Навесні 2022 року Маловисторопський фаховий коледж у Сумській області зазнав пошкоджень під час тимчасової окупації села. Приміщення втратили свою функціональність, було зруйновано вікна, дах, внутрішні перегородки, а також виведено з ладу систему опалення. За офіційною класифікацією об’єкт вважався “слабко пошкодженим”, однак реальна потреба у відновленні виявилася масштабнішою.

Уже за кілька місяців, завдяки фінансуванню з резервного фонду державного бюджету, вдалося відновити базові елементи інфраструктури — корпус знову став придатним для експлуатації. Проте це відновлення не охоплювало комплексних рішень. Проєкт не передбачав модернізації систем, підвищення енергоефективності чи створення інклюзивного середовища. Зокрема, індивідуальна система опалення так і не була відновлена — станом на сьогодні вона залишається критичною потребою.

У цій ситуації ініціативу взяла на себе громада. За підтримки колективу коледжу та місцевих жителів восени 2023 року було створено благодійний фонд “Відродження”. Головною метою стало зібрання коштів на розробку проектно-кошторисної документації для капітального ремонту опалення. Цей крок був принципово важливим: без наявної ПКД неможливо подати заявку на фінансування чи участь у державних програмах.

Станом на весну 2025 року проєкт опубліковано на платформі DREAM за посиланням: https://dream.gov.ua/ua/project/DREAM-UA-130525-E5C16190/profile. Це дозволяє громаді претендувати на фінансову підтримку з державних чи міжнародних джерел. Проте залучення ресурсів у цій ситуації — надзвичайно складне завдання.

Проблема полягає в обмеженому доступі таких закладів до існуючих програм підтримки. 

Субвенції на створення безпечних умов у закладах освіти здебільшого розраховані на потреби місцевих бюджетів. Водночас фахові коледжі, як і Маловисторопський, не належать громадам: їхніми балансоутримувачами є самі заклади. У результаті вони опиняються між рівнями відповідальності — без прямого доступу до місцевих або обласних механізмів фінансування. На сьогодні активних програм, що дозволили б оперативно залучити кошти на відновлення опалення чи впровадження енергоефективних рішень, не існує.

Саме в такому контексті особливо помітною стає роль місцевих ініціатив. У випадку Малогo Висторопу громада не лише не зупинилась на етапі очікування, а й продемонструвала готовність діяти в умовах інституційної невизначеності. Такий підхід демонструє потенціал громадянського суспільства до мобілізації навколо конкретних потреб і здатність впливати на прийняття рішень навіть у складних умовах.

Водночас кейс Маловисторопського коледжу вказує і на системні проблеми. Часто фінансування об’єктів обмежується початковим ремонтом, не охоплюючи етапів модернізації чи довгострокового розвитку. Принципи енергоефективності та інклюзивності, задекларовані в стратегічних документах, не завжди втілюються в реальних проєктах. У таких умовах саме ініціативність громади та відкритість до партнерства стають критичним фактором просування змін.

Маловисторопський досвід — це не завершене відновлення, а приклад процесу в дії. І хоча громада ще перебуває на етапі очікування ресурсів, вже зараз її кроки демонструють потенціал до сталого відновлення на основі участі та відповідальності. Такий підхід заслуговує на підтримку — не лише як практичне рішення, а як частину більш широкої культури відбудови, в основі якої лежить довіра до громад як рівноправних суб’єктів змін.

Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.