У 2025 році МПР із партнерами продовжить реагувати на безпекові виклики у громадах .: Ресурсний центр ГУРТ

Увiйти в ГУРТ

У 2025 році МПР із партнерами продовжить реагувати на безпекові виклики у громадах
16.12.2024

Протягом 2024 року Мережа правового розвитку за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу впроваджує проєкт «Відчуття безпеки, соціальна згуртованість та діалогові практики: пошук оптимальних інструментів на рівні громад». У межах проєкту вдалося відстежити та проаналізувати найпомітніші фактори занепокоєння, протестувати інструменти для зниження градусу стурбованості та окреслити перспективу майбутніх кроків у напрямі реагування на безпекові виклики сьогодення.

Безпекові тенденції трьох громад

Завдяки тому, що проєкт впроваджувався у Коломийській громаді Івано-Франківської області, Турбівській Вінницької та Шевченківській Миколаївської області були охоплені Захід, Центр та Південь України, а отже можна спостерігати тенденції та порівнювати в тилових і одній прифронтовій, деокупованій громаді. На першому етапі проєкту здійснено комплексне соціологічне дослідження, яке показало рівень відчуття безпеки та фактори, які його формують.

«Замір безпекових проблем і потреб вдався. Війна та пов’язані з нею мобілізація, перебої з електропостачанням, економічні проблеми (безробіття, інфляція тощо) — це ті фактори, які найбільше послаблюють відчуття безпеки в усіх трьох громадах. Із одного боку, це очікувано. З іншого, ми змогли виділити певну специфіку кожної з громад. Серед факторів послаблення безпеки на другому і третьому місці у Коломийській громаді — економічні проблеми та відключення світла, у Турбівській — мобілізація та відключення світла, у Шевченківській — відключення світла та мобілізація», — розповідає залучена експертка, соціологиня Марина Шпікер, яка аналізувала дані опитування.

У прифронтовій та тилових громадах помітно відрізняється сприйняття безпеки у повсякденному житті. Так, у Шевченківській громаді лише 36% респондентів відповіли, що почуваються безпечно. У той же час у Турбівській громаді цей показник становить 62%, а у Коломийській — 72%, тобто вдвічі перевищує відповідну частку серед мешканців прифронтової громади.

«Для нас було важливо взяти участь у цьому опитуванні з точки зору отримання достовірних статистичних даних із безпекових питань у громаді. Інтерв’ювали жителів громади також місцеві жителі, до яких уже була сформована довіра у населення. Це може додатково вказувати на релевантність даних та їхню відповідність дійсності. Також досить цікаво було подивитися на аналогічні дані з громад із тилової частини держави: які ми маємо спільні та специфічні тривоги. Жителі нашої громади відповіли, що готові спільно докладати зусиль заради поліпшення безпекової ситуації, і це нас, безумовно, радує», — зазначає голова Шевченківської громади Олег Пилипенко.

На додаткове запитання: як часто ви тривожитесь у повсякденному житті більшість опитаних у всіх громадах відповіли, що не відчувають постійної тривоги. Причому у Шевченківській громаді таких виявилося навіть більше, ніж у Коломийській: 72% та 65% відповідно, і майже стільки ж, скільки у Турбівській — 73%.

Щодо періодичної тривоги, то тут показник є приблизно однаковим: понад 60% мешканців у кожній із громад тривожаться з будь-якого приводу принаймні час від часу. Головною причиною занепокоєнь у всіх громадах є загроза життю та здоров’ю через воєнні дії (Коломийська громада — 44%, Тубівська — 39%, Шевченківська — 76%).

«Рівень реальної небезпеки на прифронтових територіях набагато вищий. А в нас (у Коломийській громаді — авт.) — вищий рівень тривоги, тому що люди, як і в довоєнні часи, переймаються через побутові проблеми, які, як показує опитування, для жителів Шевченківської громади стали дещо менш відчутними на тлі постійної загрози втрати життя та здоров’я», — ділиться гіпотезою експерт Коломийської команди проєкту Михайло Данищук.

У Коломийській громаді респонденти стурбовані ризиками підвищення цін, інфляції, нестачі коштів загалом та на лікування. У Турбівській громаді жителі хвилюються через можливість пошкодження майна внаслідок дій агресора, фінансові труднощі в утриманні помешкання та брак коштів на лікування. У Шевченківській — переймаються ризиками пошкодження майна та житла внаслідок воєнних дій, а також через брак інформації, спричинений нестабільним постачанням електроенергії та відповідно — частою відсутністю доступу до Інтернету.

Однією з найменш поширених причин занепокоєння в усіх трьох громадах є конфлікти та напруга між респондентом та іншими людьми у громаді. Втім, лише не більше чверті опитаних у кожній із громад (26% — у Шевченківській, 23% — у Турбівській та 12% — у Коломийській) повідомили, що не відчувають напруги чи непорозуміння між жодними групами людей у громаді.

Згідно з відповідями респондентів, усі три громади об’єднує наявність непорозумінь між людьми з різними політичними поглядами. У Коломийській громаді опитані також відзначали напружені відносини між місцевими жителями та ВПО, а в Турбівській — між парафіянами різних церков чи людьми різних віросповідань.

