Чому в столиці практично немає адресних вказівників і як орієнтуватися в часі та просторі жителям і гостям? Хто відповідальний за виготовлення, встановлення та експлуатацію номерних табличок і адресних вказівників? Які інноваційні технології можуть допомогти в пошуці потрібної адреси? Ці та інші питання обвогорювалися на «круглому столі» 24 вересня, що відбувся в приміщенні УНІА «Укрінформ».

За результатами обговорення учасники дійшли висновку про те, що номерні таблиці на будинках зобов’язані встановлювати та утримувати ЖЕКи, адресні вказівники повинні фінансуватися з місцевих бюджетів.

«Як з ’ясувалось, до сьогодні жодних досліджень щодо необхідної кількості адресних вказівників у Києві та інших містах України не проводилося. У Міністерстві житлово-комунального господарства України кажуть, що “такими дрібницями не займаються”, і що за ці питання відповідає міська влада. У київській мерії кажуть, що зараз на номерні таблички та адресні вказівники фінансування немає», - зауважила керівник проекту «Адреса – кожному будинку» Ірина Волконська.

Завідувач кафедри житлової політики та утримання житла Державної академії житлово-комунального господарства, професор Сергій Требух пояснив, чи можуть мешканці, посилаючись на структуру комунальних тарифів, розраховувати на вирішення цієї проблеми. «Номерні таблички мають виготовлювати та утримуватися ЖЕКом за рахунок платежів мешканців будинків», - сказав експерт. Водночас, він зазначив, що законодавством передбачено встановлення адресних вказівників коштом місцевих бюджетів, які не завжди передбачають статтю видатків на це. Проте не передбачено, хто саме має виготовляти ці вказівники.

Велику проблему складає відсутність номерних табличок та адресних вказівників для працівників швидкої допомоги, коли час, витрачений на пошуки потрібного будинку, вимірюється людським життям. Про це розповів головний лікар київської міської станції швидкої допомоги Анатолій Вершигора. «Крім того актуальною для нас є і проблема освітлення табличок вночі, наявність 2-3-х вулиць з однаковою назвою та перейменування вулиць, адже часто в екстремальній ситуації людина забуває нову назву, а для виклику швидкої потрібно чітко вказати, що трапилось і де знаходиться потерпілий або пацієнт. Тому, ще працюючи в районі, доводилося привчати людей писати номери на їхніх будинках», - зауважив він.

«Вирішити питання з номерними табличками та адресними вказівниками можуть самі жителі, об’єднавшись з цією метою в ОСББ, домові та вуличні комітети, - наголосив член Правління Української Громади, директор Інституту вивчення України Володимир Чеповий. - Якщо ми якимось іншим шляхом, через телефонних операторів чи фінансування комерційних структур, будемо це вирішувати, суспільство так і залишиться невідповідальним саме за себе і ми будемо жити в такій країні, в якій і живемо і сподіваємося, що хтось ці таблички поставить».

Найголовніше наше завдання, за словами В.Чепового, побудовати громадянське суспільство знизу, а не зверху: якоюсь командою чи рядком у бюджеті громадянське суспільство не будується. «Я впевнений, найголовніше – це підняти активність знизу. Поки люди не візьмуть на себе персональну відповідальність за своє життя, за місце, де вони проживають, включаючи прибудинкову територію, і не почнуть формувати життєвий простір самостійно, своїми руками, за них це ніхто не зробить», - переконаний директор Інституту вивчення України.

Актуальність піднятої на «круглому столі» проблеми зростає і у зв’язку з підготовкою Києва до Євро-2012. Потрібно вже готувати інформаційні довідники, покажчики різними мовами, особливо в метрополітені, на перехресті вулиць, щоб потім не було соромно.

Проблему прокоментував директор Фонду «Східна Європа» Віктор Лях, поділившись своїми спостереженнями за кордоном: «Вважаю, в Україні поліпшити ситуацію з номерними табличками, адресними покажчиками й іншими системами орієнтації в просторі можливо. Це не стільки питання ресурсів, скільки організації. Я б ставив на хороших операторів зв’язку. Думаю, вони можуть безкоштовно доки, в тестовому режимі спробувати налагодити систему пошуку об’єктів для тих, у кого через мобільники або ноутбуки є вихід на Wi-Fi. Наприклад, людина стоїть біля Софії Київської і після введення запиту тут же отримує відповідь, що це за пам’ятник і в якій частині міста він знаходиться. Окрім цього, в такий спосіб туристам можна буде з’ясовувати, де вони знаходяться відносно інших районів міста».

Експерт з навігаційних продуктів оператора мобільного зв’язку «МТС-Україна» Ганна Дубович підкреслила, що в компанії вже запроваджено кілька послуг, які дозволяють орієнтуватися в просторі: «Компас» і «Догляд за дитиною».

На завершення учасники «круглого столу» прийняли звернення щодо намірів та способів вирішення проблеми з номерними табличками та адресними вказівниками. Команда проекту «Адреса – кожному будинку!» взяла на себе відповідальність розробити алгоритм взаємодії мешканців багатоквартирних будинків з ЖЕКами, іншими комунальними структурами, які відповідають за адресні вказівники та номерні таблички. «Ми маємо докласти зусиль, щоб облаштувати кожний будинок в місті номерною табличкою, а перехрестя - адресним вказівником, аби заощаджувати власний час і інвестувати його в більш цікаві справи», - підсумувала керівник проекту Ірина Волконська.