В Україні GYTS проводилося у 2005, 2011, 2017 та останнє – у 2023 році. Представлені результати стосуються найбільшої вікової когорти школярів 13-15 років, які взяли участь у дослідженні.

Що показало дослідження

За 5 років в Україні відбулося помітне зростання споживання тютюнових та нікотинових виробів серед підлітків віком 13-15 років:

• 18% дітей споживають тютюнові вироби – зростання на 18% у порівнянні з 2017 роком;
• у тому числі 7% вживає тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) – у 2017 році вживання ТВЕН не досліджувалося у звʼязку з відсутністю на ринку;
• 20% дітей вживають електронні сигарети – зростання на 7% у порівнянні з 2017 роком;
• 3% дітей вживають нікотинові снюси (подушечки) – у 2017 році вживання нікотинових снюсів не досліджувалося у звʼязку з відсутністю на ринку.

Результати опитування дають підстави вважати, що поява та агресивне просування нових тютюнових та нікотинових виробів, зокрема тютюнових виробів для нагрівання та пристроїв до них (представлених в Україні під брендами IQOS, glo, Ploom) та нікотинових снюсів (паучів) (зокрема представлені в Україні брендом Velo) призводять до суттєвого зростання поширеності вживання тютюну та нікотину, а також до множинного вживання. 

Окрім того, частка споживання нових тютюнових та нікотинових  виробів серед дітей віком 13-15 років є вищою ніж серед дорослого населення: 7% дітей 13-15 років вживають ТВЕН проти 6% серед дорослого населення, 20% електронні сигарети проти 5% серед повнолітніх (тобто в 4 рази!), 3% вживають нікотинові снюси (паучі) проти 1% серед дорослих.

Основною причиною зростання тютюнової епідемії серед дітей є маркетинговий агресивний тиск тютюнової індустрії, спрямований на дітей. Зокрема, 49,5% підлітків наражаються на викладку тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі. За даними Американської академії педіатрії, діти, що наражаються на тютюнову викладу, на 64% більш схильні почати курити.

Високим лишається рівень доступності тютюнових та нікотинових виробів – 47% круців віком 13-15 років мали змогу придбати собі сигарети самостійно.

Водночас бачимо і позитивний результат: за 5 років кількість підлітків віком 13-15 років, які наражалися на тютюновий дим у громадських місцях, знизилася на 30% – з 52% до 36%. Це, зокрема, завдяки ухваленню Закону №1978-IX, розробленого парламентарями Комітету з питань здоровʼя нації, який на 100% звільнив усі громадські приміщення та робочі місця від вторинних викидів тютюнових та нікотинових виробів, включно з тютюновими виробами для нагрівання.

Загроза нікотину для організму дітей 

Лікарі та науковці наголошують на тому, що нікотин — незалежно від форми споживання — становить серйозну загрозу для здоров’я, особливо дітей та підлітків.

Нікотин є головною причиною формування залежності серед споживачів тютюнових і нікотинових виробів. Головний хірург США ще у 2010 році визнав, що нікотин викликає залежність, подібну за силою до кокаїну або героїну. Всесвітня організація охорони здоров’я класифікує нікотинову залежність як психічний і поведінковий розлад — “Розлади, викликані вживанням нікотину” (код 6С4а у Міжнародному Класифікаторі Хвороб -11 перегляду).

Окрім залежності, нікотин має низку прямих токсичних ефектів: підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, сприяє виникненню злоякісних пухлин та шкодить розвитку мозку й нервової системи, особлиово, у дітей і підлітків. За класифікацією ЄС (REACH), нікотин визначено як речовину високої токсичності при потраплянні в організм через рот, шкіру або вдихання, що у певних дозах може призвести до летальних наслідків.

Як діяти?

«Новітні тютюнові та нікотинові вироби – це ніщо інше, як маркетинговий інструмент залучення нових споживачів, насамперед, дітей та молоді. Відстоюючи Україну без тютюну та нікотину ми прагнемо додати 10 років здорового та працездатного життя теперішньому та наступному поколінню українських жінок та чоловіків», – наголосив Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя».

Посилення антитютюнового законодавства є найбільш ефективним методом зниження рівня споживання тютюну та нікотину. Це доводить як світовий досвід, так і досвід України.

Після впровадження комплексних антитютюнових заходів — заборони реклами, куріння у громадських місцях, графічних медичних попереджень на пачках сигарет та підвищення акцизів поширеність куріння серед дорослих українців знизилася на 20% у період з 2010 до 2017 року. Серед підлітків віком 13–15 років рівень куріння зменшився на 23% з 2011 по 2017 рік, і на 43% — у порівнянні з 2005 роком.

Однак порушення чинного законодавства та агресивне просування тютюновою індустрією електронних сигарет, пристроїв для нагрівання тютюну та нікотинових снюсів потребує оновлення та розширення законодавства. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №12091, який передбачає:

• заборону викладки тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі;
• заборону реклами торгових марок електронних сигарет і пристроїв для нагрівання тютюну;
• заборону ароматизованих (фрукти, солодощі, тощо) тютюнових виробів;
• впровадження комбінованих медичних попереджень на пачках усіх тютюнових виробів;
• уточнення повноважень уповноважених органів для забезпечення виконання законодавства.

Для захисту дітей від нікотинової епідемії необхідно заборонити електронні сигарети та нікотинові снюси — продукти, які найчастіше використовуються саме дітьми. Вони є особливо небезпечними: легкодоступні, малопомітні у споживанні, важкі для контролю та нерідко стають стартовою точкою нікотинової залежності.