Демократія – це завжди про спільність. Спільні ідеї, рішення, втілення змін, врахування думки кожного. У цій логіці Волинський Інститут Права працював у рамках проєкту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». До роботи ми залучили представників влади, депутатів, громадський сектор і просто небайдужих мешканців, які прагнули покращити світ навколо себе. 

А тепер, завершуючи проєкт, ми організували ще одне «спільно»: разом зібрались у Луцьку на форумі «Рушій невтраченої демократії», де обговорили досягнення, обмінялись досвідом і вкотре впевнились у думці, що злагоджені дії завжди творять потужні зміни.

Як це було – читайте у матеріалі Волинського Інституту Права.

«Різні ініціативи – одна формула успіху на всіх»

Хто є рушієм демократії? Однозначно, пасіонарна частина суспільства. Ті, кому небайдужі проблеми громади і які готові брати участь у їхньому вирішенні. Саме таких людей ми зібрали у межах проєкту для того, щоб працювати над налагодженням владно-громадської співпраці. Тож у перший день форуму, 9 липня, локальні координатори з десяти волинських громад, представники влади та громадського сектору провели ретроспективну зустріч та обговорили напрацьоване.

Зустріч модерувала фасилітаторка Альона Матвійчук. За її допомоги учасники по пунктах визначили головні досягнення у рамках проєкту, виділили складнощі та способи їхнього вирішення, а також вивели власну формулу успіху. Завдяки ретроспективному погляду вдалось виокремити головні підсумки проєкту та змоделювати плани, як рухати ініціативи далі. 

«Дружня, демократична Україна переможе»

У другий день форуму, 10 липня, у форумі взяли участь понад сто учасників. Серед них не лише представники волинських громад, а й громад Львівщини, Рівненщини, а також експерти з міжнародних організацій. Головною метою було проговорити виклики, з якими на різних рівнях зіштовхується локальна демократія. Розпочали з глобальної теми – як інтеграція України в ЄС створює запит на розвиток владно-громадської співпраці.

«Європейці готові допомогти нам з відновленням України, – зазначив експерт Центру політико-правових реформ Віталій Загайний. – До розподілу коштів на відбудову мають бути залучені органи місцевого самоврядування. І є питання, наскільки вони готові до того, щоб долучити мешканців до визначення об’єктів, які треба відновлювати, а також проговорювати питання потенційного розвитку громади. Адже всі ці питання можна і треба вирішувати не лише у високих кабінетах, а й у широкому колі, опираючись на думку громадян».

Національна модераторка платформи е-демократії E-Dem Ірина Стасюк відзначила, що у часи повномасштабного вторгнення у людей не зменшився запит на участь у прийнятті рішень. 

«Я бачу зі сторони роботи з громадами збільшення підключень до системи онлайн-петицій та онлайн-консультацій, збільшення механізму громадського бюджету, зокрема, і шкільного», – зазначила вона.

Тож влада повинна реагувати на цей інтерес і працювати прозоро, переконана національна консультантка Ради Європи в Україні Юлія Гвоздович. «Якщо ви не будете враховувати думку людей, вони будуть розчаровуватися. Вони не будуть жити у такій країні, де їх не хочуть чути», – підсумувала вона.

«Громадський сектор і влада – не конкуренти»

На наступній панельній дискусії питання локальної демократії розглянули через призму місцевих громад. Голова Любешівської громади Олег Кух відзначив, що одне з головних завдань керівництва громади – налагоджувати довіру між владою та жителями. «Одразу це все не вдасться, але крок за кроком, по цеглинці треба намагатись впроваджувати такі речі та використовувати такі інструменти, які переконуватимуть людей», – зазначив він.

