Часто невеликі громади та міста зіштовхуються з проблемою забезпечення можливостей для розвитку молоді та її активного залучення, оскільки молодіжна політика на локальному рівні залишається поза полем зору. Щодо цього ми вирішили поспілкуватися з Валерією Овчаровою, яка за підтримки Стипендіальної програми Європейського Союзу для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства досліджувала проблеми молодіжної політики на локальному рівні.

Можеш, будь ласка розповісти, як в тебе виникла ідея проєкту?

Питаннями молоді я займаюся вже тривалий час. Це пов’язано з моїми інтересами, як людини з активною життєвою позицією. Крім того, в той час, я працювала в Запорізькому обласному центрі молоді. На період написання проекту спостерігала за тим, що відбувається в молодіжній політиці і зрозуміла, що не вистачає якісної аналітики та аналітичних даних щодо того, як працюють на локальному рівні.

У 2017-2018 роках активно впроваджувалась  реформа децентралізації, формувались громади, які отримували нові повноваження. Однак не було розуміння щодо того, як працювати з молоддю. Це й підштовхнуло мене до усвідомлення, що потрібно зібрати дані з реалізації молодіжної політики на локальному рівні. Це був 2018 рік і робота у цій сфері в громадах лише починала розвиватися. Це зараз вже спостерігаємо форуми, дискусії щодо того як розвивати молодіжні центри в громадах, як залучати сільську молодь до життя громади і т.д.. В 2018 році я особисто відчувала  вакуум аналітичних та статистичних даних, на які можна було б спиратися для підготовки та реалізації локальних проектів, програм, які б передбачали розвиток молоді. Метою дослідження було побачити ті резерви, які можливо використовувати владі та громадським організаціям при роботі з молоддю на локальному рівні.

Яка методологія використовувалась при дослідженні?

Я використовувала напрацювання  ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики», який розробив методологію з оцінки молодіжної політики на локальному рівні. Окрім того, я вирішила доповнити її інструментами збору більш якісних даних, а тому включила проведення фокус-груп з молоддю та з молодіжними працівниками (або представниками місцевої влади). І окремо – опитування молоді щодо стану задоволеності взагалі молодіжною політикою.

На жаль, органи місцевого самоврядування на той час не мали ні компетенції, ні часу, ні потенціалу проводити подібні дослідження.

Дослідження проводилося в трьох областях: Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій. Всього було проаналізовано 62 ОТГ та 28 міст. А у поглибленому дослідженні взяли участь: Мелітополь, Василівка, Гуляйпільська ОТГ, Новомосковськ, Кам’янське, Жовті Води, Краматорськ та Маріуполь.

А які головні проблеми молодіжної політики виявило твоє дослідження?

По-перше, молодіжна політика в об’єднаних територіальних громадах і маленьких містах часто не є пріоритетом. У 2018 році більшість ОТГ не мали цільових програм, які б були спрямовані на розвиток молоді, невистачало кваліфікованих фахівців, які б надавали якісні послуги. Крім того, можна відзначити низький рівень молоді у прийнятті рішень в громаді. Молодіжна політика у селищних територіях, маленьких містах асоціюється насамперед зі святами, фестивалями, Днями молоді і так далі.

Робота з молоддю в більшості випадків не була системною, не мала стратегічних цілей. Сама молодь під час фокус-груп, зазначала про те, що її “використовують” і залучають як декорацію до якихось заходів. Лише місто Мелітополь в цьому плані відрізнялося, там молодь відчувала те, що вони дійсно можуть щось змінити, що їх думка щось важить. В інших містах та громадах  молодь не відчувала реального залучення. На локальному рівні та регіональному рівні взагалі не проводилось досліджень потреб цієї групи населення. Наразі ситуація вже трішки змінилася, майже кожна громада намагається створити  молодіжний хаб для того, щоб молодь розвивалася. Але і зараз проблема локальної молодіжної політики є актуальною.

Яких результатів вдалося досягнути?

Кожне місто, яке взяло участь у дослідженні отримало індивідуальні рекомендації, виходячи зі специфіки території і тих даних, що були отримані за результатами аналізу цього міста. Але в цілому всі рекомендації можна було звести до трьох. Перша рекомендація для громадської спільноти – це працювати з тими, хто приймає рішення. Молодіжна політика, як правило, успішна там, де позитивна налаштованість щодо цього у голови громади. Тоді з’являються ресурси, тоді громада налаштована на те, щоб знайти молодіжного працівника і відбудувати молодіжну інфраструктуру. А коли такої налаштованості немає, звичайно важко розвивати відповідну сферу.

