Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму  рекомендував ухвалити в цілому проект про внесення змін до ЗУ "Про молодіжні та дитячі громадські організації".

Проектом (реєстр. №2593) пропонується доповнити норму чинного закону, відповідно до якої засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 15-річного віку, положенням, згідно з яким кількість осіб старшого віку серед засновників не може становити більше 10 відсотків (за чинним законом – не більше третини).

На жаль, відповідно до п.2. перехідних положень проекту, «молодіжним та дитячим громадським організаціям, не пізніше як через один рік після набуття чинності цим Законом, потрібно здійснити необхідні заходи з метою забезпечення виконання вимог цього Закону, внести необхідні уточнення до статутних документів та подати їх до відповідних органів реєстрації».

Це змушує організації через внесення «дрібних» поправок у закон подавати статути в новій редакції та проходити легалізаційні процедури, при цьому під час внесення змін відповідно до статті 25 Закону України «Про об’єднання громадян», яким також керуються молодіжні та дитячі громадські організації, вони стають об’єктом контролю органів легалізації.

За загальним правилом для юридичних осіб, у разі суперечності норм статуту та закону, застосовується положення закону, тому таким же чином не варто зобов’язувати усі молодіжні та дитячі організації вносити зміни у статут через набуття чинності цим законом.

Також проект передбачає, що «органи державної влади та місцевого самоврядування під час прийняття рішень, які стосуються програм щодо дітей та молоді в обов’язковому порядку для отримання пропозицій надсилають проекти своїх рішень молодіжним та дитячим організацій, кількість індивідуальних членів яких складає не менше як:
0,5 відсотків від чисельності відповідної територіальної громади під час прийняття згаданих рішень на місцевому рівні;

10 тисяч членів під час прийняття відповідних рішень на загальнодержавному рівні».

Виходячи із квот кількості членства організацій, яким зобов’язані надсилати проекти рішень органи влади, проект навряд чи вирішить проблеми консультацій із громадськістю. Окрім того, прив’язка діяльності громадських організацій до «членства» і виходячи із цього, визначення тих організацій, які «повинні бути залучені» до процесу прийняття рішень є дискримінаційним та не відповідає підходам Європейської конвенції про права людини.

Те саме стосується обмеження консультування щодо проектів рішень залежно від місцевості (дискримінація за територіальними статусами). Водночас під час обговорення, як вказується на веб-сайті ВРУ, Комітет підтримав поправку народного депутата Юрія Кармазіна, згідно з якою органи державної влади та місцевого самоврядування під час прийняття рішень, які стосуються програм щодо дітей та молоді, в обов´язковому порядку розміщують на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет проекти цих рішень, а також розглядають пропозиції від молодіжних та дитячих громадських організацій в порядку, визначеному законодавством України. На цьому наполягали також громадські організації.