Шість громадських організацій Донеччини та Луганщини, які об’єднали свої зусилля на терені правового та соціального захисту дітей, успішно пропрацювали в партнерстві вже 15 місяців. За цей час до правозахисників по допомогу звернулися більше 1000 дітей та підлітків, яких можна віднести до категорії «соціальні сироти». Цією дефініцією спеціалісти в сфері дитинства визначають не лише дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей-сиріт, а також дітей, які не мають формального статусу та фактично залишилися без належної підтримки з боку родини чи держави.

Деякі з клієнтів правозахисної мережі вже досягли повноліття, але мають ряд невирішених проблем, саме через те, що свого часу не отримали відповідний статус і належний соціальний захист. За час, що минув з моменту започаткування мережі, було напрацьовано цілий ряд механізмів, які юристи правозахисних дитячих центрів відпрацювали до автоматизму. Сьогодні це дозволяє їм з легкістю вирішувати проблеми дітей, які донедавна здавалися безпрецедентними. Серед них, наприклад, скасування боргів за комунальні платежі, які діти, позбавлені батьківського піклування успадковують разом з закріпленим житлом та інше.

Обмін юридичними «кейсами» (алгоритмами ведення юридичних справ клієнтів), а також інформацією про клієнтів мережі та про надану їм допомогу здійснюється через електронну базу даних. Це дозволяє працівникам центрів не витрачати зайвий час на пошук шляхів подолання проблем, а швидко і ефективно діяти, допомагаючи соціальним сиротам налагодити життя.

Велика кількість запитів до юристів надходить від потенційних піклувальників або родичів дітей-сиріт чи дітей, позбавлених піклування з приводу оформленні документів. Дуже часто ці люди мають бажання взяти опіку над дитиною, але змушені витрачати гроші на юридичні консультації та складання документів, що до того ж не завжди виконується достатньо компетентно. Причина полягає в тому, що в державних соціальних службах бракує юристів, а правники приватних юридичних консультацій дуже часто спеціалізуються на зовсім іншого роду справах.

Вікторія Федотова, керівник Правозахисної дитячої мережі: "Сьогодні ми вже впевнено можемо казати про переваги мережевої роботи. Ваємна підтримка з боку колег є іноді вирішальним фактором успіху. Всі шість організацій, на базі яких працюють наші правозахисні центри досвідчені та мотивовані, але кожна з них має свій унікальний досвід та власні сильні сторони. Завдяки тому, що ми навчилися ефективно співпрацювати, кожна за партнерських НУО стала чи не вдвічі ефективнішою. До того ж ми склали «до одного кошику» не лише наш досвід, але й наші ресурси. Наприклад, правозахисним дитячим готелем, який розташований в Макіївці, тепер користуються також діти з Донецька, Маріуполя, Луганська, Алчевська та Сєверодонецька. Також в разі потреби ми можемо направити Макіївських соціальних сиріт на реабілітацію до притулків наших партнерів, скажімо в Донецьку чи Маріуполі."

Сьогодні одним з основних порушень прав дітей експерти мережі одностайно називають порушення житлових прав дітей – збереження закріпленого житла та надання соціального житла сиротам, які досягли повноліття. Соціальні працівники мережі в свою чергу б’ють на сполох через соціальну дезорієнтацію дітей, які залишають сирітські заклади абсолютно неадаптованими до реального життя. Через це більшість з них дуже часто стають жертвами власної інфантильності та нігілізму.