У рамках рубрики «Обличчя сектору» портал ГУРТ пропонує до вашої уваги інтерв’ю із директоркою програм ІСАР «Єднання», кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри психології та соціології Київського міжнародного університету Оксаною Рудою. З перших хвилин розмови пані Оксана заряджає позитивним ставленням до життя, захоплює професіоналізмом та щирістю.

ПРО ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ

Своїми сильними сторонами Оксана Руда вважає міжособистісний інтелект, вміння комунікувати й працювати в команді. «Є версія, що ідеї не народжуються в голові однієї людини. Натомість, вони з’являються, коли ми ділимося думками з іншими. Саме в цій синергії виникає щось, що дійсно працює, є особливим, унікальним. Тому мій талант – спілкуватися з людьми і разом з ними працювати над розвитком класних ідей», – стверджує пані Оксана.

Своєю слабкістю називає чутливість, адже часто бере близько до серця вчинки й слова інших; а також надмірний перфекціонізм, що тягнеться ще зі школи. «Українська система освіти змушує дітей шукати єдино правильне рішення, але в житті не так – шляхів багато. І те, що сьогодні здається незрозумілим, завтра може принести фантастичний ефект. Крім того, шкільний підхід мотивує на уникнення невдач, тому що оцінку ставлять за кількість помилок. Але значно ефективнішою є мотивація на досягнення успіху, коли ти маєш мрію і йдеш до неї, а всі труднощі, які виникають на цьому шляху, врешті відкривають нові можливості», – пояснила Оксана Руда, поряд із цим тепло згадуючи шкільні роки як період набуття соціальних зв’язків і досвіду.

«Для мене важливо робите те, у що я вірю й що принесе користь іншим, разом із людьми, які мають такі ж цінності. Мені не цікаво займатися справами, в яких я не бачу сенсу, які не приносять розвитку або не відповідають моєму світогляду», – підсумувала свою життєву філософію Оксана Руда.

ПРО ПОСТІЙНЕ НАВЧАННЯ

Маючи педагогічну освіту, пані Оксана в якийсь момент зрозуміла, що їй бракує знань із психології, тому отримала другу вищу за цим напрямом. Згодом, будучи учасницею проекту «Економічні та фіскальні реформи в Україні», відчула брак економічних знань, тож утретє стала студенткою – цього разу за фахом «Економіка підприємств і корпорацій».

Потім захистила кандидатську дисертацію з історії науки. «Мені хотілося розкрити особистість, яка зробила величезний внесок у розвиток науки, але рано пішла із життя. Мова про Олександра Алешо, учня видатного українця Федора Вовка, який розвивав Академію наук України, Наукове Товариство імені Шевченка, горів тим, аби в Україні була своя наука», – захоплено розповідає Оксана Руда.

Пані Оксані не достатньо просто займатися певним видом діяльності, вона завжди прагне вивчити тему ґрунтовно, заглибитися в неї, набути професійних знань.

ПРО КРИТИКУ

На думку Оксани Рудої, критика – поняття деструктивне, натомість пропонує використовувати термін «надання зворотного зв’язку»: «Я вважаю, що зворотній зв’язок від людей, яких ти поважаєш, думка яких є для тебе авторитетною, – надзвичайно цінний ресурс. Але для того, аби цей інструмент працював ефективніше, діліться своїми враженнями, коли вас про це просять, або варто поцікавитися, чи хоче людина почути вашу думку. Після того, як ви отримали згоду, скажіть, що в напрацьованому продукті хорошого, що можна збільшити або зменшити і обов’язково подякуйте за спілкування».

ПРО РОДИННІ ТРАДИЦІЇ ТА ХОБІ

Не зважаючи на зайнятість, пані Оксана завжди намагається приділити час родині, за необхідності підтримати рідних і вболівати за них. «Щороку влітку у нас відбувається з’їзд родини, під час якого разом збирається від 50 до 100 людей із різних куточків України й світу. Це те, що надихає і дає змогу перезавантажитися. Тож, коли ми плануємо свої робочі календарі, завжди враховуємо, що в липні має бути два вільні дні, субота й неділя, щоб відвідати з’їзд родини. Дати його фіксовані, коли може приїхати більшість, – на наступні вихідні після завершення Петрівського посту.

Цього року ми говорили про те, чому ця традиція для нас настільки важлива й чому вже 17 років поспіль ми приїжджаємо на зустріч. Кожен ділився своїми думками, та найчастіше говорили про те, що ми робимо це заради наших дітей, ми хочемо, щоб вони знали, якого вони роду, щоб вчилися шанувати старших, щоб допомагали одні одним і росли достойними українцями. Помиляються ті, хто вважають особистий приклад хорошим методом виховання, бо це єдиний метод виховання», – ділиться Оксана Руда.

