Через втрату територій, платників податків і доступу до ресурсів військові адміністрації тимчасово окупованих громад України перетворюються на інституції з мінімальними можливостями. Порівняння з 2021 роком, який передував повномасштабному вторгненню, показує драматичне скорочення дохідної частини бюджетів, особливо у тих регіонах, де влада нині працює в екзилі. Зокрема Донеччина втратила понад 50% доходів. Про це свідчать результати дослідження, яке провела експертна команда проєкту «Бюджети в екзилі. 2.0», що реалізується Громадським Партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» і ГО «Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» у 20 громадах Донецької, Запорізької, Луганської і Херсонської областей.

За інформацією провідної експертки проєкту Олени Ніжельської, відновлення бюджетної спроможності буде критичним завданням для повоєнної політики у громадах, які опинилися в тимчасовій окупації. Наприклад, отримані експертами дані про податкові надходження демонструють глибину фінансової втрати тимчасово окупованих територіальних громад.

Ситуація в Донецькій області

На Донеччині найбільші втрати зафіксовано у Світлодарській громаді: з майже 10 тисяч гривень на особу в 2021 році — до 3619 у 2024. Значні втрати також у Волноваської громади, де доходи скоротились утричі. Бахмутська, Маріупольська та Слов’янська громади зберігають відносну стабільність, але навіть у них рівень надходжень зменшився на 20-30%.

У 2021 році більшість громад Донецької області мали сильну податкову базу: Маріупольська — понад 9000 гривень на особу, Бахмутська — 7600, Соледарська — 8000. Станом на 2024 рік ці показники обвалилися в рази: у Бахмутській громаді залишилось лише 929 гривень податків на особу, у Волноваській — 494, а у Світлодарській — 108. У кількох громадах податкові надходження зменшилися удесятеро.

У 2024 році уряд вдруге виділив місцевим бюджетам громад, що постраждали від війни, додаткові дотації. Для більшості громад Донецької області вони зросли порівняно з попереднім 2023 роком: у Бахмутській громаді — з 1541 до 5860 гривень на особу, у Соледарській громаді — з 4428 до 6127 гривень. Однак, наприклад, у Волноваській та Маріупольській громадах обсяг дотації зменшився, а у Світлодарській громаді дотація зросла незначно — з 782 до 1019 гривень.

Якщо у 2021 році всі громади Донецької області мали стабільні надходження від податку на майно: від 500 до 1500 гривень на особу, то у 2024 році частина громад продемонструвала від’ємні значення. Найбільше падіння зафіксовано у Волноваській громаді (мінус 1111 гривень на особу). Це пов’язано з тим, що в умовах окупації або втрати доступу до майна платники можуть бути звільнені від сплати податку, а в окремих випадках — звертатися щодо повернення надміру сплачених сум.

Згідно з даними дослідження проєкту, через повномасштабну війну доходи громад Донеччини очікувано різко скоротилися: зменшення стосується як податкових, так і неподаткових надходжень. Крім того, суттєво звузилась податкова база, адже місцевий бізнес релокувався й пройшов перереєстрацію в приймаючих громадах, інші ж підприємства взагалі закрилися або були повністю знищені, до того ж, місцева влада втратила доступ до обʼєктів оподаткування. Через війну державні дотації стали ключовим джерелом фінансування для тимчасово окупованих громад, а у багатьох випадках ці трансферти взагалі стали основним джерелом забезпечення життєдіяльності громад в екзилі.

Аналіз ситуації на Луганщині

У 2021 році всі громади Луганської області мали високі показники доходної частини бюджету на одну особу. Найвищий рівень спостерігався у Сєвєродонецькій громаді — 17 834 гривні. У 2022-2024 роках відбулося помітне скорочення доходів. У 2024 році дохід на особу знизився до 6060 гривень у Міловській громаді, до 6451 — у Лисичанській, до 7675 — у Шульгінській. Найменше падіння зафіксоване у Кремінській громаді, де показник стабілізувався на рівні понад 8 тисяч гривень. У 2021 році Сєвєродонецька громада мала найвищі податкові надходження на особу серед громад Луганської області: понад 9 тисяч гривень. У 2022 році показники залишались високими, однак з 2023 року спостерігається різке падіння в усіх громадах. У 2024 році Сєвєродонецька, Лисичанська та Міловська громади зібрали менш як 600 гривень податків на особу. Найменше зниження у Кремінській громаді, де з 4 851 гривні у 2021-ому залишилось 1095 у 2024-ому.

