bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Лілія Антонюк: «Соціальні підприємці - це змінотворці, завдяки яким країна розвивається»

Пандемія завдала сильного удару по вразливих категоріях населення та поставила перед громадянським суспільством складні виклики. Щоб дізнатися більше про тенденції розвитку соціального підприємництва, ми поспілкувалися з виконавчою директоркою громадської організації «Жіноча ліга», учасницею Стипендіальної програми громадянського суспільства Східного партнерств Лілією Антонюк, яка досліджувала соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності.

Чому темою свого дослідження ти обрала соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності?

Питання становлення гендерної рівності в усіх сферах суспільного життя, зокрема у бізнесі, просування та захисту прав жінок для мене, як для жінки та для професіоналки, є надзвичайно важливими. Хоча моїм основним профілем є юриспруденція та права людини, економіка також завжди мене цікавила. А оскільки соціальне підприємництво знаходиться на перетині цих двох явищ (економіки та прав людини) і покликане сприяти вирішенню соціальних проблем, ця тема не могла обійти мене стороною. Вперше соціальним підприємництвом я зацікавилась у 2018 під час навчання на програмі Шведського Інституту для молодих професіоналів та професіоналок. З того часу у рамках діяльності ГО “Жіноча Ліга” ми реалізували декілька проектів, спрямованих на розвиток жіночого соціального підприємства.

У часи пандемії Covid-19 соціальні підприємці та підприємниці стали одними з перших, хто зазнали негативних наслідків карантинних обмежень щодо здійснення підприємницької діяльності. Особливого занепокоєння такий стан речей викликає у контексті того, жінки становлять більшість найманого персоналу таких підприємств і чисельність жінок-засновниць та керівниць таких суб'єктів господарювання зростає. Тож бажання дослідити цю тему глибше посилилось. 

Можеш, будь ласка, коротко розповісти свій досвід у реалізації проектів у  сфері гендерної рівності, просування та захисту прав жінок?

Свій професійний шлях у цій сфері я розпочала у 2015, коли потрапила на стажування до Міжнародного інституту підтримки демократії і виборчого права у Швеції. Очевидно, що ця країна надихнула мене на переосмислення усталених на той момент поглядів та принципів. Згодом вже у ролі консультантки я мала нагоду працювати на численних проектах, спрямованих на просування та захист прав жінок як в політичній, економічній, так і в соціальні сферах. 

У 2018 я долучилась до діяльності ГО «Жіноча ліга», яка було заснована у 2017 з метою просування питань гендерної рівності, боротьби з дискримінацією жінок у суспільстві та допомоги у реалізації їх потенціалу та забезпеченні економічної стабільності. У 2018 у співпраці з КМДА ми реалізували проєкт інформаційно-освітнього характеру щодо започаткування власної справи для жінок. Під час офлайн-заходів ми збирали від 200 до 400 і більше людей, що свідчить про важливість та актуальність роботи у цьому напрямку. У 2019 відбувся перший проект щодо соціального підприємництва для жінок – мешканок Києва та Київської області, у рамках якого ми змогли підтримати заснування нового соціального підприємства, спрямованого на надання можливості дітям із вразливих категорій населення безкоштовно вивчати англійську мову. У 2020 більшість уваги ми приділяли здійсненню інформаційно-просвітницьких кампанії та розвитку нашого представлення в соціальних мережах. Наприклад, ми запустили власний Instagram канал, який спрямований на здійснення просвітницької діяльності серед дівчат. У 2021 розпочала свою діяльність Академія лідерства для дівчат 14-18 років, які проживають у невеликих містах у регіонах. У межах цієї академії ми зустрічаємося з дівчатами кожних два тижні, досліджуємо з ними тему лідерства, обговорюємо теми саморозвитку, освіти, проєктного менеджменту, комунікації, нетворкінгу. До заходів ми долучаємо відповідних лідерів та лідерок у певних сферах. Наприклад, участь у зустрічі на тему багатогранності лідерства взяла відома Instagram блогерка Ася Сей, яка займається питаннями сексуальної просвіти та співпрацює з Фондом народонаселення ООН, 

Як пандемія Covid-19 вплинула на твоє дослідження соціального підприємництва? 