Друга рекомендація стосувалася того, щоб переходити від організації дозвілля для молоді до їх більш глибокого залучення до прийняття рішень в громаді. Тобто молодь – це не тільки дозвілля і свята, молодь – це суб’єкти прийняття рішень і вони повинні долучатись до прийняття рішень в усіх сферах життєдіяльності громади.

Також потрібно враховувати те, що молодіжна робота потребує адміністративної підтримки, тобто фахової людини, яка буде закріплена за цією сферою. Бо, як правило, питання молоді  “розмиваються” або “тонуть”в інших сферах. Особливо це характерно для маленьких громад, де спеціаліст, на якого покладено реалізацію молодіжної політики, додатково ще займається освітою, спортом, культурою, туризмом, соціальним захистом і т.д. Потрібно створювати умови, для того, щоб розвивалась участь молоді. Яким чином це можна робити? Підтримувати молодіжні ініціативи, які працюють на території, запроваджувати різноманітні конкурси, робити певні квоти в межах бюджету участі або інших партисипативних практик, які є в громаді, підтримувати молодіжні ради, громадські організації, що працюють на території. Тобто створювати сприятливі умови для того, щоб молодь ставала активнішою, реалізовувала себе, а не просто споживала свята та заходи, які роблять для неї чиновники або декоративно відвідувала місцеві події. Тобто вирішення питання потребує комплексного підходу. Якщо ми беремо якусь громаду, в якій низький рівень участі молоді, в якій молодь неактивна, то просто побудувавши  молодіжний центр, ми не вирішимо проблему пасивності.

Ти згадувала, що надсилала рекомендації органам місцевого самоврядування і громадам, в яких проводила дослідження. Яка в них була реакція?

Деякі міста навіть відмовлялися від такої оцінки, бо розуміли, що результати можуть виявити проблеми. Тому я дуже вдячна тим восьми містам і громадам, які взяли участь у більш глибинній оцінці. Їм була надіслана інформація і від деяких міст був отриманий позитивний фідбек, це, зокрема, Жовті Води, Мелітополь. Отримані дані активно використовували громадські організації, які працюють з молоддю. Вони їм були важливі для того, щоб обгрунтовати проблематику в запланованих до реалізації проєктах. Всього було надруковано 150 друкованих копій дослідження з результатами та рекомендаціями, які розлетілися буквально за тиждень. Видання могли отримати безкоштовно громадські організації або органи виконавчої влади, які працюють з молоддю. Більше ніж 150 організацій або інститутів, які працюють з молоддю отримали видання. Також результати дослідження були розміщені на сайті Децентралізація. Багато людей писало на пошту з запитом отримати хоча б електронну версію цього видання. Бо воно вміщувало не тільки рекомендації для міст і громад, які пройшли оцінку, але ще й успішні практики громад, міст у роботі з молоддю. І проєкт надав можливість поширити ці друковані копії безкоштовно.

Як громадські організації використовували дані?

Вони писали заявки на отримання додаткових коштів для того, щоб працювати з молоддю і використовуали дослідження для обгрунтування потреби вирішення тих чи інших проблем. Тобто вони брали за основу ці рекомендації і використовували їх для досягнення цілей власного проєкту. Такий фідбек дуже цінний.

Чи актуальне твоє дослідження  у 2021 році? Як змінилась ситуація?

Для того, щоб сказати точно, потрібно провести ще раз таке дослідження і порівняти, бо, насправді, масив даних дуже великий. Я не бачу, щоб зараз проводився моніторинг здійснення молодіжної роботи на локальному рівні. Але чим цінний результат мого дослідження зараз? Звичайно на його результати посилатися не потрібно, оскільки дані можуть бути неактуальними. Але методологія дотепер може бути використана для того, щоб відслідковувати оті зміни і стан того, як працюють з молоддю. Ким вона може бути використана? Насамперед обласними центрами молоді, які по суті, як мені здається, повинні проводити аналітичну роботу. Обласні управління по роботі з молоддю також можуть використовувати напрацьовану методологію для того, щоб зрозуміти більш точно, який стан справ з молодіжною роботою і базуючись на цьому приймати рішення. Також громадські організації, які працюють з молоддю стало, системно. Як регіональні, так і місцеві ініціативи - вони також можуть цю методологію брати і використовувати у своїй діяльності. Для того, щоб напрацювати молодіжну програму або написати проєкт потрібно мати обґрунтування проблеми. Для того, чому цей проєкт потрібен або чому ця програма потрібна, які проблеми вона буде вирішувати. 

