Ти досі думаєш, що сучасна наука в Україні це лише цифри та формули? А чи знаєш, як Україна багата результатами жінок, які своїми досягненнями формують майбутнє? 

Нещодавно Forbes Україна разом з організацією INSCIENCE склали список 15 українських лідерок у науці, які вражають своїми здобутками.

Надихайся результатами та підкорюй вершини сам/а!

Тамара Марценюк — українська соціологиня, яка через освіту прийшла до фемінізму. Вона досліджувала інтеграцію жінок у ЗСУ в рамках проєкту «Невидимий батальйон»,  є авторкою книг, зокрема «Чому не варто боятись фемінізму» і «Захисники галактики», а також курсу на платформі Prometheus. У 2023 році отримала премію Емми Ґолдман за внесок у дослідження фемінізму та нерівності.

Світлана Оксамитна —професорка і докторка соціологічних наук, є однією з засновниць гендерної соціології в пострадянській науці. Вона започаткувала курс «Вступ до гендерних студій» в Києво-Могилянській академії та впровадила гендерну тематику у вищу освіту в Україні.

Поліна Лішко — одна з найвідоміших українських науковиць у сфері репродуктивної біології, професорка клітинної біології та фізіології в Школі медицини Вашингтонського університету. Лішко отримала премію за «дослідження клітинних процесів, що керують заплідненням ссавців, та відкриття нових шляхів для контрацепції та лікування безпліддя». 

Алла Ємець — завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України. Її дослідження спрямовані на розуміння ролі цитоскелету рослин у сприйнятті та передачі сигналів. Ємець є авторкою понад 200 наукових робіт, що мають більше 1500 цитувань, та підготувала 11 кандидатів наук. У 2023 році вона приєдналася до редакції впливового наукового журналу Protoplasma, що видається Springer.

Марина В’язовська — математикиня, відома розв’язанням задачі про пакування куль у восьмивимірному просторі. Вязовська нагороджена численними міжнародними відзнаками, зокрема орденом «За заслуги» першого ступеня. Вона є популяризаторкою науки, зокрема в галузі дискретної математики, і минулого року читала курс для студентів КНУ ім. Тараса Шевченка.

Олена Ванєєва, докторка фізико-математичних наук і заступниця директора Інституту математики НАН України, стала першою українкою та математикинею, яка отримала престижну нагороду L’Oréal-UNESCO. «Без математики не було б ні мобільних телефонів, ні Google Maps», — зазначає Олена.

Ірина Бельська — перша жінка-докторка наук Харківської обсерваторії. Вона очолює відділ малих тіл Сонячної системи в Каразінському університеті, вивчає астероїди, комети й далекі об’єкти за орбітою Нептуна. У 2021 році стала першою українкою на керівній посаді в Міжнародному астрономічному союзі. На честь Бельської названо астероїд «8786 Бельська», що жартома називає її «нерухомістю у космосі».

Ганна Морозовська — докторка фізико-математичних наук, професорка Інституту фізики НАНУ й одна з найцитованіших українських науковиць. Її роботи у сфері дослідження сегнетоелектриків — матеріалів із унікальними властивостями, процитовані майже 12 тисяч разів за даними Scopus.

Наталя Яковенко — одна з найвпливовіших українських історикинь, авторка праць про Україну XVI–XVII століть, зокрема «Дзеркала ідентичності» та «Нарис історії середньовічної України». Зараз Яковенко працює над україномовним перекладом «Ab urbe condita» Тіта Лівія.

Тетяна Водотика — кандидатка історичних наук, дослідниця українського підприємництва XIX–XX століть. Серед інших праць: «Історії успіху», «Виклик, шанс, зміна. Історія українського підприємництва» (2023) та «Почесні громадяни Києва». Водотика також вивчає урбаністику. Вона академічна директорка програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» у KSE та засновниця журналу «Місто: історія, культура, суспільство».

Тетяна Мітченко — українська вчена, докторка технічних наук, фахівчиня у галузі очищення води та екології. Вона є співвласницею компанії «Екософт», що спеціалізується на виробництві фільтрів та систем очищення води. Тетяна розробила та запатентувала унікальну суміш для фільтрів, яка очищує воду від кількох забруднювачів одночасно, на відміну від конкурентів, які використовували окремі фільтри для кожного забруднювача.

Наталія Стулова — провідна дослідниця в MacPaw, експертка з аналізу вихідного коду та програмної документації. Працювала у Лозанні (Lab for Automated Reasoning and Analysis), згодом — старша наукова співробітниця в Університеті Берна, де очолювала команди з інженерії вимог low-code, аналізу документації та дослідження коментарів у коді.

Олена Красовська — біотехнологиня та генетикиня, керівниця R&D-центру Enzym Group. Під її керівництвом науковці розробляють дріжджові екстракти, натуральні кормові добавки та суперфуди, зокрема флейки з протеїном. Вона співзасновниця проєкту «Біотехнологічні студії».

Світлана Краковська — науковиця IPCC, дослідниця змін клімату, одна з Nature’s 10 у 2022 році. Першою серед українок зимувала на антарктичній станції «Академік Вернадський». Пов’язала війну в Україні зі світовою залежністю від викопного палива, закликала до рішучих дій у боротьбі зі змінами клімату. Нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня за внесок у науку.

Марія Богонос — аграрна економістка, очільниця Центру досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки. Спеціалізується на прогнозуванні аграрних ринків та аналізі впливу сільськогосподарської політики. Працювала в Європейській комісії та Німецько-українському агрополітичному діалозі. Закінчила КНУ ім. Шевченка та навчалась у німецькому університеті Хохенхайм.

Популяризуючи STEM, ГО «Молодіжні вітрила» прагне показати молоді, що наука відкрита для всіх, хто готовий мислити сміливо, діяти рішуче та створювати майбутнє вже сьогодні.