На родинних зустрічах пані Оксана із захопленням розповідає про фонди громад, із якими працює і які роблять надзвичайні речі. «Часто мої рідні кажуть, що я ніби живу в іншому світі, але це все тепер відбувається в Україні», – з посмішкою зауважує пані Оксана.

Оксана Руда любить подорожі, адже вони дозволяють вийти за межі звичного середовища й побачити іншу культуру. Також до своїх хобі зараховує літературу, спілкування із друзями, кулінарію і мистецтво. Любить каву й шоколад.

ПРО РОБОТУ В ГРОМАДСЬКОМУ СЕКТОРІ

«Мені завжди хотілося, щоб Україна була такою, про яку мріяли мої батьки, дідусі й бабусі. Й, коли ти розумієш, що багато речей відбувається не так, ти починаєш включатися в процес, шукати нові можливості й однодумців», – пояснює свою жагу до роботи в громадському секторі Оксана Руда.

Пані Оксана тривалий час була незалежною експерткою Західноукраїнського ресурсного центру. При цьому проживала в Івано-Франківську, де працювала в органах формальної освіти, паралельно займаючись розвитком неформальної. Пізніше півроку волонтерувала на Кубі, де займалася освітою дітей, які приїздили на лікування в навчально-реабілітаційний центр для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Після повернення працювала в проекті Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти», а звідти перейшла до ІСАР «Єднання», з яким в Оксани Рудої понад 20-річна історія знайомства, де й очолила проект «Школа фондів громад».

ПРО ШКОЛУ ФОНДІВ ГРОМАД

Фонди громад функціонують у світі понад 100 років. Цей рух зародився у Клівленді, США, у зв’язку з тим, що бюджетотворчий бізнес ішов із міста. Як наслідок, виникали нові соціальні проблеми, для вирішення яких громада, бізнес і місцева влада акумулювали частину коштів. Потім інструмент community foundation з’явився в інших штатах, Канаді, а згодом, через майже 75 років, перейшов океан і потрапив до Північної Ірландії, яка потерпала від наслідків громадянської війни. А вже після цього фонди громад з’явилися в інших країнах Європи, Австралії, Японії та врешті в Україні.

«Фонди громад можуть мати дуже потужні ресурси. Наприклад, у Великобританії найбільший такий фонд володіє активами, які нараховують понад 18 млн. фунтів стерлінгів. Люди готові об’єднуватися, акумулювати кошти, покращуючи рівень життя своєї громади», – пояснює Оксана Руда.

В Україні фонди громад спершу започаткували лише у чотирьох містах – Донецьку, Івано-Франківську, Одесі та Рівному. Сьогодні ж кількість активних організацій сягнула 29, а їхній сумарний бюджет у 2016 році становив 25,4 млн. гривень, із них 61% коштів акумульовані всередині самих громад, а не від зовнішніх донорів.

«Дуже часто українські громадські організації шукають зовнішнього, донорського, фінансування, фонди ж громад працюють із внутрішнім ресурсом. І, коли люди самі долучаються до змін, що відбуваються навколо, працюючи із місцевим бізнесом та владою, ці зміни належать людям. Йдеться не тільки про предметну площину, а й про те, що відбувається всередині. Люди в Україні готові об’єднуватися, їм тільки треба дати інструменти й технології», – захоплено розповідає Оксана Руда.

На думку пані Оксани, секрет успіху цих організацій у людях, які вірять, що можуть зробити своє місто чи село кращим і беруться до справи віддано, усім серцем. «Якщо люди об’єднуються, щоб зробити життя в своїй громаді якісно кращим, вони реально здатні на це. Важливо розуміти, що все можна змінити! Сьогодні стоїть питання: чи МИ готові здійснювати ці зміни! Як казав великий українець Любомир Гузар: «Свобода – це можливість робити добро. Ми люди, і ми вільні. А це значить, що ми маємо право робити добро!». Для мене фонди громад сьогодні – це люди, які роблять добро, змінюють свої громади, а відтак – змінюють Україну!», – підсумувала Оксана Руда.

ПРО ВЛАСНИЙ РЕЦЕПТ УСПІХУ

На думку пані Оксани, дуже важливим для досягнення успіху є коло людей, в якому ми обертаємося: разом зі світлими та позитивними однодумцями можна робити фантастичні речі.

Наступний компонент – це цінності та уміння розставляти пріоритети. «Я прописую для себе стратегічно важливі речі й намагаюся приділяти їх досягненню хоча б 15% свого часу щодня. Також маю список того, що треба зробити у першу чергу. Однак не варто переживати, якщо щось йде не за планом. Завжди є ризики, але уміння їх попередити чи розуміння нових можливостей, які вони відкривають, дозволить спокійніше сприймати ситуацію. А щоб не відбувалося вигорання, слід перезавантажуватися, знаходячи час для відпочинку. Загалом справи йдуть легко, коли роблю внесок у важливу справу, коли займаюся тим, що подобається і що мені цікаво», – резюмувала Оксана Руда.