Навесні 2023 року Мережа правового розвитку (далі — МПР, Мережа) спільно з Асоціацією громадських радників вперше випробувала механізм надання безоплатної правничої допомоги за моделлю «клієнт-параюрист-юрист». Відтоді послуги отримали 70 громадян/ок та ініціативних груп (клієнти), а юристи та параюристи на власному досвіді відпрацювали процес ефективної взаємодії. У цьому матеріалі розповідаємо про зміни, що відбулися з механізмом від початку роботи, про його переваги для людей, а також точки зростання і розвитку.

Доступність

«Днями до мене звернулася жінка з питанням оформлення спадщини на земельний пай. Жінка має інвалідність, хворіє на цукровий діабет і через те, що не знала про можливість отримання правничої допомоги від МПР, приїхала на консультацію за 35 кілометрів, з віддаленого гірського села, — розповідає юристка ГО «Комітет виборців» (м. Вижниця Чернівецької області) Валентина Ткач. — У громадах, які перебувають у полі зору параюристів, юридичну консультацію можна отримати, не виходячи з дому. Не має значення, як далеко від центру ви проживаєте або які ваші фінансові можливості».

На фото: юристка Валентина Ткач. Фото з особистого архіву

Доступність — це ключова перевага роботи моделі «клієнт-параюрист-юрист». Про неї говорять і юристи, і громадські радники, і люди, які звертаються по допомогу. На практиці процес виглядає так:

• маючи питання, що потребує роз’яснення, людина чи група людей звертається до параюриста/ки — людини, яка найчастіше проживає в тій же громаді, розуміє контекст, пройшла відповідне навчання і залучена до роботи механізму надання правової допомоги;

• опрацювавши питання, параюрист/ка формує запит і передає його юристу/ці — найчастіше тому/тій, із яким/ою закріплена взаємодія;

• юрист/ка вивчає питання і надає фахову консультацію, прописує покроковий план дій для досягнення рішення.

На фото: менеджерка правових сервісів МПР Дарія Ковальчук. Фото з особистого архіву

«Унікальність нашого механізму полягає у тому, що він дає можливість дістатися до мешканців віддалених громад, куди не доїжджають інші організації, де немає точок безоплатної правничої допомоги, де немає повноцінного транспортного сполучення  і де в принципі відсутній доступ до правосуддя», — зауважує менеджерка правових сервісів МПР Дарія Ковальчук.

При цьому, додає координаторка роботи громадських радників Марина Царапаєва, жодна із залучених сторін не докладає надзусиль.

На фото: координаторка роботи механізму від Асоціації громадських радників, громадська радниця (Семенівська ТГ, Житомирська область) Марина Царапаєва. Фото з особистого архіву

«Громадські радники, так само, як організації Мережі правового розвитку, представлені у всіх регіонах України — десь більше, десь менше, але в усіх. Тобто параюридичну допомогу у вигляді консультації з поширених питань, як-от підключити певну послугу в “Дії”, всі охочі можуть отримати прямо на місці, а для більш складних питань звертаємося до юристів», — каже Марина Царапаєва.

Є юристи, які відвідують громади, для прикладу — Михайло Бардин із ГО «Подільський центр прав людини» (м. Вінниця), який практикує безпосереднє спілкування з жителями міста Сторожинець (Чернівецька область). Проте у більшості випадків взаємодія дистанційна — за допомогою телефонного зв’язку або/та месенджерів. Це означає, що, приміром, юрист із Вінниці може консультувати громадянина з Ужгорода, параюрист із Запоріжжя може звернутися за консультацією до юриста з Житомира тощо.

Супровід

Інша перевага механізму — це супровід: людина не залишається зі своїм питанням сам-на-сам, аж поки в ньому не стоятиме крапка.

«Ми не обмежуємо спілкування клієнта з юристом. Як один із прикладів, клієнтка юристки ГО «Правова Єдність» (м. Біла Церква) Людмили Власенко отримала не тільки фахову консультаційну допомогу, але й згодом — допомогу у підготовці позовної заяви до суду», — зазначає Дарія Ковальчук.

«Я бачу, як змінюється розуміння громадських радників щодо своєї ролі, — наголошує Марина Царапаєва. —  На початку це сприймалося, як звичайне перенаправлення: бачу проблему — передаю юристу. Тепер параюристи усвідомили сенс своєї діяльності — супровід. Ми спонукаємо громадських радників спрямовувати зусилля у якість, а не кількість: краще взятися за дві-три справи, але у співпраці з юристами зробити все можливе для логічного завершення».

Довгоочікувані рішення

Мешканці села Сад, що на Сумщині, упродовж декількох років зверталися до обласної військової адміністрації із проблемою зменшення кількості рейсів пасажирського транспорту на маршруті з Сум до села. Питання зрушило з місця лише тоді, коли громадська радниця Сніжана Камінська звернулася до юристів МПР.

Правник із Хмельницького Андрій Палінчак (ГО «Подільська правова ліга», м. Хмельницький) порадив перевірити заявлену кількість рейсів у договорі, згідно з яким перевізник надає послуги. Як наслідок, мешканці довідалися, що термін дії договору давно закінчився, але Сумська ОВА його неправомірно пролонгувала — буцімто тендер проводити не потрібно через військовий стан. Справа стала резонансною у громаді і зараз, як належить, готують тендерну процедуру, щоб обрати перевізника з кращими для громади умовами надання послуг.

