Щорічний звіт ЄС щодо впровадження Європейської політики сусідства показує змішану картину. Попри те, що у деяких країнах-партнерах 2013 був роком кризи, Євросоюз – реагуючи на політичну нестабільність та складні соціально-економічні умови – продовжив підтримувати дії, спрямовані на зміцнення демократичного урядування, побудову безпеки та підтримку збалансованого і всеохопного розвитку. У низці країн Європейського сусідства були впроваджені політичні та економічні реформи. Водночас у інших країнах демократичні реформи та економічне зростання, що проводилися і були досягнуті у минулі роки, опинилися під загрозою через національні та регіональні безпекові проблеми.

 

 

Європейська політика сусідства, разом з усіма своїми політичними інструментами, є основою, у рамках якої ЄС працює зі своїми партнерами у напрямі утвердження демократії, зміцнення довготривалого і всеохопного економічного розвитку та побудови безпеки.

 

Щорічний пакет Європейської політики сусідства свідчить: успіх політики залежить від спроможності та орієнтації урядів на реформи. Пакет було представлено Високим представником ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кетрін Ештон і Європейським Комісаром із розширення та Європейської політики сусідства Штефаном Фюле.

 

Коментуючи оприлюднення пакету, Ештон зазначила, що для ЄС співпраця із партнерами є «абсолютним пріоритетом». «Європейська політика сусідства дозволяє нам реагувати на проблеми, з якими зіштовхуються наші партнери, та, з іншого боку, захищати інтереси ЄС. ЇЇ мета – запобігати і розв’язувати конфлікти. Ця політика також стимулює наших сусідів рухатися у напрямі здійснення політичних і економічних реформ», – підкреслила Ештон.

 

Відповідно до звітів, проблеми, з якими зіштовхуються країни-партнери ЄС, стають більш різнотипними. Це потребує політики, здатної краще реагувати на актуальні очікування та потреби кожної країни-партнера та одночасно презентувати довгострокове бачення їх економічної інтеграції та політичної асоціації з Євросоюзом.

 

Своєю чергою, на переконання Фюле, події останніх місяців засвідчили, що територія Європейського сусідства залишається «регіоном, на якому ЄС має концентрувати свою увагу і ресурси». «Прагнення народів до кращого життя і дотримання прав людини і засадничих свобод залишаються доволі міцними. У той час як бажання реформ не може бути нав’язано ззовні, Євросоюз несе спеціальну відповідальність щодо підтримки тих партнерів, які йдуть складним і вимогливим шляхом перетворень у напрямі демократії та створення більш всеохопного суспільства. Співпрацюючи безпосередньо з людьми, надаючи громадянам можливості для подорожей і навчання, сприяючи налагодженню зв’язків між спільнотами (бізнесом, університетами, представниками сфер культури, досліджень, мистецтва тощо), а також підтримуючи громадянське суспільство, політика ЄС здатна слугувати каталізатором цього процесу», – відзначив Фюле.

 

 

Що стосується східного виміру Європейської політики сусідства, то, зокрема, в Україні відбулися важливі зміни, спричинені потужними громадянськими протестами (так званим Євромайданом) на підтримку політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС. Євросоюз готовий підтримати пошук Україною свого демократичного і заможного майбутнього. У зв’язку із цим 5 березня Європейська Комісія оголосила про пакет заходів для України, включаючи фінансову допомогу у розмірі 11 млрд. євро на довгі роки. 21 березня у Брюсселі між ЄС і Україною була підписана політична частина Угоди про асоціацію. Молдова і Грузія, своєю чергою, досягли прогресу у впровадженні політичної і судової реформ, а також реформ для підготовки впровадження Угод про асоціацію. Вибори у Грузії, які відбулися восени 2013 року, засвідчили собою другу демократичну передачу влади. Вірменія продовжила впроваджувати демократичні реформи, однак вирішила призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію, включно із положеннями про створення глибокої і всеохопної зони вільної торгівлі, та відмовилася парафувати її. Азербайджан продовжив легковажно ставитися до закликів щодо прогресу у дотриманні засадничих прав і свобод. Білорусь не зробила жодного поступу на шляху політичних реформ.

 

Більшість країн-партнерів ЄС на Сході показали важливий прогрес щодо мобільності та міграції.

Як частина партнерства з суспільством у країнах Європейської політики сусідства, ЄС зміцнив свою залученість і підтримку громадянському суспільству, яке продовжує відігравати важливу роль.

 

Допомога країнам-партнерам досягла найбільшого щорічного рівня за весь семирічний період і склала 2,65 млрд. євро. У грудні, після двох років перемовин, були погоджені програма фінансового розвитку на 2014-2020 роки та відповідні інструменти, включаючи новий Європейський інструмент сусідства. Попри економічну кризу, вдалося зберегти фінансування на рівні 15,4 млрд. євро. Це підтверджує прихильність ЄС до Європейської політики сусідства та пріоритетність, яку Євросоюз надає цій ініціативі.

 

Більше інформації: