Упродовж понад 30 років незалежності України у місцевому самоврядуванні та загалом в політиці побільшало жінок. Найкраще це засвідчили парламентські вибори 2019 року: згідно з даними ЦВК, відсоток народних депутаток у Верховній Раді склав 20 відсотків і став рекордним.

Чому так? Очевидно, одна з причин – впровадження гендерних квот. Але це лише частина пояснення. Мабуть, більш глобальна причина у тому, що сучасні жінки хочуть активніше долучатись до втілення змін на різних рівнях – починаючи від невеликих сіл і закінчуючи Верховною Радою України, або ж поринувши у громадську діяльність.

Як зберегти цю тенденцію та далі залучати жінок до творення політики, зокрема, місцевої? Як працювати з активними жінками і заохочувати їх втілювати свої ініціативи у життя, особливо в умовах повномасштабного вторгнення?

Про це говорили учасниці та учасники панельної дискусії «Жінка та місцеве самоврядування: яка її роль у стійкості та відбудові локальних громад» на форумі «Рушій невтраченої демократії», який організував Волинський Інститут Права за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Для того, аби проговорити це питання з різних точок зору, запросили представниць органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадського сектору, адже кожній з них було про що розповісти з висоти власного досвіду. Модерувала розмову депутатка Луцької міськради Ірина Колковська.

***

Голова Смідинської сільської ради Оксана Піцик перебуває на своїй посаді вже другий термін. Через повномасштабне вторгнення виклики її громади суттєво змінились. Довелось розбиратись у нових темах, зокрема, пов’язаних із блокпостами, військовою допомогою. «Я можу дати фору деяким чоловікам, як розібрати АК-47», – жартує жінка.

За її словами, стереотипне ставлення до жінок у владі зберігається. «Упередження до жінок завжди є. Не знаю, коли це зміниться, але хотілося б, щоб швидше», – зазначила вона.

Водночас депутатка Львівської міськради Уляна Пак зауважила, що ще десять років тому ситуація була значно гіршою. За її словами, у 2015 році вона була вперше обрана депутаткою міськради, і тоді у фракції була єдиною жінкою. Доводилось ламати стереотипи. Тепер, у 2024 році, депутаток у її фракції в рази більше. 

«Питання участі жінок у політиці перейшло у якісну площину. Ми тепер можемо представляти різні середовища. Зараз жінки можуть і мають брати на себе більше відповідальності, щоб забезпечити стійкість та працювати на відбудову. Ми маємо дбати на рівні громад про стабільність та розвиток. І відповідальність – саме на нас. Від нас залежить, якими будуть громади», – зауважила вона.

Творити якісні зміни у громадах можна не лише будучи у політиці та в місцевому самоврядуванні. Ще один шлях – це громадська діяльність. Завдяки цьому можна втілювати у життя багато корисних ініціатив. Тож на панельну дискусію запросили також представниць громадського сектору. Зокрема, виступила голова правління ГО Pro Women UA, підприємиця Юлія Євпак. Організація займається створенням потужного ком’юніті активних жінок, організовуючи для них різноманітні тренінги, лекції та навчання.

Однією з причин успіху Юлія Євпак вважає вміння добре аналізувати запити громадськості і вибудовувати свою роботу відповідно до них. Це, за її словами, фундамент якісної роботи будь-якої організації. 

«Ми збираємо фокус-групи, аналізуємо фідбеки по соцмережах і на заходах від наших дівчат. Ми аналізуємо національні дослідження. Для того, щоб розуміти контексти, треба йти до людей і з ними працювати», – переконана Юлія Євпак.

Чимало громадських організацій, створених жінками і для жінок, продовжують працювати з темою гендерної політики та протидії домашньому насильству, оскільки тема вкрай актуальна та важлива. Керівниця ГО «Центр підтримки громадських ініціатив “Чайка”» Лариса Гунько розпочала цей шлях майже 20 років тому. Каже, що роботи у цій сфері досі чимало.

«Протидія торгівлі людьми і домашньому насильству передбачає один вихід – фінансова незалежність жінки. Тому ми постійно підтримуємо програми фінансової грамотності та забезпечення. Не дивлячись на те, що законодавство з попередження домашнього насильства оновилось і вдосконалилось, проблема далі залишається і працювати ще є над чим», – зауважила Лариса Гунько.

Над питанням гендерної політики активно працюють і у Здолбунівській громаді. Наталія Біндюк разом з однодумцями в 2020 році створила громадську організацію «Жінки у громаді», яка працює над тим, аби піднімати тему відповідального батьківства, сприяти працюючим мамам.

Ці питання далеко не у всіх були на порядку денному, тож доводилось задіювати всі навички дипломатії і шукати особливі підходи.

«Ми пішли шляхом м’якої фемінізації громади. Ми підійшли до голови громади з пропозицією: давайте ми першими у Рівненській області будемо говорити про відповідальне батьківство. Після цього ми провели масовий дитячий спортивний захід на підтримку цієї теми. І він став візитівкою нашої організації», – зазначає Наталія Біндюк. 

Постійне навчання, вміння реагувати на пропозиції, ідеї та конструктивну критику – це ще одна запорука успіху в будь-якій сфері, переконана Наталія Біндюк.

«Одну з ідей нам подав комунікаційник Волинського Інституту Права Сашко Бугаєнко, який зауважив, мовляв, як можна займатись питанням гендерної рівності, якщо ми самі не вживаємо фемінітиви. І це було слушне зауваження. Таким чином, ми подали ідею на УКФ про розроблення словника фемінітивів», – зазначає жінка. 

***

Під час півторагодинної розмови спікерки фіксували головні поради та ідеї, які можуть бути корисними активним жінкам, що хочуть йти у політику або займатись громадською діяльністю. І вивели декілька основних порад:

• Для того, аби досягти успіху в своїй справі, необхідно чітко визначити аудиторію та постійно аналізувати її запити й реагувати на них. Так ваша діяльність завжди буде актуальною та потрібною людям;

• Збільшення кількості жінок у політиці та в органах місцевого самоврядування – це справа рук самих жінок. Необхідно максимально ділитись інформацією одна з одною, запрошувати долучатись до ініціатив та заходів, підтримувати і бути одна за одну;

• Успіх роботи залежить і від нашого здоров’я, зокрема, ментального. У часи повномасштабного вторгнення ми живемо у постійному стресі. Тож не потрібно соромитись звертатись за допомогою до психолога, якщо відчуваєте у цьому потребу.

Цей матеріал створено ГО «Волинський Інститут Права» в рамках гранту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині», який став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.