У 2023 році найбільшу додаткову дотацію серед громад Луганської області отримала Сєвєродонецька громада — 9276 гривень на одну особу. У 2024 році цей показник знизився до 8215 гривень. Значне зростання дотації відбулося в Лисичанській громаді — з 4112 у 2023 до 7616 гривень у 2024. Натомість у Міловській громаді сума дотації суттєво скоротилася — з 4300 до 1440 гривень. У Кремінській і Шульгінській громадах також спостерігається зниження розміру дотацій порівняно з попереднім роком. 

У 2021 році громади Луганської області отримували стабільні надходження від податку на майно. Найвищий показник спостерігався у Сєвєродонецькій громаді — 1252 гривні на особу. У 2022-2023 роках усі громади зафіксували значне зниження надходжень. У 2024 році чотири з п’яти громад (Кремінська, Сєвєродонецька, Шульгінська, Міловська) мають від’ємне значення цього показника.

“Ми були спроможною громадою, життєдіяльність громади забезпечували винятково нашими доходами. У 2022 році власні доходи складали 83% від загальних доходів, у 2023 році — 59%, у 2024 — 21%. Ми стали дотаційною громадою. У 2025 році додаткова дотація для тимчасово окупованих територій становить 51,2% усіх доходів нашого бюджету”, - розповіла експертам проєкту начальниця відділу фінансів однієї з ВА Луганської області.

Згідно з даними дослідження проєкту, через повномасштабну війну доходи громад Луганщини очікувано різко скоротилися: зменшення стосується як податкових, так і неподаткових надходжень. Крім того, суттєво звузилась податкова база, адже місцевий бізнес релокувався й пройшов перереєстрацію в приймаючих громадах, інші ж підприємства взагалі закрилися або були повністю знищені, до того ж, місцева влада втратила доступ до обʼєктів оподаткування. Через війну державні дотації стали ключовим джерелом фінансування для тимчасово окупованих громад, а у багатьох випадках ці трансферти взагалі стали основним джерелом забезпечення життєдіяльності громад в екзилі.

Що відбувається в тимчасово окупованих громадах Запорізької області

у 2021 році громади Запорізької області мали високі показники доходної частини бюджету на одну особу — від 8541 гривні у Бердянській громаді до 11 750 гривень у Софіївській. У 2022-2024 роках усі громади зазнали поступового зниження доходів. Найбільше скорочення спостерігається у Бердянській громаді, де у 2024 році дохід на одну особу зменшився до 4803 гривень. У Приморській і Приазовській громадах показники впали до рівня 5,6 тисяч гривень. Водночас Софіївська громада утримує найвищі значення у 2024 році — 8364 гривні на особу.

У 2021 році громади Запорізької області отримували значні податкові надходження — від 4993 до 5930 гривень на одну особу. У 2022 році ці показники знизилися, але залишалися на помірному рівні. У 2023-2024 роках спостерігається різке скорочення надходжень у всіх громадах. У 2024 році найнижчий показник зафіксовано у Бердянській громаді — лише 600 гривень на особу. У 2023 році найбільшу додаткову дотацію серед громад Запорізької області отримала Софіївська громада — 2723 гривні на одну особу. У 2024 році цей показник знизився до 2129 гривень. Зменшення обсягу дотацій спостерігається також у всіх інших громадах. У Бердянській, Мелітопольській і Приморській громадах суми зменшилися на 200-500 гривень. Найбільше скорочення відбулося в Приазовській громаді — з 1996 гривень у 2023 році до 536 у 2024. 

У 2021 році громади Запорізької області отримували стабільні надходження від податку на майно: найбільше в Софіївській громаді (1239 гривень), найменше — в Мелітопольській (568 гривень). У 2022 році відбулося значне зниження в усіх громадах. У 2023 році надходження скоротилися ще більше, а в 2024 деякі громади вийшли на від’ємні значення.

«Коли Верховна Рада прийняла зміни до податкового законодавства і дозволила як юридичним особам, так і фізичним особам-підприємцям подавати уточнюючі податкові звіти заднім числом за 2022, 2023, 2024 роки. І, наприклад, у нас минулого року, буду говорити як є, фактично “порвало” бюджет, коли один із мобільних операторів зняв фактично 78 тисяч гривень заднім числом за 2022 рік, а потім “Укрзалізниця” кілька сотень тисяч зняла теж заднім числом. І для нас це була дуже велика проблема, нам довелось робити секвестр бюджету, тому що це велика проблема», — поділилася ситуацією начальниця відділу фінансів однієї з ВА Запорізької області.

Згідно з даними дослідження проєкту, через повномасштабну війну доходи громад Запорізької області очікувано різко скоротилися: зменшення стосується як податкових, так і неподаткових надходжень. Крім того, суттєво звузилась податкова база, адже місцевий бізнес релокувався й пройшов перереєстрацію в приймаючих громадах, інші ж підприємства взагалі закрилися або були повністю знищені, до того ж, місцева влада втратила доступ до обʼєктів оподаткування. Через війну державні дотації стали ключовим джерелом фінансування для тимчасово окупованих громад, а у багатьох випадках ці трансферти взагалі стали основним джерелом забезпечення життєдіяльності громад в екзилі.