Коли відбувався відбір стипендіальних проєктів, то пандемія була вже в розпалі, тому питання адаптації та зміни проектної концепції було критично необхідним. Першопочатково мій проект передбачав багато особистісної комунікації, зустрічей та офлайн кампаній, адже метою діяльності було не тільки провести дослідження і розробити рекомендації щодо регулювання та підтримки соціального підприємництва в Україні, а і проадвокатувати їх відповідним стейкхолдерам.  Відповідн, у зв'язку із новими реаліями, у яких ми опинились, я вимушена була змінити формат роботи та перейти в онлайн. Окрім цього, основні акценти дослідження також змінились і перемістились на дослідження впливу пандемії Covid-19 та її наслідків на діяльність соціальних підприємств. Якщо раніше такі недоліки, як відсутність державної допомоги соціальним підприємцям та підприємницям були в загальному зрозумілі, але про них гучно не говорили, то пандемія дуже яскраво підкреслила цю прогалину. 

Які основні практичні висновки твого дослідження?

Перш за все варто підкреслити, що в діяльності соціальних підприємств дуже яскраво виражені певні гендерні аспекти. Більшість працевлаштованих на соціальних підприємствах складають саме жінки. Відповідно одразу прослідковується певний взаємозв’язок між питаннями сталості функціонування соціальних підприємств і питаннями фінансової стабільності і забезпечення жінок. У порівнянні із класичними підприємствами, соціальні підприємства важче переживають кризові ситуації та зазвичай вони не мають запасу ресурсів для продовження існування в складних умовах у звичному форматі, тому вимушені “боротись за своє існування” у першу чергу за рахунок скорочення витрат на фонд заробітної плати. 

Окрім цього, пандемія Covid-19 та її наслідків стали черговим підтвердженням того, що нам потрібна окрема державна програма підтримки розвитку та функціонування соціального підприємництва. Здебільшого ті заходи, які вживались задля допомоги підприємцям та підприємницям на загальнонаціональному рівні, не були доступними для соціальних підприємців та підприємниць у зв'язку з цілою низкою причин, які випливають з характеру їхньої діяльності та їхнього статусу (а точніше відсутністю у законодавстві спеціального статусу “соціального підприємства”). 

У цьому контексті варто нагадати, що соціальні підприємства, по суті, виконують функції держави щодо вирішення екологічних та соціальних проблем і захисту вразливих категорій населення. Якщо держава, наприклад, не спроможна забезпечити гідне працевлаштування для вразливих груп населення та якісний рівень життя, то вона, принаймні, повинна створити умови для функціонування та розвитку тих суб'єктів, які прагнуть це зробити замість неї. Наприклад, запровадити для них пільгові кредити або зменшити оподаткування. 

Які основні тенденції розвитку соціального підприємництва в Україні впродовж останніх років?

Впродовж останніх років ми спостерігаємо зростання активності соціальних підприємців і підприємниць, загальне збільшення кількості соціальних підприємств і підвищення цікавості до цього явище серед населення. Особливо відчутним воно стало після подій 2014, коли зріс загальний рівень громадянської свідомості населення . У 2015-2016 з’явилося багато соціальних підприємств, які працюють з ВПО або з ветеранами АТО. 

Загалом, загальне зростання громадянської свідомості сприяло тому, що соціальні підприємства почали розвиватися в абсолютно різних сферах: працевлаштування людей літнього віку (BA&DI freelance),  соціальна адаптація та працевлаштування незрячих людей (Третя після опівночі), підтримка дітей, які опинилися у кризових ситуаціях (Буківничка), підтримка жінок, які постраждали від домашнього насилля (Горіховий Дім), тощо.

Чи адвокатувала ти або чи плануєш адвокатувати результати та рекомендації, які є в твоєму дослідженні?

Однією із цілей мого проекту є донести ідею і розуміння того, що таке соціальне підприємництво широкому загалу і законотворцям. На етапі підготовки дослідження я контактувала із законотворцями, розповідала про дослідження, запрошувала їх до участі у  дискусіях. Для прикладу, участь у презентації результатів дослідження у грудні 2020 взяла радниця голови Комітету з прав людини Ірина Сусова та народна депутатка Лариса Білозір. На початку цього року ми поінформували всіх законотворців та представників Київської міської ради та Київської державної адміністрації щодо результатів дослідження та надіслали її для ознайомлення. 

