Програма імені Фулбрайта в Україні запрошує Вас на відкриття виставки колажів Євгенії Петренко, що відбудеться  у середу, 21 жовтня 2015 року о 18.00 в Офісі Програми імені Фулбрайта (вул. Еспланадна, 20, офіс  904, Київ).

Виставка працюватиме з 21.10.2015 до 11.11.2015, щодня з 10:00 до 17:00, окрім вихідних та святкових днів.

Київський художник Євгенія Петренко народилася в 1970 р. Рано проявлений хист до малювання розвивала в художній школі Мінського району. Надалі - навчання в Київському художньо-промисловому технікумі (нині - Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну) - унікальному навчальному закладі, де тісно переплелися традиція і новаторство. По закінченню (1985 р.) працювала в Державному комітеті УРСР по телебаченню і радіомовленню художником-декоратором телевізійних програм, пізніше освоїла професію художника-аніматора і працювала на Київській студії анімаційних фільмів ТНПП «Борисфен». З 1994 р. по 1997 р. - художник (іконопис, ілюстрація, графіка) Всеукраїнського благодійного товариства братів менших капуцинів Римсько-Католицької Церкви. Після закінчення курсів комп’ютерної графіки (2002 р.) працювала як дизайнер в різних видавництвах, співпрацювала з дизайн-студіями в Україні, Росії, Латвії, Польщі. Спільно з художником по вишивці Ольгою Петренко, займається розробкою дизайну для вишитих картин і панно. В 2012 р. - проводить регулярні художні заняття з дітьми у соціально-благодійному центрі «Карітас». З 2014 р. Євгенія співробітник Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенко, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.

Виставкову діяльність розпочала в 1989 р. Кожна її виставка - це підсумок певного етапу творчих пошуків, виразних засобів, тематики та смислового наповнення образу. Кожна експозиція ретельно продумана щодо теми та відбору робіт. Колажі - теперішнє захоплення  художниці - результат інтенсивної роботи в освоєнні цієї техніки. «Я лише хотіла зрозуміти, як це працює, як можливо поєднати в одному художньому творі різноманітні техніки і матеріали», - ділиться художниця  у своєму блозі - «але була вражена і захоплена не стільки можливостями техніки, скільки свободою творчості в самому прямому розумінні, захоплена колажем, як самостійним мистецьким жанром».

Колажі Євгенії - це квінтесенція творчого пошуку. Мистецький дух провадить художника, а потім і глядача, дивовижними світами, виявляючи автентичний творчий краєвид, дозволяє у коротких миттєвостях осяяння збагнути велич та красу Творця нашого життя. Світ творчості Євгенії Петренко випромінює тишу та мир. Можемо порівняти їх із дзеркалом, яке відображує її внутрішнє життя - срібляста поверхня свічада м’яко відбиває світло, воно не викривлює риси, а дає змогу побачити портрет особистості автора. Цей щирий душевний жест художника проникає у життя глядача, торкається його серця і світ митця стає йому рідним.

У своїх роботах художник використовує поліграфічні репродукції відомих шедеврів світового живопису та графіки. Вона створює свою інтонацію краси, відкриває нові грані відомого образу, пропускаючи через призму свого бачення, витворює нові емоційні спектри, але переважно її колажі створені з автографів - авторських монотипій та малюнків. Ми бачимо монотипії на крейдованому папері, малюнки на жовтому пергаменті, вишукані замальовки пером та пензлем. Усі компоненти артефактів шар за шаром, а краще сказати пелюстка за пелюсткою, утворюють духовну троянду її світогляду, в якому відображується особисте світосприйняття автора.

Використання монотипій у її роботах є досить оригінальним. Вона утворює мозаїку з частин монотипій, залишаючи рваний край паперу як виразний естетичний елемент. Ще один художній метод автора привертає увагу: вона розділяє зображення та виклеює його так, що між частинами залишається невелика риска фону, ніби тонкі тріщинки на тлі фрески. Емоційно це викликає ностальгічний настрій, враження старовини, та говорить про тендітність оточуючого світу. Асоціативний жанр колажу дозволяє поєднувати несумісне, створюючи нові масштабні одиниці простору. У пейзажних колажах Євгенії співвідношення усіх елементів тримається не завдяки фізичному розміру об’єктів, а завдяки тому, що вони випромінюють, як вони емоційно діють на на творчу уяву глядача. Усі ці технічні прийоми створюють особливий простір. Можна сказати, що в її нових роботах простір є головним виразним засобом. Колажі створені майже монохромно, переважають сріблясті, сірі, коричневі, чорні кольори.

Колажі Євгенії елегантні, схожі на метафоричну поезію, породжують багато асоціацій та образів. Роботи, просякнуті ліричним настроєм, замиловують око, наводять на роздуми і спонукають глядача сприймати природу як мистецтво. Кожного, хто дивиться на її твори, цей дух поезії провадить особистими стежками незабутніх вражень.

Людмила Ковальчук,
доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва 
КДІДПМіД імені Михайла Бойчука