Що з громадами Херсонщини

У 2021 році громади Херсонщиниі мали відносно високі показники доходної частини бюджету на одну особу. Найвищі значення зафіксовані у Присиваській та Чаплинській громадах — понад 10 тисяч гривень. З 2022 року в усіх громадах відбулося поступове зниження доходів. У 2024 році найнижчий показник спостерігається в Чаплинській громаді — 4297 гривень. Інші громади утримують рівень у межах 5-6 тисяч гривень на особу, що майже вдвічі менше порівняно з довоєнним періодом. 

У 2021 році громади Херсонської області отримували стабільні податкові надходження в межах 4-5,7 тисяч гривень на одну особу. Найвищий показник зафіксовано у Каховській громаді — 5743 гривні. У 2022 році відбулося зменшення надходжень, але ще зберігався відносно високий рівень. У 2023–2024 роках податкові надходження скоротились у кілька разів. У 2024 році всі громади отримали менше 800 гривень податків на особу, а найнижчий показник — у Присиваській громаді — 274 гривні.

У 2023 році найбільшу додаткову дотацію серед громад Херсонської області отримала Присиваська громада — 2472 гривні на одну особу. У 2024 році цей показник зменшився до 1081 гривні. Зниження обсягу дотацій спостерігається в усіх громадах. У Каховській та Каланчацькій громадах сума дотацій зменшилася приблизно на 900 гривень. Найменшу дотацію у 2024 році отримала Чаплинська громада — лише 288 гривень на особу.

У 2021 році всі громади Херсонської області мали стабільні надходження від податку на майно — в межах від 634 до 986 гривень на одну особу. З 2022 року почалося різке скорочення надходжень. У 2024 році в окремих громадах зафіксовано нульові або від’ємні значення.

“Зменшення доходів місцевого бюджету зумовлено низкою чинників: тимчасовою окупацією території громади; припиненням виплат за простоєм працівникам бюджетних установ, які залишились на окупованих територіях; поверненням податків, сплачених платниками у 2022–2023 роках відповідно до висновків ДПС; зміною місцезнаходження платників податків і їх перереєстрацією в інші регіони; а також масовим зняттям з реєстрації або припиненням діяльності бізнесу”,  — пояснила начальниця відділу фінансів однієї з ВА Херсонської області.

Згідно з даними дослідження проєкту, через повномасштабну війну доходи громад Херсонської області очікувано різко скоротилися: зменшення стосується як податкових, так і неподаткових надходжень. Крім того, суттєво звузилась податкова база, адже місцевий бізнес релокувався й пройшов перереєстрацію в приймаючих громадах, інші ж підприємства взагалі закрилися або були повністю знищені, до того ж, місцева влада втратила доступ до обʼєктів оподаткування. Через війну державні дотації стали ключовим джерелом фінансування для тимчасово окупованих громад, а у багатьох випадках ці трансферти взагалі стали основним джерелом забезпечення життєдіяльності громад в екзилі.

“Від’ємні надходження до бюджетів тимчасово окупованих громад стали новою реальністю. Бізнес отримав право повертати податки, сплачені у 2022-2023 роках за майно або землю, до якої втратив доступ через війну. Через це деякі громади почали втрачати не лише нові надходження, а й кошти, які вже були в бюджеті. В результаті в окремих випадках доходи за певними статтями стають мінусовими. Це ставить під загрозу стабільність бюджету і змушує переглядати плани навіть посеред року”, — розповіла провідна експертка проєкту Олена Ніжельська.

Нагадаємо, метою проєкту «Бюджети в екзилі 2.0» є сприяння підвищенню рівня прозорості та ефективності бюджетних процесів у 20 громадах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, що перебувають в тимчасовій окупації, через проведення відкритого комплексного фахового дослідження бюджетних процесів цих громад за період з 2022 по 2024 роки. Проєкт також передбачає проведення інформаційної кампанії, яка приверне увагу до проблем та рішень, ідентифікованих у дослідженні, сприяючи підвищенню обізнаності громадян та зміцненню довіри до органів управління. В ініціативі беруть участь такі громади: Кремінська, Лисичанська, Міловська, Сіверськодонецька, Шульгінська (Луганська область); Бахмутська, Волноваська, Маріупольська, Світлодарська, Соледарська (Донецька область); Бердянська, Мелітопольська, Приморська, Приазовська, Софіївська (Запорізька область); Каховська, Каланчацька, Скадовська, Чаплинська, Присиваська (Херсонська область).

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».