«Іноді достатньо невеликої підказки юриста, щоб зрушило питання, яке стояло роками і здавалося безнадійним, — громадська радниця Наталія Панкова (Гадяцька ТГ Полтавської області) розповідає про приклади зі своєї практики. — Звернулася людина, яка не мала паспорта громадянина України впродовж 40 років. Ми у співпраці з юристкою Людмилою Власенко спочатку допомогли відновити свідоцтво про народження, а потім звернулися до Державної міграційної служби. Зараз очікуємо на відповідь».

На фото: громадська радниця Наталія Панкова (Гадяцька ТГ, Полтавська область). Фото з особистого архіву

Довіра і захист

Асоціація громадських радників в Україні налічує 200 радників та радниць. У межах механізму надання правової допомоги постійно взаємодіють із юристами МПР 13 із них. «Громадськими радниками є люди з числа місцевих активістів, які поєднують свою параюридичну роботу з основною і пропагують у суспільстві правильні сенси», — пояснює Марина Царапаєва.

«Люди довіряють громадським радникам, прислуховуються до них і готові через них звертатися до юристів Мережі правового розвитку, бо впевнені, що саме ця людина знає, що робить і поганого не порадить. Крім того, параюристи є мотиваторами звернень по правову допомогу. Важливе значення має комунікація і просвіта, яку забезпечують громадські радники завдяки своїм розвинутим м’яким навичкам», — доповнює Дарія Ковальчук.

Для прикладу, у Гадячі (Полтавська область) завдяки механізму вдалося владнати конфлікт між керівництвом соціального гуртожитку та внутрішньо-переміщеними особами, які в ньому проживають. Із 2019 року мешканці-ВПО безрезультатно скаржилися на тиск, погрози виселенням, заборони проводити у гуртожитку заходи для дітей. Параюристка Наталія Панкова звернулася до юриста ГО «Центр економічно-правового розвитку Андрія Корбецького, який допоміг підготувати звернення до Уповноваженого з прав людини, Гадяцької міськради, комунального підприємства, якому належить гуртожиток, та в поліцію. Справа набула розголосу, на цей час комендантка гуртожитку отримала догану і не турбує мешканців.

Менеджерка правових сервісів МПР Дарія Ковальчук також звертає увагу на елемент захисту персональних даних, передбачений у роботі механізму від початку. «Ми розуміємо всі ризики у випадку, якщо інформація буде розголошена або потрапить до рук опонентів. Юристи і параюристи дбають про конфіденційність клієнтських звернень, зокрема, під час обміну повідомленнями та пересилання документів. Випадків витоку інформації за весь час роботи у нас не було. Відповідно, люди бачать, що ми заслуговуємо на їхню довіру», — підкреслює Дарія Ковальчук.

Точки зростання

На підставі отриманого досвіду учасники механізму визначили точки зростання задля забезпечення доступною, безоплатною та головне — якісною, юридичною допомогою більшої кількості людей, які її потребують.

• Системна комунікація

Оскільки комунікація переважно відбувається в онлайн-чатах, юристи та параюристи з часом помітили, що їм бракує зв’язку з колегами. Тож віднедавна координатори механізму організовують періодичні відео-зустрічі для всіх залучених фахівців. Таке мережування сприяє обміну позитивним і негативним досвідом, підкріплює мотивацію і надихає працювати далі. У майбутньому на меті створити можливість живих зустрічей.

• Зближення з клієнтом

Раніше вся комунікація у межах механізму відбувалася за посередництва громадського радника. За таких умов навіть дрібні уточнення потребували більше часу. Зараз акцент у роботі механізму — на безпосередній комунікації між клієнтом та юристом. Завдання ж параюриста — створити умови, щоб ця комунікація відбулася. Клієнти схвалюють такі нововведення.

• Зворотний зв’язок

Трапляється так, що люди залишаються незадоволеними відповіддю юриста, якщо вона не на їхню користь, або ж дізнаються, що для бажаного результату потрібно зробити багато кроків і не готові вкладати у це свій час. Розгорнуті коментарі бенефіціарів правової допомоги вдалося отримати лише у 35 випадках із 70, 31 відгук був позитивним. Збір зворотного зв’язку за кожним без винятку випадком допомоги є точкою зростання, оскільки дозволяє виявляти можливі прогалини та усувати їх.

• Командотворення

На початку параюристи зверталися до юристів за принципом «хто перший відгукнувся на запит у чаті». Проте з часом сформувалися окремі пари «параюрист-юрист», які взаємодіють від випадку до випадку. Налагодження теплого контакту і робота у невеликих командах, де всі учасники перебувають в єдиному контексті, — шлях для подальшого розвитку.

• Масштабування

Внаслідок війни знижується добробут людей, люди втрачають здоров’я, рідних, своє майно. Стає більше тих, хто потребує правової допомоги, яку далеко не кожен/кожна може собі дозволити, звернувшись до приватних фахівців. У той же час обсяги державного безоплатної правничої допомоги скорочуються. З огляду на це, юридична допомога від членських організацій Мережі правового розвитку — це великий потенціал для розвитку і масштабування: поширенням руху громадських радників (наприклад, на Запоріжжі наразі працює лише одна громадська радниця), залученням до роботи нових юристів, і, як велика ідея, — створенням мобільних груп із числа юриста, параюриста, психолога, соціального працівника для планових виїздів і комплексного задоволення потреб мешканців віддалених громад.