Відбудеться конференція 10-12 жовтня в Палаці студентів національного юридичного університету (Харків, Пушкінська 88). 

На конференцію запрошують батьків дітей з особливими потребами та фахівців, які працюють з дітьми й родинами (лікарів, педагогів, психологів, фізичних терапевтів, соціальних працівників тощо).

Спікерами конференції стануть дослідники й практики з 25 країн світу; у тому числі – з України, США, Нідерландів, Португалії, Іспанії, Грузії, Австралії, Бразилії, Болгарії та інших. Будуть серед них і представники сімей, котрі свого часу отримали послугу раннього втручання і завдяки їй зуміли налагодити життя разом із особливою дитиною.

Засновником конференції є Європейська асоціація з раннього втручання EURLYAID, головними партнерами в Україні – Благодійний фонд “Інститут раннього втручання” та державна установа “Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України”

Відбудеться конференція 10-12 жовтня в Палаці студентів національного юридичного університету (Харків, Пушкінська 88). Зареєструватися та отримати додаткову інформацію можна на сайті (.

Україна вперше приймає цю міжнародну конференцію. Тож більшість учасників і учасниць із України (як родини дітей, так і профільні фахівці) вперше матимуть можливість отримати найсучасніші знання з раннього втручання – від провідних світових фахівців-практиків та обмінятися досвідом із родинами з різних країн.

«Раннє втручання: назустріч новій парадигмі – через партнерство професіоналів, сімей та суспільства» – так звучить ключова тема цьогорічної конференції. Як пояснила співорганізаторка конференції в Харкові, докторка філософії та психологічних наук Ганна Кукуруза, мова піде, перш за все, про те, чому раннє втручання (РВ) орієнтується на роботу з усією родиною, а не із дитиною окремо.

Раннє втручання, нагадує Ганна, будучи системою допомоги дітям від 0 до 4 років із особливостями розвитку або з груп ризику, спрямоване на покращення не лише розвитку дитини, а й підвищення якості життя родини в цілому.

«Немає родин, для яких поява дитини з особливостями розвитку не стала б викликом, – говорить Ганна Кукуруза. – Задача РВ, з одного боку, – максимально розвинути дитину, використати всі її сильні сторони; в багатьох випадках нам удається уникнути інвалідності або мінімізувати її прояви. З іншого боку, є особливості, які медицина і психологія сьогодні змінити не здатні. Тому фахівці разом з родиною шукають шляхи, як жити з цими особливостями маленької людини, прийняти і полюбити її такою, як вона є. Наша задача – допомогти родині не втратити якість життя, вбудовувати розвиваючі стратегії в щоденне життя, щоб воно не стало суцільним “заняттям” з дитиною”

Серед спікерів будуть не лише науковці, але й матері та батьки, котрі поділяться власним досвідом життя з особливими дітьми та роботою в системі РВ.

Вікторія Пирогова, співзасновниця батьківського клубу “Світанок”, говорить, що фахівці харківського Центру раннього втручання 18 років тому допомогли її родині прийняти особливості доньки та виростити її щасливою. “Завдяки нашій спільній роботі із спеціалістами ми усвідомили, що світ різноманітний, люди різні, і неврологічні та інтелектуальні особливості дитини, людини – частина цієї різноманітності“ – говорить Вікторія

Зареєструватися на конференцію можна на сайті. За правилами EURLYAID, учасники з країн із низьким середнім рівнем прибутку (до яких належить і Україна) платять менше, ніж учасники з розвинених країн. Найменше платитимуть представники родин та студенти.

Щоб розвивалося раннє втручання – має бути раннє виявлення, говорять спеціалісти. Тому на студентів – особлива ставка.

“На відміну від багатьох західних країн, послуга раннього втручання в українській медичній, педагогічній або психологічній вищій освіті практично відсутня, – говорить керівниця методичного відділу харківського Інституту раннього втручання Анна Кравцова. – Ми прагнемо познайомити майбутніх медиків, педагогів, реабілітологів та психологів із принципами роботи РВ, адже доля багатьох родин залежить від того, чи зуміють лікарі та інші спеціалісти вчасно направити родину до фахівців РВ, чи буде ця послуга розвинутою і доступною”.

Організаторки конференції зазначають, що в Україні не існує системи раннього втручання на державному рівні: поки що немає чітко визначеного протоколу, за яким лікар або інший фахівець, виявивши особливості розвитку дитини, має спрямувати родину до послуги раннього втручання; немає системи фінансування центрів РВ.

Так, у Харківській області на сьогодні існує лише декілька таких центрів: БФ “Інститут раннього втручання” у Харкові, котрий надає послуги родинам за рахунок грантового фінансування та благодійних внесків; два центри на базі Харківських дитячих міських поліклінік (№23 та №2), Центр раннього втручання у Валках, відкритий при центрі первинної медико-санітарної допомоги; центр у Лозовій як частина новоствореного Інклюзивно-ресурсного центру та в Чугуєві – на базі дитячого садка №12.

Родин же, які є потенційними користувачами послуги раннього втручання – в області понад 11 000 (в Україні загалом близько 250 000).

Проблема необхідності формування державної стратегії з розвитку раннього втручання зафіксовано в низці державних документів 2016-2017 рр., але серйозних законодавчих змін з того часу досі не відбулося.

Участь громад у становленні системи раннього втручання та розвиток державних програм стануть одними з тем обговорення на конференції. Про світовий досвід говоритимуть, зокрема, Мерілін Еспе-Шервіндт, керівниця численних федеральних і державних програм у США; Жозе Боавіда, координатор у представництві Міністерства охорони здоров’я Португальської національної системи раннього дитячого втручання; Емілі Варгас-Барон, фахівчиня з планування та аналізу національної політики втручання в ранньому віці, кандидатка наук з антропології Стенфордського університету та інші.

Конференція відбудеться за підтримки Міністерства соціальної політики України та проекту Європейського Союзу “Твіннінг” (“Підтримка органів влади України в розробці законодавчих та адміністративних засад для запровадження системи раннього втручання та реабілітації дітей з інвалідністю і дітей, які мають ризик отримати інвалідність”), Фундації відкритого суспільства (OSF), Дитячого фонду ЮНІСЕФ (Україна).