За 48 років існування виробництво на чернігівській броварні зупинилося лише один раз. Пауза тривала пів року – з першого дня повномасштабного вторгнення до вересня 2022-го. Тоді у Чернігів повернувся евакуйований до Бельгії персонал і відремонтував розбитий російськими обстрілами завод із пошкодженими ємностями й виробничими лініями та згорілими приміщеннями.  Яких збитків зазнала броварня та як запускала виробничий цикл після зупинки – читайте далі у матеріалі з циклу «ТутРемБуд».

У ніч на 24 лютого 2022 року на підприємстві працювали близько пів сотні людей. Директор броварні Євген Ворожко розповідає: зранку він та інші керівники зібрались на нараду. Проконсультувавшись з центральним офісом та кризовою радою, вирішили якомога швидше зупинити виробництво.

“Це необхідно було виконати правильно та безпечно. На виробництві багато обладнання, яке перебуває під високим тиском або температурою. Будь-яка неправильна операція чи не та послідовність, може нести небезпеку”, – пояснює Ворожко.

Начальник відділу охорони праці Роман Оверченко пригадує: нічну зміну відпустили додому, завданням денної було — коректно зупинити виробництво.

“Ми казали персоналу, щоб вони пригадали те, що їм розповідали на навчальних тренуваннях та заняттях з цивільного захисту”, – розповідає Оверченко.

23 березня, коли російська армія завдала ударів по території заводу, на підприємстві була тільки охорона. За словами директора, ніхто з працівників не постраждав, адже під час обстрілу люди перебували в укритті.

На території спалахнули декілька пожеж, внаслідок яких ущент згорів склад та десять ємностей, в яких бродить пиво. Уламки пошкодили цехи та обладнання.

Зруйнований ангар на території чернігівської броварні після російських обстрілів

“Заторні чани та всі паропроводи, трубопроводи були пробиті. Загальні збитки становлять сотні мільйонів гривень. Це і напівпродукт, який на час зупинки виробництва залишився. Це пакувальні матеріали. Через те, що була пошкоджена покрівля, вода затікала на сировину. Наприклад, хміль необхідно зберігати при температурі не вище плюс десять градусів. Але не було електроенергії, ці умови порушились. Ми вже не могли використовувати цю сировину. Тобто збитки — це не тільки знищене вогнем обладнання”, – каже Ворожко.

У травні 2022 року евакуйовані з Чернігова працівники почали виробляти пиво у бельгійському місті Льовен, на потужностях одного з заводів, що належить компанії. Але вже влітку персонал почав повертатися в Україну і до осені відновив виробництво тут.

“Крім десяти місткостей для бродіння, які згоріли, ще 15 були пробиті осколками. Ми шукали, де саме пробита ємність, ремонтували, проводили випробування, щоб можна було ними користуватись, і запускали в роботу”, – розповідає Євген Ворожко.

Оператор головного пульту керування Олександр Твердохліб працює на заводі чверть століття. Каже, радів, коли виробничі лінії знову запустили.

Олександр Твердохліб

“Для мене це була радість! Я за 25 років лікарняний брав кілька разів, і то – ненадовго. Я вже зріднився з заводом. У мене робоча зміна 12 годин, тобто я на броварні проводжу стільки ж часу, скільки й вдома”, – каже Твердохліб.

Перше пиво у броварні зварили на початку вересня 2022-го. За добу тут варять до пів тисячі тонн пива, але можуть і тисячу, каже Ворожко. За його словами, з трьох українських підприємств, що належать компанії, нині працюють два – в Чернігові та Миколаєві, а виробництво у Харкові стоїть.

“Броварня зараз шумить. Інколи дуже гучно, але це і є ознакою життя. Бо коли броварня мовчить, тиша навкруги – це значить, що броварня стоїть. У квітні 2022 року так і було. Аж серце розривалося, коли ти не чув жодного звуку”, – каже Євген Ворожко.

Нагадаємо, на платформах Суспільного стартував цикл мультимедійних документальних історій «ТутРемБуд» — про відновлення й відбудову українських міст і містечок, житлових кварталів та інфраструктури, культурних пам’яток та спортивних закладів. Це матеріали з десяти фронтових регіонів України уздовж російсько-українського кордону — від Чернігова на північному сході до Одеси на південному заході.

Репортажі можна переглядати на ютубі, сайті Суспільне Новини й інших диджитал-платформах трьох хабів Суспільного: південного (Суспільне Одеса, Суспільне Миколаїв, Суспільне Херсон), східного (Суспільне Харків, Суспільне Запоріжжя, Суспільне Дніпро та Суспільне Донбас) та північно-східного (Суспільне Чернігів, Суспільне Суми, Суспільне Полтава); у випусках новин на Суспільне Херсон, інших місцевих каналах Суспільного та на Українському Радіо.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.