Найкраще налагоджувати довіру спільними успішно втіленими ініціативами. Своїм досвідом у реалізації таких проєктів також поділився заступник голови Локачинської громади Тарас Хом’як, начальниця відділу соціально-економічного розвитку Боратинської громади Руслана Лихолай, а також представники громадського сектору – очільниця Агенції регіонального розвитку Прибужжя Ірина Пикалюк, керівник ГО «Центр управління проєктами» Микола Полінкевич та керівниця ГО «Зимне» Юлія Степанюк.

Ірина Пикалюк відзначила, що у Володимирській громаді взялися за складну тему – творення нової ветеранської політики. У рамках проєкту вдалося досягти змін, що покликані зробити комфортним перебування ветерана у громаді. Зокрема, запустили адмінсервіс «Ветеран» у ЦНАПі, а також відкрили простір «Ветеран Хаб». Однією з причин успіху цього проєкту стала якісна співпраця міської ради та громадського сектору.

«Громадський сектор і влада – ми не конкуренти. Ми підсилюємо одне одного. І тільки в цій взаємодії, синергії можна досягти гарних результатів», – поділилась Ірина Пикалюк.

«Від нас залежить, якими будуть наші громади»

Після цього відбулись ще дві дискусії, які тривали паралельно. На першій говорили про роль жінок у місцевому самоврядуванні. Своїм досвідом поділилась голова Смідинської громади Оксана Піцик, голова громадської організації «Жінки в громаді» у Здолбунові Наталія Біндюк, голова ГО «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка» Лариса Гунько, депутатка Львівської міськради Уляна Пак та підприємиця, голова правління ГО PRO WOMEN UA Юлія Євпак.

Уляна Пак наголосила, що питання залучення жінок до реалізації місцевої політики вкрай на часі, зважаючи на реалії повномасштабного вторгнення.

«Жінки мають брати на себе більше відповідальності, щоб забезпечити стійкість та працювати на відбудову. Ми маємо дбати на рівні громад про стабільність та розвиток. І відповідальність – саме на нас. Від нас залежить, якими будуть наші громади», – підсумувала вона.

На іншій дискусії говорили про залучення вразливих категорій населення до відновлення та розвитку громад. Спікерками були голова ради ВПО Волині Ірина Пилипенко, голова Правління ГО «Волинські перспективи» Ніна Пархомюк, експертка з доступності ГО «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”» Марина Сташина-Неймет. 

Фінальною частиною форуму стали майстерки. Контент-директорка медіа «Шо там» Кристина Черненко розповіла про те, як можна інформувати про стан справ у громаді, аби громадськості було цікаво це читати. У той же час національна модераторка платформи е-демократії E-Dem Ірина Стасюк пояснювала, як можна використовувати онлайн-інструменти, наприклад, петиції чи консультації, для того, аби зрозуміти громадську думку. А кандидатка політичних наук та сертифікована тренерка з публічної політики Наталія Малиновська провела креативну майстерку, де за допомогою гри навчала учасників брати нові на себе ролі та дивитись на проблему з різних кутів зору. Так активісти приміряли на себе роль працівників сільської ради, а представники ОМС, навпаки, пробували працювати у ролі громадського сектору.

Обмін ролями дав прекрасну змогу подивитись на одні і ті ж питання по-новому і отримати несподівані відкриття. 

***

Підсумовуючи, можемо відзначити, що на форумі проговорили питання розвитку локальної демократії з максимально різних кутів – і в контексті повоєнної відбудови, і в контексті роботи громад, і в плані залучення до реалізації місцевої політики жінок та вразливих категорій населення. Такий комплексний підхід дав змогу глибше зануритись у проблематику.

«Нашою метою було обговорити ці питання і дати змогу учасникам обмінятись досвідом щодо вирішення різних проблем. Такі форуми та зустрічі – необхідний крок для того, аби напрацювати рішення або принаймні згенерувати ідеї, і тоді втілювати їх у життя на різних рівнях», – резюмувала виконавча директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Цей матеріал створено ГО «Волинський Інститут Права» в рамках гранту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині», який став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.