14-18 липня близько 30 соціальних фахівців з майже усіх областей України, переважно з Луганської та Донецької, пройшли тижневе навчання надання першої психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та людям у зоні бойових дій, організованого спільно Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй та Міністерством соціальної політики України.

«Тепер я знаю, як їм допомогти. Я знаю, що їм можна казати і що треба робити», – ділиться полегшено Оксана Цегельник, фахівець Луганського міського центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді.

 Учасники семінару мають багаторічний досвід соціальної роботи, а від нещодавно – з переселенцями та родичами загиблих. Кожен третій учасник приїхав зі Сходу України, де особисто зіштовхнувся з артобстрілом та бомбардуванням в гарячій точці. Тому надана інформація та спілкування були «ковтком свіжого повітря», за словами самих учасників.

 Як зазначила Ірина М. Пінчук, заступник директора департаменту сім’ї та дітей Мінсоцполітики України, саме до працівників соціальних служб на місцях  перш за все звертаються люди, які потребують психологічної підтримки та допомоги. Після завершення бойових дій більшість людей, які перебували або перебувають в гарячих точках, потребуватимуть кваліфікованої допомоги для подолання симптомів посттравматичного синдрому.

 За даними Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) від 11 липня 2014 р., близько 87 500 людей були змушені покинути свої домівки у зв’язку з бойовими діями, що тривають в Донецькій та Луганській областях, а також після анексії Криму. На жаль, люди в районах, постраждалих від насильства і бойових дій, продовжують стикатися з проблемами безпеки й обмежені в доступі до повного спектру необхідних життєвих послуг. Серйозні порушення прав людини, включаючи тортури, викрадання і вбивства, не припиняються.

Під час навчання соціальні працівники отримали практичні поради від досвідчених психіатрів, лікарів, психологів. Директор Українського наукового-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, доктор мед. наук Ірина Я. Пінчук виділила особливо вразливі категорії населення, які потребують першочергової уваги: немовлята, діти, підлітки, люди похилого віку (які мають спогади Другої Світової війни), а також вагітні жінки. Наталія Щербина і Тетяна Палієнко, два досвідчених волонтери-психологи «Психологічної служби Майдану», розказали, що можна і що не можна при роботі з людьми, які пережили або свідками насильства, що склалася в конфліктних зонах.

«Цього року Україна вперше зіткнулася з проблемою внутрішньо переміщених осіб (ВПО), і ПРООН готова сприяти уряду України, щоб вирішити її», – зазначила Ініта Пауловіча, заступник Постійного представника ПРООН в Україні.

«Навчання, яке ми організували спільно з Міністерством соціальної політики України, є досить практичним і покликане допомогти людям,  які живуть у постраждалих районах або були змушені їх покинути. Соціальні працівники, які часто є єдиною доступною допомогою в конфліктних зонах, повинні мати розуміння того, як надати першу психологічну допомогу людям в Луганській і Донецькій областях», – відмітила Олена Іванова, керівник проекту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні».

         ****

Проект Програми Розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні»

Проект надає підтримку Урядові України та Міністерству соціальної політики України в прискоренні впровадження реформ у соціальному секторі та досягненні коротко- і середньострокових цілей соціально-економічного розвитку України. Протягом дії проекту  з 2011 року було підготовлено пропозиції до пенсійної реформи, адміністративної реформи в соціальній сфері, оптимізації діяльності установ, що надають соціальні послуги, розроблено понад 26 нормативних документів з питань соціальних послуг.

За сприяння Проекту понад 1200 представників структурних підрозділів з питань соціального захисту та надавачів соціальних послуг з усіх регіонів України пройшли навчання щодо планування, управління та надання соціальних послуг (зокрема з оцінки потреб громади в соціальних послугах, соціального замовлення, контролю якості, стандартів, обізнаності громадськості, розрахунку вартості соціальних послуг, управління діяльністю територіальних центрів тощо).

Консультаційну підтримку було надано  місцевим органам влади всіх регіонів України з питань впровадження соціального замовлення; місцевим органам влади та соціальним службам в пілотній  Полтавській області для апробації моделі інформування громадськості про соціальні послуги.