bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Модні тенденції у реформуванні законодавства про НУО
04.06.2010

Більшість пострадянських країн обмежують контроль держави за діяльністю організацій, натомість приділяють увагу механізмам консультацій з громадськістю у прийнятті рішень.

Впродовж двох днів відбувається зустріч експертів з питань неурядового права, на якому присутні представники із країн Чорноморського регіону: Молдови, Румунії, Болгарії, України, Росії, Грузії, Туреччини, Азейбарджану та інших.

Захід проводиться Болгарським центром некомерційного права (Bulgarian Center for Not-for-Profit Law) за підтримки програми «Схід-Схід: партнерство без кордонів» Інституту відкритого суспільства.

Участь у заході беруть експерти з питань неурядового права Українські представники беруть участь за сприяння програми «Схід-Схід» Міжнародного фонду «Відродження». У рамках двох днів відбуваються обговорення та робота у групах. Так учасники працювали у двох групах «Участь громадськості у прийнятті рішень» та «Чи потрібний державний контроль за діяльністю організацій». Останню робочу групу модерували: Девід Мур та Драган Голубович (Європейський центр некомерційного права (Будапешт).

В робочій групі обговорювались питання обмеження державного контролю за діяльністю організацій громадського сектору. Кожна країна представляла власний досвід та законодавство, чи містить воно взагалі право органів влади здійснювати контроль за діяльністю організацій, якими є санкції та порядок.

Девід Мур відзначив, що реєстраційну процедуру організації, якщо вона складна, суперечлива та передбачає подання чималої кількості документів також можна назвати однією із форм контролю органів влади за діяльністю організацій. Існує чимало рішень у практиці Європейського Суду з прав людини щодо країн Чорноморського регіону в питаннях «нагляду» за організаціями, і вони вказують, що в цій сфері є проблеми. Надалі у законодавстві та практиці країн зберігаються санкції за порушення організаціями статутної діяльності та законодавства, проте вони не відповідають закладеному в Європейській конвенції про права людини поняттю суспільної необхідності у демократичній державі, а відповідно, повинні бути вилучені. На другій секції обговорювались питання участі організацій громадського сектору в прийнятті рішень. Модерували секцію Наталі Булейн (Болгарський центр некомерційного права) та Урмо Кубар (Мережа неурядових організацій Естонії). Учасники ділились власним досвідом та представляли механізми, які є у законодавстві країн.

Цікавим є те, що наприклад, у Молдові питання громадських консультацій визначено не в урядовому акті, а у законі. Запроваджена у країні система оприлюднення через веб-сайти проектів актів для обговорення, ведеться облік пропозицій, в результаті готується «таблиця розходжень».

Окрім того, при реєстрації органами юстиції актів, вони обов’язково перевіряють, чи мали місце консультації із громадськістю та чи проведені вони відповідно до Закону. Також оприлюднюються не тільки урядові акти, але і проекти законів, які прийматимуться парламентом.

При уряді діє національна рада з питань посилення участі громадськості у прийнятті рішень, веде засідання цієї ради прем’єр-міністр.

В інших країнах робляться спроби впровадити повноцінний механізм консультацій із громадськістю, проте деякі експерти зізнавались, що самі не могли потрапити на деякі громадські слухання, все ж таки існує спокуса у відповідальних осіб зімітувати консультації, а після цього вказується в пояснювальній записці, що консультації проводились. Читайте інформацію про інші цікаві доповіді та дискусії семінару у наступних публікаціях на ГУРТі.

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.