхідно втручання держави та міжнародних організацій, в тому числі і через застосування спрощених юридичних та адміністративних процедур щодо цих осіб.

Метою тренінга «Основи ефективного моніторингу та адвокасі в сфері скорочення безгромадянства» було презентувати для потенційних учасників партнертства проблему безгромадянства в Україні, а також обговорити можливі шляхи її вирішення через проведення комплексу ефективних моніторингових, інформаційних та адвокаційних заходів. Очікується, що саме учасники цього тренінгу будуть задіяні в більшості заходів проекту Одеської обласної організації Комітету виборців зі скорочення безгромадянства, котрий фінансується Європейським Союзом.

Питання визначення, статусу та стандартів поводження з особами без громадянства, а також мандат та стратегію Управління Верховного Комісара з питань біженців презентував Дмитро Плечко, радник з правових питань Регіонального представництва УВКБ ООН. Необхідно відзначити, що саме УВКБ ООН є провідним міжнародним органом (агенцією ООН), робота якого направлена на боротьбу з явищем безгромадянства. Саме УВКБ ООН надає значну організаційну, технічну та матеріальну допомогу урядам різних країн у питаннях скороченя та уникнення безгромадянства. В той же час, оскільки проблема безгромадянства пов’язана з відсутністю доступу до таких базових прав людини таких, як право на медичну допомогу, навчання, захист приватної власності тощо, багато інших міжнародних організацій (агенцій ООН), беруть пряму або опосередковану участь у подоланні цієї проблеми в Україні. Зокрема, це Програма розвитку ООН, Управління Верховного комісара з прав людини, Дитячий фонд ООН, Всесвітня організація охорони здоров`я, Міжнародна організація з міграції, Європейський Союз, Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні.

Правовий аналіз проблем безгромадянства в Україні спричиненого розпадом СРСР, а також міжнародний досвід проведення т.з. міграційних амністій, підготував та презентував учасникам тренінгу Артур Яцевич, експерт Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні. В останні десятиріччя спостерігається міжнародна тенденція щодо удосконалення міжнародного законодавства у сфері безгромадянства, наприклад, прийняття у 1997 році Європейської конвенції про громадянство. Україна також стала на шлях вирішення цього питання - національне законодавство з моменту прийняття Закону України «Про громадянство України» у 1991 році декілька разів змінювалося задля зниження напруги у суспільстві та подолання проблем безгромадянства. Так, двічі вносили зміни до Закону України «Про громадянство України», приймаючи його у новій редакції. Крім цього, було прийнято ряд дуже важливих Законів України (зокрема, «Про імміграцію», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»), які суттєво наблизили українське законодавство до міжнародних стандартів у цьому питанні. Нарешті, у 2013 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН «Про скорочення безгромадянства» 1961 року. Проте наразі необхідно подальше приведення національного законодавства до міжнародних стандартів щодо скорочення та уникнення безгромадянства, в тому числі котре спричинено розпадом Радянського Союзу.

Одним із шляхів подолання проблеми безгромадянства є проведення так званих «міграційних амністій», які частіше називають регуляризаціями (або нормалізаціями) - тобто врегулювання правового статусу нелегальних мігрантів, що перебувають на території тієї чи іншої держави. Наймасштабніша імміграційна амністія відбулася в США, де відповідно до закону 1986 року одночасно було легалізовано 2,7 млн. мігрантів. Протягом останніх десятиліть було здійснено більше 40 програм легалізації (Бельгія, Греція, Іспанія, Італія, Люксембург, Португалія, Франція, Швейцарія, Габон, Венесуела, Малайзія, Коста-Ріка, Таїланд та інші), що дало змогу легалізуватися понад 5,7 млн. нелегальних мігрантів. Позитивним прикладом міграційної реформи є досвід Киргизстану, де шляхом внесення змін до закону про громадянство протягом останніх двох років вдалося легалізувати більше 30000 громадян колишнього СРСР. Міжнародний досвід демонструє, що проведення міграційної амністії сприяє скороченню тіньової економіки, збільшенню надходжень податків та розвитку економіки. Зменшується рівень криміналу та корупції, порушень прав людини, а також відбувається покращення міграційної політики (амністії часто проводяться паралельно з прийняттям нового, удосконаленого міграційного законодавства). Можна говорити про вплив міграційних амністій на оздоровлення суспільного клімату через ліквідацію можливостей для расової дискримінації чи ксенофобії до мігрантів (осіб без громадянства). Легалізація також забезпечує уряд інформацією про реальну кількість мігрантів, їхній склад, шляхи проникнення в країну, регіони розміщення та сфери зайнятості, що є необхідною передумовою для розробки адекватних управлінських рішень в цій сфері.

