… і я там був, і смачненьке гамав, і по бороді текло і радісно було…
Від знайомих я довідався що планується організована поїздка у Ів.Франківськ на Форум АА. Я щиро побажав їм набратися досвіду та зарядити «акумулятори тверезості» та емоційної наснаги. Несподівано у суботу о 7.12 телефонний дзвінок? У трубці голос знайомого приятеля з АА, який повідомив що один з бажаючих поїхати до Франківська з температурою, і відмовився від поїздки, якщо я хочу то є місце у мікроавтобусі… - я роздумував секунд 5-10, і випалив їду! Мене повідомили про місце. Виявилося що до Франківська вирушило три автомобілі та ще біля 10 осіб добиралися поїздом та маршрутками.
У дорозі люди собою домовлялися про місце зустрічі у Франківську, цікавилися хто як їде, кількістю заброньованих місць, в готелі і т.д. Прибувши за місцем призначення виявилося що готелі заброньовано, обіди замовлено нам залищилося тільки зареєструватися. Дивно і радісно було спостерігати як люди обнімаються при зустрічах не дивлячись на статеву ознаку. І ніхто нікого не обзиває, люди просто радіють зустрічі із давніми знайомими…. Щиро радіють!

По ходу Форуму виявилося що привітати Франківську групу АА «Єдність» прибули люди з таких міст як: Вільнюс, Мінськ, Львів, Київ, Одеса, Бориспіль, Глеваха, Дрогобич, Стрий, Коломия, Рогатин, Верховина, Бородянка, Трускавець, Луцьк, Нікополь, Жовті-Води, Луганськ. В загалі було біля 100 осіб. Хочеться відзначити симпатичне привітання від святенника, цікавими були виступи представників франківських громадських організацій, але… звичайно головним у цій зустрічі було почути досвід виздоровлюючих людей, почути якими вони були, що з ними трапилося і які вони тепер.
Дивлячись на цих радісних та усміхнені обличчя не вірилося у почуте, але ці люди ділилися тим, що називають таким терміном як «духовність», сяяли та випромінювали радість та бажанням жити, діяти та допомагати ближньому… Не одна розповідь навіювали пригніченість, розчулення та жаль, але дивлячись на щирість, сміливість, та як люди щиро розповідають про свої помилки юності – вселяло оптимізм. Вдячність та надію, - що все можна змінити! Головне бажання...

Вікіпегія говорить що:

Духовність — абстрактний [1] іменник до слова духовний. Як і слово першооснова духовність пов'язана з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом також слово часто має відтінки оціночної категорії та пов'язується з релігією. Чітко окресленого значення слово не має. Як термін слово духовність використовується в філософії, етиці, богослов'ї на означення різних понять [2] так чи інакше дотичних внутрішнього світу людини.

Принагідно хочеться подякувати Франківчанам, за гарну організацію Форуму. Сподобалася чудова концертна програма, яка складалася з місцевих виконавців та колоритні запальні пісні, які я чув вперше.

На відкритих зібраннях зачитувалися кроки та традиції привітання аплодисментами тих хто прибув на Форум вперше в житті та тих, хто прибув здалеку.
Хочеться відзначити що не було жодного концептуального поділу (релігійного, мовного, політичного). Тільки реальні розповіді з життя про розуміння програми та розповіді про вирішення складних життєвих ситуацій. Це дійство складно описувати, але я бачив зморщені часом та подіями обличчя, обличчя які посміхаються, обличчя які світяться та випромінюють радість…

З власного спостереження та аналізу ситуації:

Республіка Польща ще у 1982 році прийняла Закон «Про виховання у тверезості та запобігання алкоголізму». У підзаконних документах всюди зазначалося взяти за основу програму «12 Кроків». Навіть створено "Республіканську Агенцію Розвязання алкогольних проблем", як підструктуру яка підпорядкована Міністерству охорону здоровя. З цього часу видано не одну ТОНУ літератури, проведено не один тренінг та семінар. Виздоровлювати почали всюди, навіть у місцях позбавлення волі…

(згідно статистики групи АА працюють у 162 установах пенітенціарної системи Польщі) – і тому вони в Євросоюзі… тому що ті хто протверезів дають фору тим хто не алкоголік і відповідно створюють здорову конкуренцію всюди!!! Я неодноразово чув від люднй такі порівняння що ось цей алкоголік, колись опісяний та в синяках стояв біля магазину та клянчив на сто грам – тепер фермер, (підприємець, керівник громадської організації або просто добрий чоловік до якого можна сходити за порадою) - тим самим створили прецедент не боротьби з алкоголізмом а зацікавлення до мислення до духовного розвитку до читання літератури до зміни та культури суспільства… що виражено у зменшенні кількості травмованих інвалідів, пенсіонерів, осіб з психічними розладами, покинутих дітей, просто дурних смертей і т.д. Що призвело до збільшення витрат на одного потребуючого з місцевого або державного бюджетів. Відповідно покращуючи їх життя та формуючи перспективу розвитку.

В Україні навпаки.

Кількість пільговиків збільшується, суми також збільшуються (на копійки але все ж таки) А обкладання збільшенням податків – не сприятиме збільшенню бюджету а навпаки, так мені здається, що жодне реформа у оподаткуванні не покриє усіх соціальних видатків, відповідно нас чекає… капець… або збільшення зовнішнього боргу… або щось потрібно продати…

Уже у Львові проходячи «стометрівкою», - від почутих розмов мені навіяло:

наприклад Чернобиль продати наприклад Японцям! Наші підприємці зароблять 5-6 млн.грн. на екскурсіях у Чернобиль, - а Японці би дали 60-80 млн.баксів тільки податків до бюджету. Та біля 10 000 робочих місць… Я думаю різниця очевидна. Також мені сподобалася думка продати приміщення ВРУ наприклад Корейцям, під виробничі площі будь-якого профілю по виробництву електроніки.

Без тверезомислячих людей будь-яка країна приречена...

http://lh3.ggpht.com/_Nk077FW_mAs/TQYQg8TJdNI/AAAAAAAABrg/9k3CV_imqQA/11122010%28002%29.jpg