Щоб ти могла порекомендувати громадським організаціям, які працюють у сфері роботи з молоддю?

По-перше – працювати з тими, хто приймає рішення, для того, щоб зміни в молодіжній політиці були більш сталими на локальному рівні. Друге – це комплексно підходити до вирішення молодіжних проблем на території. Третє – це вчити молодь участі, долучати її до прийняття рішень. Для того, щоб вони були суб’єктами і агентами змін у власних громадах. І остання, мабуть, рекомендація від мене: якщо ви локальна організація, то важливо мережуватися з іншими організаціями, які працюють з молоддю. Зараз є дуже багато асоціацій, молодіжних центрів, асоціацій молодіжних працівників, які мають суттєвий потенціал для того, щоб підтримувати один одного та впроваджувати сталі та системні зміни. Зараз відбувається багато позитивних змін в молодіжній політиці. Це стосується і прийняття нових стратегічних документів по молоді, зараз з’являються нові інструменти для вимірювання участі молоді. Наприклад, індекс участі молоді.

Бачу такі проблеми в громадському секторі у сфері молодіжної політики. Перше – це несинхронізованість один з одним, хотілося б побільше мережування між організаціями. По-друге - це прийняття рішень, планування, яке не базується на даних, бо не завжди використовують якісні обґрунтування для своїх проєктів, програм. Тобто спиратися треба все ж таки на об’єктивні дані і користуватися тими інструментами для збору даних, які вже напрацьовані. Наприклад, я кажу і про своє дослідження і про напрацювання тих установ, які я зазначала, і про використання індексу участі молоді. Зараз я навчаюся в аспірантурі, намагаюся досліджувати тему роботи з молоддю і насправді дуже хотілося б мені провести таке наступне дослідження і використати індекс участі молоді.

Як твій проєкт і участь у стипендіальній програмі сприяли твоєму розвитку як дослідника та учасника громадянського суспільства?

Після того, як провела це дослідження, я зрозуміла, що ця тема мені дуже цікава. Зараз в аспірантурі я досліджую роботу з молоддю на території громад. Цьому присвячена моя дисертаційна робота, яка зараз в процесі.

Також стипендія дала поштовх створити власну громадську організацію «YES»,  яка займається в тому числі і розбудовою молодіжної роботи.

Участь у стипендіальній програмі  дала можливість мені зробити дійсно якісний аналітичний документ, який став корисним для інших громадських організацій, для органів влади, який дав можливість побачити ті проблеми, які є з молоддю. Я працювала в Обласному центрі молоді в той час, і от власне після реалізації цього проєкту я зрозуміла, що потрібно йти далі в громадський сектор, бо там є більше можливостей  професійно займатися цими питаннями. Завдяки стипендії я почала шукати інші можливості, які давали більший простір для власної реалізації. І я його знайшла – це чудова програма «Долучайся», де я не тільки можу реалізовувати свій потенціал, а де в мене просто суперпрофесійні колеги, від яких я постійно навчаюся.

Чи корисно тобі було налагодити зв’язки з іншими стипендіатами?

Звичайно, що це нетворкінг це дуже цінний ресурс. От, наприклад, нещодавно я   намагалася запровадити бюджет участі в місті Токмак. В цьому мені дуже допомогла Аня Ємєльянова з Центру інноваційного розвитку, також стипендіатка 2018 року, до якої я звернулася, оскільки вона експертка з цих питань. Я знаю, що в будь-який момент можу звернутися до будь-якого учасника програми і отримати підтримку  у сфері його експертиизи.  Тобто це не просто молодіжні лідери і активні люди, а це професіонали, і кожен в різній сфері. І це дуже круто, коли в тебе є такі люди з різних точок України і та країн Східного партнерства, до яких можеш звернутися.