Платформа “Алгоритм дій” за підтримки Українського культурного фонду протягом півроку досліджувала спадщину майже забутого скульптора-наївіста Станіслава Сарцевича. А також — ділилася новими фактами і знахідками про нього.

Хто такий Станіслав Сарцевич?

Станіслав Сарцевич (1904 — 1984) — скульптор-наївіст з Луцька. Більшу частину життя він пропрацював бухгалтером. А на пенсії почав створювати фігури з цементу.

— Сарцевич не мав мистецької освіти, але у зрілому віці почав творити красу просто на подвір’ї свого будинку в Луцьку. “Я хочу, щоб було гарно на землі”, — казав він і перетворював свій двір на живу виставку просто неба, — зазначає Руслана Порицька, кураторка дослідження, культурологиня.

На роботи Станіслава Сарцевича надихало навколишнє середовище. Наприклад, фігури звірів він почав створювати після перегляду програми про тварин. Зображував своїх друзів та знайомих, а також класиків — Стефаника, Гоголя, Франка.

Знали його і за скульптурами елегантних дам та ангелів. Творчість Сарцевича оцінили за кордоном, але сусіди писали скарги і погрожували відімкнути воду й газ через оголені жіночі фігури на подвір’ї.

Після смерті митця, його спадщина майже втрачена — подекуди через час, бо творив Сарцевич із дешевих та неякісних матеріалів. А подекуди — через байдужість оточуючих. 32 одиниці фрагментів робіт із більше, ніж 50 скульптур зберігаються в музеї Івана Гончара в Києві, але потребують реставрації.

Як у Луцьку відновлюють спадщину митця

Із біографією та творчістю митця працювали комплексно:

• Зібрали архівні матеріали та спогади сучасників Сарцевича; віднайшли та оцифрували 378 фото майстра і його скульптур.
• Спільно з компанією Skeiron створили 3D-моделі скульптур — так роботи отримали друге життя.
• Провели кілька публічних зустрічей у Луцьку та Києві, щоб дискусія про Сарцевича і наївне мистецтво загалом стала ширшою. Серед спікерів та спікерок були: Зоя Навроцька, Павло Гудімов, Петро Гончар.
• Поставили виставу театру “Шарж” “Раптова казка серед міста” у Луцьку та Києві.
• Записали серію розмов про Станіслава Сарцевича (https://www.youtube.com/playlist?list=PLXhKRYyV2vo7Kub0XfdgGNMKTlMZJUabD) та створили документальний фільм Genius loci/Дух місця (https://www.youtube.com/watch?v=961jx50gpYQ&t=325s).

Від відновлення спадщини до благодійної фундації

Ще одним результатом дослідження спадщини Станіслава Сарцевича стала ідея створення благодійної фундації VOL. Довкола інституції об’єднаються кілька громадських організацій Луцька. Серед них: Літературна платформа “Фронтера”, театр “Гармидер”, misto.media, Платформа візуальних стратегій.

Фундація працюватиме у кількох напрямках: дослідницькому, музейному, архівному, освітньому, для розвитку міжнародної співпраці через культурну дипломатію.

— Ми прагнемо змінити підхід до збереження культурної спадщини й повернення пам’яті про видатних діячів. Наша мета — не просто реалізовувати короткострокові проєкти, а створити стійку інституцію, яка системно працюватиме над збором, оцифруванням, промоцією спадщини, організацією виставок, формуванням фондів і колекцій, а також налагодженням співпраці з дослідниками та науковцями. Фундація має на меті відкрити широкому загалу імена, що формують унікальну культурну ідентичність Луцька й водночас інтегрують наше місто в загальнонаціональний та міжнародний мистецький контексти, — розповідає Елла Яцута, СЕО платформи “Алгоритм дій”.

Крім роботи зі спадщиною Станіслава Сарцевича, фундація працюватиме з історією родини Покальчуків — однієї з визначних сімей луцької інтелігенції. А також самого Юрка Покальчука, письменника, перекладача та культурного менеджера. Крім того, у родинному будинку Покальчуків створюють креативний простір та творчу резиденцію — “Дім Пако”.

Проєкт із дослідження життя і творчого шляху Станіслава Сарцевича реалізовує платформа «Алгоритм дій» за підтримки Українського культурного фонду.