За майже дворічний період реалізації проєкту фахівці DiXi Group допомогли десятьом українським громадам розробити та затвердити муніципальні енергетичні плани, і ще десятьом — підготувати попередні техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) на заходи з енергоефективності, які включені до МЕПів. Загалом у проєкті взяли участь 16 українських громад.

“Починаючи роботу над цим проєктом, ключовим завданням ми ставили перед собою – розробку Муніципального енергетичного плану у кожній громаді-учасниці, щоб він був реальним робочим документом і дав старт іншим ініціативам з енергоефективності на місцях”, — розповіла Олена Павленко,  президентка аналітичного центру DiXi Group.

Проєкт DiXi Group з розробки муніципальних енергетичних планів був реалізований завдяки підтримці уряду Королівства Нідерландів у рамках програми MATRA. “Суть цієї програми — у підтримці ініціатив, які розширюють спроможність українських громад, зокрема в енергетичному секторі. Королівство Нідерланди залучені до інвестування у стійкість та силу України”, — зазначив Роберт Деккер, керівник політичного департаменту Посольства Нідерландів в Україні. Він також наголосив, що Нідерланди готові й надалі надавати Україні всебічну підтримку — фінансову, політичну й військову, а також допомагати у відновленні України стільки, скільки буде потрібно.

Комплексний підхід, як запорука успіху енергоефективних змін

Головний акцент команди DiXi Group у роботі над проєктом полягав у комплексному підході. Команда аналітичного центру та залучені експерти не тільки допомогли громадам розробити МЕП, але й підвищували експертні навички представників громад, акцентували на необхідності інституційного розвитку експертів, які підвищують енергоефективність громад, перетворивши МЕП, як документ стратегічно планування, з вимоги законодавства на “дорожню карту”  у шляху до енергонезалежності громад. Для цього використовувались навчальні та науково-методичні підходи, як-то: семінари, тренінги, індивідуальні та групові консультації з підготовки МЕПу. Також були проведені офлайн-навчальні сесії в Києві та Чорткові, відбулася навчальна поїздка до Нідерландів. Представники громад на власні очі мали змогу оцінити підходи до впровадження заходів з енергоефективності, які працюють не тільки в Україні, а й в Європі, та оцінити рішення, які можуть бути застосовані для вирішення тих проблем, з якими вони стикаються в нашій країні.

Саме застосування комплексного підходу під час реалізації проєкту дозволило  досягти не тільки кількісних, але і якісних результатів.

“Ми раді, що змогли допомогти громадам стати більш об’єднаними, стратегічно мислячими та впевненішими у впровадженні заходів з енергоефективності на місцях. Ми бачимо, що така комплексна модель — навчання, поїздки, менторство — є не тільки результативною, а й має потенціал для масштабування й подальшого впровадження в інших ініціативах, оскільки таким підходом вже користуються інші організації”, — пояснила Вікторія Коваленко, генеральна менеджерка у сфері сталого розвитку DiXi Group.

 Досвід, який потрібно масштабувати

Проєкт з розробки муніципальних енергетичних планів, реалізований DiXi Group, має й стратегічне значення для української енергетичної системи в умовах війни, оскільки ми не тільки працювали над розробкою і затвердженням документу, але й займались популяризацією необхідності наявності МЕПів в громадах.  Децентралізація, зменшення використання викопних енергоносіїв, розвиток ВДЕ сприятимуть енергетичній стійкості громад, і, як наслідок, всієї енергосистеми країни. Крім цього, йдеться про велику економію державного бюджету, адже в середньому на оплату спожитих енергоресурсів щороку витрачається з бюджету країни понад 100 мільярдів гривень. Це все можливо, коли діють стратегічні підходи, тому  реалізація МЕПів дозволить вивільнити кошти, які можна буде спрямувати на інші потреби: посилення обороноздатності нашої країни, соціальну та гуманітарну сфери тощо.

“Ми, як Міністерство, готові адаптуватися до тих викликів, з якими стикнулися DiXi Group і громади під час розробки МЕПів, і готові адаптувати ці методики, щоб вони краще працювали та були більш ефективними для забезпечення стійкості громад. Ми пишаємося такими партнерами, як аналітичний центр DiXi Group  і хочемо, аби ця ініціатива була поширена на всю Україну”, — розповіла Марина Денисюк, заступниця Міністра розвитку громад та територій України.  

 “Цей проєкт – перший крок у впровадженні принципу Energy Efficiency First, закріпленого в оновленому європейському законодавстві. Це початок формування системи енергоменеджменту, що дозволить зменшити споживання енергії та підвищити стійкість енергосистеми.”, – наголосила Ганна Замазєєва, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.  

Представники громад, які брали участь у проєкті, відзначили його ключову для себе цінність – комплексність та практичність. Вони розуміють, що цей документ не буде лежати “на полиці для галочки”, та готові до подальшого його впровадження.  Саме завдяки таким послідовним діям – від написання МЕПу до розробки ТЕО для заходів, які перелічені в МЕПах – сьогодні громади рухаються у правильному напрямку для отримання реальних результатів у підвищенні власної енергоефективності. “Плануючи енергоефективні заходи, ми намагалися, по-перше, підходити до кожного заходу так, щоб він по максимуму був комплексний, оскільки саме це забезпечує найвищу економіку. По-друге, переймати кращі українські та європейські підходи до енергоефективності, адже плануючи реновацію, будівництво, ми хочемо опиратися і впроваджувати найкращий та найефективніший досвід”, – пояснив Юрій Стальниченко, секретар Менської міської ради.

 Як знайти фінансування?

Окрему увагу на заході приділили питанням пошуку фінансування для реалізації розроблених та запланованих в рамках МЕПів енергоефективних заходів. Зокрема фінансові експерти порадили представникам громад звернути увагу на механізм кредитування, адже економія від енергоефективних заходів може бути джерелом погашення кредиту. “Кредит – це не боргова яма. Це інвестиція в майбутнє. Якщо проєкт прорахований – він окупний”, –  стверджує Олеся Міщенко, голова правління Фонду Декарбонізації.

 Свою готовність співпрацювати та підтримувати громади висловили й провідні фінансові установи країни. “Наразі ми бачимо острах, а через це – небажання громад брати кредитні кошти. Тому в цьому питанні ми бачимо спільне зобов’язання нас, як банків, спілкуватися та цікавитися громадами, вибудовуючи ефективну комунікацію на місцях”, — зауважила Олена Зубченко, Заступник Голови Правління, Sense Bank.

В панельних дискусіях також взяли участь: Юлія Рибак, керівниця Програми зеленого енергетичного відновлення України, ПРООН; Антон Орєхов, перший заступник міського голови Златопільської міської ради; Вікторія Бальцер, секретар Вознесенської міської ради; Михайло Шиянов, начальник відділу енергоменеджменту Полтавської міської ради;; Юрій Савич, представник Звягельської міської ради;   Олексій Савін, директор департаменту сталого банкінгу АБ “УКРГАЗБАНК”, Євген М’ячин, директор департаменту розвитку та підтримки корпоративного бізнесу, Ощадбанк; Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів України.