Із-поміж досліджуваних громад у Коломийській найбільш поширене переконання, що у спільноті існує напруга між певними соціальними групами. Респонденти громади повідомляли про непорозуміння між людьми з різними політичними поглядами (69%), місцевими та ВПО (50%), правоохоронцями та громадянами (40%), посадовцями місцевого самоврядування та місцевим населенням (42%), посадовцями місцевого самоврядування та ВПО (16%).

У Турбівській громаді, крім конфліктів на релігійному підґрунті, опитані також вказували на напругу між посадовцями місцевого самоврядування та пересічними мешканцями (32%), між правоохоронцями та пересічними мешканцями (25%), між ветеранами та цивільними (22%), між місцевими та ВПО (21%), між тими, хто постраждали і не постраждалими від війни (19%).

Порівняно з іншими громадами, у Шевченківській жителі найменше говорять про непорозуміння між місцевим населенням, переселенцями і правоохоронцями. Проте у відповідях є згадування про напругу між учасниками бойових дій і цивільними (36%), постраждалими і не постраждалими від війни (40%).

Отримані уроки та вплив

Після етапу соціологічного дослідження у кожній із цільових громад почали працювати робочі групи з числа представників локальних команд проєкту, органів місцевого самоврядування, силових структур і рятувальників.

«З-поміж іншого, цінність проєкту полягає у тому, що на етапі опитування ми підготували інтерв’юерів, які пішли у громади, тісно взаємодіючи з їхніми жителями. Далі ми створили міжсекторальні робочі групи з числа представників всіх ключових гравців у сфері безпеки. Таким чином зараз маємо коло однодумців, які володіють інформацією, об’єднані ідеєю і готові не тільки масштабувати безпекові заходи у своїх громадах, але й ділитися досвідом із іншими», — каже директорка з організаційного розвитку МПР, експертка проєкту Ірина Чайка.

Робочі групи громад на основі результатів соціологічного дослідження визначили інструменти впливу для поліпшення відчуття безпеки у проблемних напрямах. Ці інструменти впроваджували протягом листопада 2024 року. Попри обмежені терміни проєкту, локальні команди вважають його вдалим стартом роботи у сфері безпеки. Тоді як на початку не всі громади розуміли його мету та усвідомлювали важливість, зараз є запит на продовження.

«На останньому засіданні робочої групи нас запитували, чи будемо проводити у громаді повторне опитування, якщо так, то чи можна додати запитання щодо соціальних послуг, яких людям не вистачає. На прикладі проєкту громада побачила, що цікавитися думкою людей корисно для розвитку», — зауважує експертка локальної команди Турбівської громади Оксана Яцюк.

«У нас є бажання зробити більше. Адже ми побачили потребу говорити з жителями, створювати діалогові майданчики, впроваджувати медіацію, проводити фасилітовані зустрічі, залучати місцеве телебачення, щоб об’єднувати людей, запобігати конфліктам між різними групами громадян і тим самим поліпшувати відчуття безпеки. Бо тільки, будучи об’єднаними, ми зможемо втілювати системні зміни», — зауважує експертка локальної команди Коломийської громади Соломія Зінець-Мацишин.

Партнерство у сфері безпеки

Мережа правового розвитку в останні роки тісно співпрацює з Шевченківською громадою Миколаївської області та Коломийською громадою Івано-Франківської області, допомагаючи їм вибудовувати стратегічні підходи до розвитку та долати виклики воєнного часу. Проєкт «Відчуття безпеки, соціальна згуртованість та діалогові практики: пошук оптимальних інструментів на рівні громад» став одним із компонентів комплексного впливу на зазначені громади.

«Отримана соціологія підсвічує, як у громадах проявляється відчуття безпеки, прослідковує відмінності за ключовими показниками у різних регіонах. Ми потестували різні підходи до вирішення безпекових проблем та сформували робочі групи, що дозволяє ухвалювати консолідовані рішення. Зворотний зв’язок від учасників проєкту показує, що ці рішення працюють», — підкреслює директор з організаційного розвитку МПР, експерт проєкту Віталій Охріменко.

Разом із тим, здобутки проєкту МПР продовжують і доповнюють попередні напрацювання у сфері безпеки партнерських організацій.

«У 2025 рік, окрім даних нашого соцдослідження, розуміння безпекових тенденцій та досвіду співпраці з органами місцевого самоврядування, ми входимо також із даними дослідження та “Порадником безпеки для мешканців громад” Асоціації громадських радників, із безпековим паспортом громади, який розробив Інститут миру та порозуміння, та із прототипом визначення індексу безпеки громади, над яким працювала Українська фундація правової допомоги. Все це у комплексі дозволяє виходити на національний рівень, аби разом із державними органами та ОМС переходити від реагування на конкретні запити до системної роботи з тенденціями», — наголошує Віталій Охріменко.

На кінець грудня 2024 року організації, які працюють у сфері безпеки, за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» планують організувати низку експертних зустрічей задля синхронізації та координації дій на наступний рік.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».