Україна також може пишатись позитивним досвідом проведення «міграційної амністії». У 1997-2000 роках, за сприянням УВКБ ООН, було проведено заходи законодавчого, організаційного та інформаційно-роз’яснювального характеру з метою вирішення проблеми безгромадянства депортованих осіб та їх нащадків. Внаслідок цієї кампанії близько 106000 кримських татар набули громадянство України. Позитивний результат цієї кампанії для України важко переоцінити. Найкрасномовнішим підтвердженням правильності вибраної стратегії стали події березня 2014 року, коли під час анексії Криму з боку Російської Федерації спільнота кримських татар виступила на захист єдиної та соборної України.

Заступник голови Одеської обласної організації Комітету виборців України Ігор Бринош провів декілька сесій щодо ефективних інструментів проведення моніторингових, інформаційних та адвокаційних кампаній в сфері скорочення безгромадянства. Спільно з учасниками тренінгу, вдалося обговорити на напрацювати як базову схему проведення моніторингу проблем безгромадянства, спричиненого розпадом СРСР, так і окремі конкретні інструменти (анкетування осіб без громадянства, експертні опитування та фокус-групи, інформаційні запити, аналіз юридичної практики та статистики, журналістські розслідування тощо). Обговорюючи прийнятні форми здійснення адвокаційної діяльності, учасники тренінгу відзначили гнучкий та динамічний характер адвокаційних заходів (обов’язково наявність резервного плану), а також реальну можливість системного вирішення проблем безгромадянства зважаючи на більш сприятливе середовище для впровадження прогресивних європейських реформ, створене політичними змінами після повалення режиму Януковича.

17 серпня 2014 року відбулася установча зустріч партнерства зі скорочення безгромадянства, в ході якої учасники обговорили мету, завдання, цінності, формат та комунікаційну стратегію діяльності такого неформального об’єднння. Результатом такої роботи став проект Меморандуму про співпрацю в рамках Всеукраїнського громадського партнертсва «Ініціатива з подолання безгромадянства в Україні». Після дистанційного обговорення та доопрацювання такого Меморандуму, 4 вересня 2014 року він вступив в силу. Меморандум передбачив, що 25 незалежних та рівноправних неурядових організацій з різних регіонів України, з огляду на недостатні дії (бездіяльність) офіційних органів влади України в сфері скорочення безгромадянства, спричиненого розпадом Радянського Союзу та критичність правового вакууму цих осіб та пов’язаних з цим порушенням і обмеженням їх прав, на основі взаємних інтересів та цінностей прийняли рішення про утворення партнерства як постійно діючого мінімально формалізованого об’єднання зацікавлених НУО, ЗМІ, експертів та громадських активістів. Метою партнерства є сприяння скороченню в Україні безгромадянства, спричиненого розпадом СРСР (в тому числі через проведення «міграційної амністії»), а також попередження, недопущення та подолання всіх інших форм та видів безгромадянства. Координувати діяльність партнерства протягом першого року його діяльності учасники довірили Одеській обласній організації ВГО «Комітет виборців України», яка і виступила ініціатором його створення. Учасники партнерства переконані, що об’єднавши таким чином свої зусилля, зможуть реально вплинути на подолання безгромадянства в Україні та допомогти відповідним офіційним органам влади в Україні та міжнародним організаціям більш ефективно реалізувати свої повноваження або мандат в цій сфері. 

Установчу зустріч партнерства та тренінг організувала та провела Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України», за фінансової підтримки Європейського Союзу, з метою скорочення безгромадянства, спричиненого розпадом СРСР.

Прес-служба
Одеської обласної організації
ВГО «Комітет виборців України»