Створення військових адміністрацій у громадах привело до зміщення центрів прийняття рішень, а це, у свою чергу, ускладнило демократичні процеси та погіршило можливість громадян брати участь у бюджетному процесі. Про це свідчать дані аналітичного звіту, який підготували експерти проєкту «Бюджети в екзилі», що реалізується спільно Громадським Партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» та громадською організацією «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець».

Як свідчать дані, отримані від 10 громад Луганської й Донецької областей, воєнний стан очікувано ускладнив управління бюджетами громад, що перебувають у тимчасовій окупації. При цьому зміни в законодавстві були фрагментарними та не повністю адаптованими до нових умов, а це викликало додаткові труднощі в забезпеченні ефективності та прозорості бюджетних процесів. Зокрема, в умовах тимчасової окупації використовуються різні системи управління громадами (орган місцевого самоврядування, військова адміністрація, військово-цивільна адміністрація) та їхні комбінації, а це призводить до ускладнення розуміння процесів та рівнів відповідальності, плутанини серед працівників органів влади та громадськості.

«Під час роботи ми зіштовхнулися з тим, що, попри готовність пілотних громад відповідати на інформаційні запити, рівень прозорості органів управління залишається недостатнім. Хоча вони демонструють відповідальний підхід і забезпечують інформування в умовах воєнного стану, не всі відповіді є повними та деталізованими. Водночас, через війну, громадський контроль за бюджетними процесами у громадах, що перебувають в тимчасовій окупації, практично відсутній через розпорошеність населення та складнощі в організації комунікації. Все це сукупно посилює непрозорість бюджетного процесу та може призвести до прийняття одноосібних рішень без врахування думки громади. А, отже, необхідно вдосконалити комунікаційні процеси підвищити якість надаваної інформації на запити, і, звісно уніфікувати систему управління для всіх тимчасово окупованих громад на законодавчому рівні, щоб забезпечити вищий рівень прозорості та довіри з боку громадськості», — розповіла провідна експертка проєкту Олена Ніжельська.

Загальний обсяг доходів пілотних громад з 2021 по 2023 рік зменшився майже на 50%, що є очікуваним наслідком тимчасової окупації та втрати доступу до територій. Крім того, за даними експертів, відбулись суттєві зміни в структурі доходів: у 2021 році основну частину доходів (57%) становили податкові надходження, а вже у 2023 році вона знизилася до 36% через перенаправлення «військового ПДФО» на центральний рівень. Минулого року додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації, стала важливим джерелом фінансування для пілотних громад. Найбільшу дотацію в абсолютних цифрах отримала Маріупольська громада – 1998,67 млн грн. Це пояснюється великою кількістю населення та значними втратами внаслідок війни. При перерахунку дотації на одного мешканця, найвищий показник також зафіксовано у Маріупольській громаді (4527 грн на особу), а найнижчий – у Кремінській громаді (163 грн на особу).

«Це свідчить про значну диспропорцію у розподілі державної допомоги між громадами, де великі міста, що зазнали сильного впливу війни, отримують більшу фінансову підтримку. Саме тому важливо постійно здійснювати оцінку потреб громади при плануванні переліку та обсягу послуг та формуванні бюджету. Це дозволить більш точно визначати пріоритетні напрямки фінансування, уникати надмірних витрат та забезпечувати ефективний розподіл ресурсів відповідно до реальних потреб населення в умовах тимчасової окупації», — рекомендують експерти проєкту.

У межах проєкту також проаналізували витрати в пілотних громадах: зʼясувалося, що значна частина коштів була скерована на різноманітну допомогу внутрішньо переміщеним особам, засобам захисту співробітників органів управління (каски, бронежилети тощо), а частина громад здійснила закупівлю вартісної техніки, наприклад, вантажних кранів, екскаваторів, навантажувачів тощо. На думку експертів, закупівля дорогої техніки в умовах, коли громада перебуває під тимчасовою окупацією і доступ до території обмежений або неможливий, викликає серйозні питання щодо доцільності таких витрат.

«Основна проблема полягає в тому, що техніка, придбана в цих умовах, може не бути доставлена або використана на території громади через тимчасову окупацію. Це створює питання щодо її зберігання та безпеки до моменту деокупації. Крім того, в умовах тимчасової окупації громада може мати більш нагальні потреби, такі як гуманітарна допомога, медикаменти, продовольство або засоби для підтримки мобільності адміністрацій і надання послуг населенню. Проте, з іншого боку, закупівля техніки може розглядатися як стратегічна інвестиція, спрямована на відновлення громади після деокупації. У такому випадку рішення може бути обґрунтованим, якщо є чітке розуміння, як і коли техніка буде використана після повернення контролю над територією», — вважають фахівці проєкту «Бюджети в екзилі».

Серед рекомендацій громадам, які перебувають в тимчасовій окупації або ж були окуповані, особлива увага звертається на забезпечення прозорості бюджетного процесу:

«Як бачимо з отриманих даних, з одного боку, процеси управління такими громадами з боку держави досі не врегульовані і тому часом це виглядає як заплутаний клубок, в якому складно знайти відповідальних. З іншого боку, громадським активістам дуже непросто контролювати й моніторити процеси управління громадами та розподілу бюджетних коштів. А тому органам управління необхідно відкрито комунікувати з громадою всі процеси, і особливо – бюджетні. Пояснювати потреби у здійсненні вартісних закупівель, активно залучати громадськість до обговорення подібних рішень, регулярно публікувати детальну інформацію про доходи та витрати громад. На нашу думку, потрібно максимально посилити комунікацію з жителями, особливо в умовах воєнного стану, наприклад, через відкриті заходи з використанням дистанційних платформ, щоб постійно підтримувати зв’язок з громадою незалежно від місцезнаходження її членів. Це зробить спільноту громади дійсно згуртованою, здатною відповідати на виклики й бути готовою, коли це стане можливо, включитися максимально потужно у процеси відновлення, відбудови після деокупації», — переконаний координатор Партнерства Анатолій Бойко.

Нагадаємо, в процесі реалізації проєкту «Бюджети в екзилі» були проаналізовані бюджетні процеси в 10 пілотних громадах Луганської та Донецької областей. Метою проєкту було оцінити прозорість та ефективність бюджетних процесів в умовах тимчасової окупації пілотних громад, виявити основні виклики та розробити рекомендації для покращення процесів управління бюджетами та збереження інструментів партисипативної демократії в умовах воєнного стану.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».