Війна принесла чимало змін в українське суспільство та стала потужним стимулом до розвитку волонтерського руху. Кожна громада в Україні проживає свої виклики в період російсько-української війни: чи то реабілітація ветеранів, чи то інтеграція ВПО, чи то зрощення молоді у патріотичному ключі, чи то відновлення зруйнованих будинків… Частково розв’язувати ці проблеми допомагає створення нових просторів для соціальної інтеграції, реабілітації та розвитку. 

ГО “Будуємо Україну Разом” (БУР) вже близько 10-ти років організовує волонтерські табори по всій Україні заради розвитку молоді та підтримки громад. Доволі часто об’єктами для відновлення чи розбудови стають саме такі простори. Крім видимих змін (готового ремонту чи змайстрованих вуличних меблів), твориться і вплив невидимий — об’єднання людей, поштовх до наступних проєктів. Таким чином БУР-табори стали каталізатором змін у багатьох містах і селах. Справжню їхню силу добре помітно у довгостроковій перспективі. 

Зокрема з історій трьох громад та їхніх трансформацій впродовж року після завершення волонтерських таборів від БУР, що були реалізовані за підтримки RAZOM. Три громади — Буша, Бар і Бережани — яскраво демонструють, як співпраця з ГО “Будуємо Україну Разом” підсилює ініціативи на місцях. 

БЕРЕЖАНИ

Молодіжний центр “Рідне місто” у Бережанах крім роботи із молоддю також організовував події для дітей, сімей ветеранів та військовослужбовців чи ВПО. В певний момент наявної площі стало недостатньо, щоб покривати всі ці запити. Команда написала проєкт та подалась на організацію БУР-табору у своїй громаді, щоб облаштувати додаткову кімнату. 

У 2023 році в Бережанах в рамках БУР-табору за підтримки RAZOM за три заїзди волонтери створили “Світлицю” (саме так назвали нову кімнату в молодіжному просторі). Саме в цьому приміщенні команда молодіжного центру організувала проєкт «Бережи себе, бережи родину»: протягом п’яти місяців проводили психологічні зустрічі та арт-терапії для родин військових, зокрема фототерапію для 63 сімей. Згодом тут провели виставку із світлинами сімей-учасниць проєкту, щоб показати: ніхто не сам зі своїми проблемами, є величезна кількість людей, які проживають подібні емоції. 

У “Світлиці” також проходять заняття з робототехніки та електроніки. Ще тут ініціативна команда організовує проєкти, які сприяють розвитку молоді, наприклад, за підтримки проєкту Save the Children вони втілили 1260 подій. Зараз ініціативна команда працює над створенням інклюзивного входу до молодіжного центру та встановленням велопарковок. 

Тож створений волонтерами та волонтерками БУР простір став важливим елементом соціального життя громади. 

БАР

Ще однією громадою, де минулого року працював БУР за підтримки RAZOM став Бар. Після початку повномасштабної війни значно зросла потреба у роботі інклюзивно-ресурсного центру: війна негативно вплинула на психоемоційний стан дітей, до того ж серед внутрішньопереміщених осіб також були діти з інвалідністю. В певний момент в наявних приміщеннях стало просто затісно, тож ініціативна команда закладу подала заявку на організацію БУР-табору.

Волонтерський табір у цій громаді тривав 6 заїздів. За цей час вдалось облаштувати 4 додаткові кімнати для інклюзивно-ресурсного центру, серед них і дитяча кімната для раннього втручання. Центр розширив свої можливості, тепер індивідуальні та групові заняття з психологами, логопедами та дефектологами стали можливими для більшої кількості дітей.

Однак не стінами єдиними! Директорка комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Барської міської ради Береза Ірина Ігорівна ділиться: “БУР навчив нас бути відкритішими, бути згуртованішими, мати якусь спільну мету, рухатися до неї обов’язково і не зупинятися. Тому що ви – це постійний двигун, постійний рух вперед і дійсно це заряджає”.

Після завершення проєкту інклюзивний центр продовжує розвиватися, співпрацює із місцевою владою, благодійниками міста та іншими організаціями для покращення умов для дітей і батьків. Через рік опісля табору їм вдалось облагородити територію навколо, закупити швейні машинки для гуртка та багато всього іншого. Зараз вони планують одну із кімнат перетворити в комфортний зал очікування для батьків. 

БУША

Ідея створити у цьому селі простір для людей, які покинули свій дім через війну, зародилась у 2022 році. За перший рік повномасштабної війни громада прийняла понад 1000 мешканців, з них 150 залишились на постійне проживання. Протягом того року команда ГО “Бушанська толока” активно працювала над фандрейзинговою кампанією і вже у 2023 році змогла побудувати “коробку” (стіни, стелю, дах). Для облаштування простору всередині команда подала заявку на БУР-табір і вже восени того ж року він став реальністю завдяки підтримці RAZOM.

Оскільки простір завершили вже не в перший рік повномасштабного вторгнення, то початкове його призначення — простір для ВПО — стало уже неактуальним. Більше не було запиту на постійне проживання, але з’явилась нова потреба: простори для відновлення. У 2024 році команді надходило чимало запитів від профільних ГО для проведення ретритів для ветеранів, родин військовослужбовців або волонтерів. Протягом весни та літа життя в цьому просторі вирувало: одні приїжджали, другі виїжджали. На основі культурно-освітньої програми, яку розробили ще під час БУР-табору, команда “Бушанської толоки” розробила маршрути, які зараз активно використовує на вищезгаданих проєктах.

Вплив БУР проявився у зміцненні волонтерської культури та співпраці. Цей табір став ще однією сходинкою до руйнування упереджень про волонтерську роботу та показав силу взаємодії. Тепер мешканці почали самі звертатись до місцевої ГО із пропозиціями, змогли самі організуватись для збору сміття, а зараз працюють над створенням дитячого простору й об’єднались заради збереження гори. 

Найважливіший результат — це зміна у свідомості мешканців. Громада почала брати більше відповідальності за власний розвиток, організовувати спільні проєкти та підтримувати місцеві ініціативи, створюючи міцну основу для подальшого зростання та співпраці.

——

Буша, Бар та Бережани — приклад того, як волонтерські табори БУР не лише допомагають у створенні фізичних просторів, але й несуть у громаду глибші зміни. Історії цих громад — це свідчення того, що навіть у часи найбільших випробувань можна будувати сильніші, більш згуртовані спільноти, готові до нових викликів і можливостей.