Команда Волинського Інституту Права послідовно та системно працює над тим, аби популяризувати адвокацію та вчити її тонкощам інші громадські організації. Саме тому ми другий рік поспіль оголошували конкурс малих адвокаційних грантів, завдяки яким локальні громадські організації могли отримати фінансування на проведення адвокаційних кампаній. 

Цьогоріч однією з переможців у цьому конкурсі стала громадська організація з Торчина «Чарівне янголятко». ГО вирішила провести кампанію, націлену на підтримку військовослужбовців та їхніх родин. Тема вкрай актуальна, адже наразі у громаді є понад 300 військових. Їхні дружини, матері, діти – усі вони потребують особливої уваги та підтримки.

Яким чином громадська організація взялася вирішувати ці питання на рівні громади, читайте у статті Волинського Інституту Права.

***

Для того, аби успішно розпочати реалізацію адвокаційного проєкту, треба мати декілька умов: чіткий запит від аудиторії і розуміння, що ваш проєкт на часі, а також налагоджену співпрацю з місцевою владою. У Торчинській громаді ці дві умови були вже на старті.

«Ми розпочали проєкт із того, що пішли до голови громади і обговорили з ним питання підтримки родин військовослужбовців. Від голови отримали запевнення у сприянні, – ділиться керівниця ГО «Чарівне янголятко» Алла Ревуцька. – Тоді ми почали працювати з фокус-групами, на які запросили людей, щоб послухати їхні ідеї. Окрім цього, щоб охопити ширше коло нашої аудиторії, ми запустили онлайн-анкетування».

Завдяки фокус-групам вдалося сформувати чіткий перелік запитів від родин військовослужбовців. Відштовхуючись від цього переліку, грантери розпочали реалізовувати заходи. Одним з головних запитів була психологічна підтримка. Тож для дружин військовослужбовців організувати тренінг з психологинею.

«Це було важливим етапом для дружин. Усі учасниці відкрились і розповіли про свої проблеми. Саме тоді багато хто висловив запит про те, аби створити групу по принципу «рівний рівному», бо найкраще зрозуміти одне одного можуть люди, які опинились у аналогічній ситуації», – зазначає Алла Ревуцька.

На пропозицію одразу відгукнулись. Відтак у одному з месенджерів створили чат, який не лише допомагає налагодити контакти між родинами військовослужбовців, а й служить джерелом інформування про важливі нововведення, можливості та соцдопомогу.

«Коли чоловік, син, брат чи батько на війні, це дуже боляче. Можна закритись у собі, багато хто перестає виходити на контакт. Але після того, як ми говоримо з тими, хто переживає подібний досвід, завжди стає легше. Треба обов’язково спілкуватись, це допомагає», – відзначає Оксана Мельничук, дружина ветерана.

Паралельно вирішили працювати з селищною радою. Для працівників організували тренінг з комунікацій, на якому чітко проговорили, як вибудувати комфортне спілкування з військовими та членами їхніх родин.

«Не все полягає лише у пільгах та виплатах. Ми повинні й морально підтримувати людей, які приходять до нас, максимально консультувати, запрошувати на заходи», – зауважує в.о. начальника відділу соціальної та ветеранської політики Торчинської громади Валентина Шабатовська.

Паралельно грантери розробили програму підтримки військовослужбовців та їхніх родин. Вона розрахована на 2025-2026 роки і передбачає фінансування 4 млн грн. Члени родин військовослужбовців безпосередньо були залучені до роботи над програмою та пропонували свої ідеї. Таким чином, вдалося напрацювати дієвий документ.

«У мене була пропозиція під час розробки програми, щоб людині, яку мобілізують, видавали фінансову підтримку, – зазначає Оксана Мельничук. – Ми зійшлися на сумі в 5 тисяч грн. Для мене це не про фінансову підтримку, а про те, що громада знає, що ти є, і що громада про тебе турбується».

Наприкінці травня на сесії Торчинської селищної ради програму було прийнято. Алла Ревуцька відзначає – зі сторони місцевого самоврядування бачила лише сприяння у роботі.

«Співпраця з селищною радою була продуктивна. ОМС розуміють, що ці програми зараз на часі. Це пріоритет номер один. У селищної ради була соціальна програма, але туди були включені різні вразливі категорії населення, вона була загальна. ОМС не любить приймати багато програм, але у цьому випадку погодилась, бо час диктує свої умови», – відзначає Алла Ревуцька.

Ще одним важливих блоком заходів були творчі події для дітей військовослужбовців. Для них провели три майстер-класи з глинотерапії. Заключним заходом стала мистецька акція для дітей, під час якої вони розмалювали паркан у центрі селища в патріотичних кольорах. Для дітей такі заходи – це спосіб і цікаво провести час, і емоційно розвантажитись.

Усі ці заходи мали на меті, аби учасники та учасниці відчули: у громаді про них пам’ятають та турбуються. 

«Підтримка надзвичайно потрібна. Завдяки їй ти відчуваєш, що ти не один, ти можеш до когось звернутись і тебе підтримають», – підсумовує Оксана Мельничук.

***

Проведення заходів, консультацій, навчань  – це низка важливих та потрібних кроків, завдяки яким питання опіки сім’ями військових у Торчинській громаді вийшло на новий рівень. А завдяки тому, що ГО проадвокувала прийняття програми, є впевненість, що ці заходи будуть послідовними і тема залишатиметься пріоритетною для селищної ради.

Маємо надію, що інші громади візьмуть до уваги досвід Торчинської громади, адже тема, над якою працювали наші грантери, вкрай актуальна та важлива.