Відповідно, ми сподіваємося розвинути співпрацю з Комітетом з прав людини щодо підтримки розвитку та функціонування соціального підприємництва як на державному, так і на місцевих рівнях. Проте потрібно розуміти, що це довготривалий та кропіткий процес, який потрібно розпочинати із базових речей - пояснення суті соціального підприємництва. 

На твою думку, як підвищити обізнаність населення щодо соціального підприємництва?

Першою сходинкою завжди є проведення інформаційних кампаній. Наприклад щодо того, що, якщо у вашому місті є соціальне підприємство, яке виробляє хліб і направляє отримані кошти на допомогу жінкам, які знаходяться в кризових ситуаціях, то було б чудово придбати хліб саме у них, ніж піти у звичайний магазин. 

Одним із дієвих інструментів є запровадження курсів соціального шкільного підприємництва у школах, відповідних курсів в університетах та службах зайнятості. Варто зазначити, що наразі вже є якісні розроблені програми щодо соціального шкільного підприємництва. Ці програми не тільки дають можливість дітям зрозуміти, що таке соціальне підприємництво, але через дітей допомагають достукатися і до дорослих. Як я зазначила попередньо, важливим і потрібним є введення відповідних курсів і в університетах, зокрема на тих факультетах, які займаються питаннями економіки та фінансів. Це сприяло б підвищенню обізнаності із самим явищем та давало б краще розуміння і підґрунтя для майбутніх підприємців і підприємниць щодо того, яку форму підприємницької діяльності їм обрати. 

Які рекомендації ти могла б дати соціальним підприємцям-початківцям? Може є якісь типові помилки? 

Якщо говорити про рекомендації саме для соціальних підприємців та підприємств, потрібно з самого початку для себе дуже чітко зрозуміти чи «я, як людина, розумію, що таке соціальне підприємництво? Чи я розумію, що це не шлях для власного збагачення? І що це інструмент для вирішення певної соціальну проблему, а не отримання мільйонних прибутків». Розуміння цього факту надалі впливатиме і на успішність бізнесу, і на спосіб прийняття різноманітних викликів, які беззаперечно будуть на цьому шляху.

Якщо Ви прийняли усвідомлене рішення, що соціальне підприємництво - це саме те, чим Ви хочете займатися, потрібно чітко визачити, за рахунок яких коштів буде здійснюватись фінансування вашої діяльності та покриття непередбачених фінансові витрат. Наприклад, доступ до кредитів для соціальних підприємців та підприємниць є більш обмеженим, аніж для класичного бізнесу. Коли банки починають аналізувати бізнес-модель та бачать, що це соціальне підприємство, шанс отримати кредитування зменшується, адже банки також не люблять ризикувати. 

Окрім цього, важливим аспектом є також питання формування колективу та людей, з якими Ви будете працювати та створювати це соціальне підприємство. Можна мати чудову ідею, горіти нею, розуміти, що Ваше соціальне підприємство гарантовано вирішить певну проблему місцевого рівня, але якщо не буде однодумців, які будуть розділяти цю ідею, є шанс того, що з часом Ви просто “вигорите”. 

Як участь у стипендіальній програмі допомогла твоєму розвитку? Реалізація саме цього проєкту.

Ця програма, безперечно, стала своєрідним поштовхом для мого професійного розвитку, оскільки я більш глибоко почала досліджувати тему соціального підприємництва, зокрема через призму гендерної рівності. Більше того, завдяки участі у програмі я розширила свою мережу професійних контактів, дізналася про існування величезної кількості соціальних підприємців та підприємниць у регіонах та познайомилась з неймовірними фахівцями у цій сфері. Це змінотворці, які сприяють тому, що наша країна розвивається, незважаючи на усі виклики, які ми переживаємо останні роки. 

Наостанок зазначу, що це була чудова нагода реалізувати свої амбіції і в академічній, дослідницькій сфері, адже підготовка дослідження “Соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 та гендерна рівність” вимагала і потребувала іншого підходу, аніж підготовка просто публіцистичного матеріалу. 

Загалом я сподіваюсь, що це невелике дослідження  допомогло більшому колу осіб дізнатися про соціальне підприємництво як явище і про ті виклики, які стоять перед ним.  

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 1  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.