Сьогодні адміністрацію медуніверситету імені Богомольця закликали надати пояснення про причини корупційних ризиків, виявлених громадськими інспекторами.

Студенти і викладачі, користуючись антикорупційною методологією ВМГО «Студентське братство», склали акт-висновок про корупціогенні чинники у діяльності київського медуніверситету. Автори акту діяли відповідно до пункту 3 частини шостої статті 5 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”. Саме ця норма закону дозволяє громадянам виступати суб’єктами, що беруть участь у виявленні та здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень та інформаційному забезпеченні протидії корупції.

 Акт було презентовано на круглому столі «Боротьба з корупцією в медуніверситеті ім.Богомольця: здобутки, втрати та поширення досвіду на медичні виші України», який 23 червня організувала Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентське братство» у Національній спілці журналістів.

 Під час круглого столу ведуча заходу, член Правління ВМГО «Студентське братство» Уляна Ковальчук розповіла про перші результати експертизи статутів медичних вишів.

За її словами у статуті медуніверситету виявлено норми, які містять ознаки конфлікту інтересів, адже ректора обирають чи усувають від посади на конференції трудового колективу (КТК). При цьому ректор має вирішальний вплив на формування КТК і, маючи надмірні дискреційні повноваження, регулярно вирішує питання про те, чи отримають члени КТК премії, чи продовжать їм контракт, зокрема, із настанням пенсійного віку. Самі ці методи впливу, за словами іншого учасника моніторингу – професора Віктора Досенка і застосовувалися під час нещодавніх виборів ректора у київському медуніверситеті.

Виступаючи на круглому столі студенти і професори столичного медичного вишу обговорили  корупційні практики при проведенні ремонтів, при розподілі в інтересах колишнього ректора коштів від «контрактників» тощо. Окремо студентські активісти з трьох факультетів межуніверситету - Володимир Карпук, Юлія Кужель, Вероніка Таранік, обговорили конкретні корупціогенні ризики. Мова пішла про непрозоре розселенні студентів у гуртожитках і профілакторії університету, яке шкодить навчальному процесу і надає перевагу корупційним механізмам. Третьокурсник Андрій Ходонович зазначив: «Болонський процес передбачає велику кількість часу для самостійної підготовки студента, але якщо в кімнаті гуртожитку знаходяться ще п’ятеро людей, вчитися справді важко».

Учасники круглого столу, які вчилися у європейських вишах, зокрема Василь Каць та Андрій Диняк, закликали створити електронну систему оцінювання якості знань студентів, надати можливість електронного складання усіх модулів тощо. Заходи щодо обмеження дискреційних повноважень адміністрацій вишів, на думку громадських експертів, мають стати частиною антикорупційної реформи вищої освіти. 

 Інший учасник круглого  столу – Олександр Хижняк – викладач медуніверситету ім.Богомольця зосередив увагу присутніх на презентації акту, який він складав разом зі студентами-активістами трьох факультетів медуніверситету та двома професорами вишу.

 Учасники круглого столу констатували, що деякі накази ректорів київського медуніверситету є корупціогенними і стимулюють викладачів знижувати рівень кваліфікаційних вимог, за якими проводиться оцінка знань і навичок студентів. Йдеться як про наказ колишнього ректора Віталія Москаленка (звільненого під час «Студентської революції» у лютому 2014  року) від 5 вересня 2013 року №443, так і про наказ нинішнього керівника вишу – Катерини Амосової від 22 травня 2014 року №291. Ці накази перевантажують викладачів (до 40 годино-людей на викладача в день) і створюють умови для формального та корупційного «закриття» пропущених занять і двійок, надають можливість безкінечного перескладання. Для прикладу, такі корупціогенні норми відсутні у нормативно-правовій базі Києво-Могилянської академії.

На переконання учасників круглого столу, зокрема, професорів Віктора Досенка і Сергія Болтівця, запроваджені в київському медуніверситеті практики спричиняють конфлікти між тими викладачами. Адже, серед викладацького складу є такі, що не піддаються корупційним ризикам і «телефонному праву». Вони не згодні сприяючи «успішному завершенню семестру» у будь-який спосіб, зокрема, із очевидними корупційними ризиками та порушеннями норм академічної етики. З іншого боку – нинішні корупційні практики, які існують в медичних вишах України, привчають студентів до неетичних механізмів отримання оцінок замість знань, «відучують» студентів від сумлінного навчання.

На думку Уляни Ковальчук - модератора круглого столу і члена правління ВМГО “Студентське братство”, досвід громадського моніторингу щодо виявлення конфлікту інтересів в університетських статутах, корупціоненних практик у сфері поселення до гуртожитків та кваліфікаційної оцінки знань студентів вирішено апробувати і поширити у інших медичних вишах України.