Найтемніше буває перед світанком… Але світанок так і не настав. «А, може, хтось украв сонце?» - подумав Андрійко.. - «Тільки хто міг украсти наше Сонце? Хтось напевно дуже сильний і дуже злий. Але навіщо? Чому? Сонце саме б не сховалося».

На ці та інші питання шукатимуть відповіді герої вистави «По інший бік сонця» другого циклу проекту «Включення» підопічними Центру захисту дітей “Наші діти”. Режисером цього дійства стала Олена Леоненко, польська співачка, актриса і композитор.

Проект «Включення» має на меті допомогти дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, краще пізнати себе, навчитися взаємодіяти з людьми різних професій і віку та розвинути свої художні таланти. Виступ на сцені перед глядачами дає змогу дітям перебороти страх перед аудиторією, замкнутість та сором’язливість, побувати в ролі акторів, танцівників та співаків та отримати унікальний досвід, який залишиться з ними на все життя.

Запрошуємо Вас підтримати наших юних акторів 30 травня 2015 в 17:00 на фестивалі «Арсенал ідей» за адресою м. Київ, вул. Лаврська, 10-12, Мистецький Арсенал.

Акредитація ЗМІ обов’язкова. Просимо вас підтвердити свою участь до 18:00 29 травня 2015 року.

Контактна особа: Страдомська Вікторія

Тел.:   + 38 063 692 55 14

           + 38 067 463 80 10

Емейл: [email protected]

Опис вистави «По інший бік сонця»

(за ілюстраціями Степана Завреля з книги «Sole Retrovato» на основі байки О.Леоненко «Казка про хлопчика на ім’я Гело, який мешкає по другу сторону Сонця»)                                          

Головними героями цього оповідання є діти, які вирушають з мамою на пошуки сонця. Не знають що сталося з сонцем: чи хтось його украв, ув’язнив, замкнув в кайдани? Але були впевнені, що знайдуть його. А якщо потрібно, то і врятують. Відважно занурились у темряву і пообіцяли знайти сонце, яке сховалося у найтемнішій глибокій печері. Коли вони зустріли сонце, то побачили, що воно не хоче повертатися на небо, не хоче більше бачити зло людей. Сонце закривало вуха на їх благання. Діти були безпорадними. Невже на них чекало вічне життя у темряві? Але на найглибшому дні можна знайти справжню перлину. І цією перлиною була пісня. Діти почали собі на втіху співати. Спочатку тихо, потім все голосніше і голосніше. Пісня мала велику чародійну силу. Сонце зворушилось і вийшло з печери. Морок розвіявся.

Все було як у казці. Всі дорослі і діти вернулися живі та здорові, все живе раділо життю.

Так дітям вдалося досягнути того, що не могли зробити дорослі. Дякуючи відвазі, співпраці і любові вони перебороли темряву, зло і страх.