У Львові відбувся другий тренінг для команд п’яти закладів професійної освіти з різних регіонів України. Мета зустрічі — зібрати практичні рішення, які допомагають зробити навчання доступним для людей з інвалідністю та особливими освітніми потребами (зокрема з порушеннями слуху й зору), а також для ветеранів, ВПО і дорослих слухачів.

У фокусі були прості, але критичні питання: як адаптувати навчальний матеріал, де взяти супровід, як організувати практику і як довести здобувача до працевлаштування.

Захід пройшов у межах проєкту «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю» в межах ініціативи Skills4Recovery. Проєкт підтримує заклади професійної освіти в тому, щоб інклюзія працювала як система: адаптації навчання + супровід + доступний простір + партнерства з роботодавцями.

Наведені приклади та цифри — з презентацій закладів, представлених під час тренінгу.

П’ять закладів — п’ять підходів:

Харківський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості — інклюзія в навчанні дорослих і фокус на працевлаштування

Заклад працює з дорослими і має великий вибір програм (44 професії, 62 програми). Підхід — вбудовувати інклюзію в загальний навчальний процес.

Приклади, які дали результат: дві випускниці з порушеннями слуху навчалися на швачок із сурдоперекладом і працевлаштувалися. У 2025 році 10 людей пройшли навчання на токарів (серед них — ветерани та люди з інвалідністю), і більшість випускників уже працюють.

Вузькі місця: адаптація матеріалів (контраст, озвучення, чіткі інструкції), дистанційне навчання і ризики соціальної ізоляції, нестача посад супроводу в штаті. Окрема тема — стереотипи роботодавців, що впливають на практику і перше робоче місце.

Вінницький професійний коледж цифрових технологій та підприємництва — системність з 2007 року і прості правила адаптації навчання

Заклад займається інклюзією з 2007 року. У попередні роки коледж випустив багато здобувачів зі спецгруп (зокрема 247 випускників у 2006–2022 роках).

Що працює: командний підхід і співпраця з ІРЦ, постійне навчання педагогів, чіткі правила адаптації матеріалів. Подача — повільна і зрозуміла, зміст — короткий і по суті, формат — із доступними шрифтами і цифровими інструментами.

Що складно: дефіцит перекладачів жестової мови і питання оплати, а також організація практики та перехід до працевлаштування — часто без додаткового супроводу цей етап не спрацьовує.

Одеський центр ПТО — технології, що “пояснюють професію”, і сильна психологічна підтримка

Державний навчальний заклад «Одеський центр професійно-технічної освіти» має досвід роботи зі здобувачами з порушеннями слуху. Тут поєднують технологічні рішення та психологічну підтримку, щоб навчання було зрозумілим і стабільним.

Що підсилює результат: мультимедійні інструменти, 3D/VR-формати, які допомагають візуалізувати процеси, а також робота психологічної служби — консультації, групові заняття, тренінги для підтримки мікроклімату в групі.

Що складно: забезпечити достатній ресурс асистентів і перекладачів жестової мови.

Дніпровський центр професійно-технічної освіти — масштаб, освіта дорослих і ветеранський простір «Титани»

Заклад працює на кількох локаціях, має багато напрямів і широкий перелік професій (84 професії), а також сильний блок навчання дорослих. Команда показала ветеранський простір «Титани» та підхід, де психологічна підтримка є частиною програм.

Навчання дорослих розширюється: у 2025 році центр уже охопив понад 2000 дорослих слухачів (зокрема, ветеранів, людей з інвалідністю та ВПО).

Вузькі місця: стара інфраструктура на частині локацій і виробнича практика для спецгруп — підприємства не завжди готові приймати. Важлива деталь: не всі ветерани подають документи про інвалідність, тож потреби можуть бути неочевидними на старті і проявлятися в процесі навчання.

Глибоцький професійний ліцей (Чернівецька область) — крок за кроком до інклюзії в громаді та розвиток майстерень

Заклад поступово розгортає інклюзивний напрям. Нині п’ятеро здобувачів з інвалідністю/ООП навчаються у загальних групах.

Що вже є: командна робота викладачів і соціально-психологічної служби, адаптації під потреби здобувачів, розвиток навчально-практичних просторів і посилення доступності.

Що складно: у сільській місцевості менше роботодавців, а в закладах часто бракує ресурсу для асистентського супроводу. Тому наступний крок — посилювати підтримку здобувачів і розвивати інклюзивний простір.

Спільний висновок і що далі

Підсумки тренінгу показали: інклюзія не тримається на одному інструменті. Вона працює системно, коли поєднані три речі: доступний освітній простір, підготовлена команда та супровід і реальний перехід до практики та працевлаштування.

Після тренінгу команди узгодили кроки, які можна масштабувати: запроваджувати мінімальні стандарти адаптації навчальних матеріалів, підсилювати супровід у закладі, робити доступні маршрути в просторі та розвивати партнерства з роботодавцями, щоб виробнича практика й перше робоче місце були реальним результатом навчання.

Пряма мова:

«Найкращий показник інклюзії — коли шлях “навчання → практика → робота” стає реальним для кожного».

Проєкт «Інклюзивна професійна освіта: покращення навчання для ветеранів та людей з інвалідністю» впроваджується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України (НАІУ) спільно з Christoffel-Blindenmission Christian Blind Mission e.V. (CBM) за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).