Про небезпеку паління сьогодні відомо кожному. Юлія Солоха, експертка з питань громадського здоров’я, координаторка коаліції громадських організацій «За тверезу Україну», координаторка проекту «Київ без тютюнового диму» Громадської організації «Центр демократії та верховенства права», розповіла ГУРТу про те, як громадськість змінює стан проблеми тютюнопаління в Україні. Ми дізналися, які лазівки досі існують у національному законодавстві та як тютюнові компанії використовують їх на шкоду громадському здоров’ю.
- Якою була ситуація із курінням та його наслідками до ратифікації Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну в 2006 році?
- До цього в Україні спостерігалася епідемія тютюнопаління. Україна посідала четверте місце за поширеністю куріння серед усіх країн світу. Усвідомлюючи масштаби смертності людей внаслідок паління, держава почала бити на сполох. Як результат, влада підписала Рамковий договір. Проте підписання документу не гарантує його виконання. Завдяки діям плеяди громадських активістів положення договору не залишилися домовленостям винятково на папері. Ще з 2007-2008 років громадськість пропонувала депутатам підвищувати акцизи на тютюнові вироби. Це було дуже невигідно. До того ж тема боротьби з тютюнопалінням була не на часі. Власне, і журналісти не були зацікавлені висвітлювати це питання.
Про суть проблеми тютюнопаління та ефективні методи боротьби з нею, які вже застосовувалися у провідних країнах світу, громадські активісти інформували як владу, так і ЗМІ. Адже без всеохоплюючого висвітлення проблеми журналістською спільнотою було би не просто досягти сьогоднішнього результату.
Усі вимоги громадських активістів ґрунтувалися на положеннях, прописаних у договорі. На сьогодні ці положення прийняті та імплементовані в Україні. Хоча приймати позитивні зміни, які б сприяли зменшенню поширеності тютюнопаління, важко через сильний супротив тютюнових виробників, котрі діють через депутатів. Наприклад, прийняття ініційованого громадськістю законопроекту щодо заборони реклами, спонсорства і стимулювання продажів тютюнових виробів тривало три роки – були спроби його фальсифікації, блокування тощо. Такий спротив боротьбі з тютюнопалінням на законодавчому рівні є і сьогодні, адже його причина полягає у втраті тютюновими виробниками споживачів.
- Наскільки змінилися показники сьогодні й чому?
- Порівняно з 2006 роком у 2011-му в рейтингу країн за поширеністю тютюнопаління Україна перемістилася на 26-29 місце. В Україні почав стрімко знижуватися рівень тютюнопаління. З періоду 2007-2008 років кількість курців впала з 37% до 24%. Фактично більше двох мільйонів українців відмовилися від паління. Певна кількість населення просто не почала палити.
Такі зміни відбулися завдяки імплементації низки законодавчих заходів, у тому числі пов’язаних із уже згаданою Рамковою конвенцією ВООЗ. Йдеться про заборону куріння у кафе, барах, ресторанах; заборону реклами, спонсорства і стимулювання продажів тютюнових виробів; постійне підвищення акцизів, а отже, збільшення ціни на сигарети, що призводить до зменшення їх доступності для споживачів; запроваджені у 2012 році картинок із наслідками куріння.
- Як саме ви сприяєте подібним позитивним змінам у боротьбі з тютюнопалінням?
- У рамках проекту «Київ без тютюнового диму» ми не часто займаємося просвітницькою діяльністю. Здебільшого працюємо задля внесення змін у національному законодавстві. Фактично наш проект працював над розробкою чотирьох згаданих вище законодавчих ініціатив, які на сьогодні є чинними законами. Крім їхньої розробки, проводилася широкомасштабна адвокаційна кампанія.
Наша команда моніторить виконання законів про рекламу тютюнових виробів, паління у кафе, барах, ресторанах тощо. Якщо фіксуємо порушення, надсилаємо державним органам скарги. Ми ратуємо за те, щоб порушники сплачували штрафи. Наш досвід показує, що періодичне накладення штрафу на суб’єкта підприємницької діяльності стимулює його більше не вдаватися до протиправних дій.
- На прийняття яких законодавчих змін важко вплинути сьогодні?
- Команда проекту «Київ без тютюнового диму» розробила законопроект 2820. Через спротив з боку влади він знаходиться у Верховній Раді уже півтора роки, але досі не пройшов першого читання. Можна лише уявити, наскільки потужними є тютюнові лобісти, які блокують через подачу альтернативних законопроектів, перешкоджають допуску до розгляду питання у профільному комітеті.
Перерахую зміни, прийняття яких є небажаним для тютюнового лобі у сьогоднішньому скликанні Верховної Ради. Законопроект, підготовлений відповідно до Європейської директиви №40, має на меті врегулювати ринок електронних сигарет. Варто контролювати, наскільки електронні сигарети є безпечними не лише для здоров’я, але і для паління. Також існує проблема, пов’язана з електронними кальянами, які кожен може купити, як будь-який електронний виріб, відповідно до чинного законодавства України.
Крім того, ми хочемо заборонити додавання у тютюнові вироби смакових домішок. Через додавання різноманітних ароматизаторів у споживачів складається враження, ніби палити деякі види цигарок приємно. Такі домішки спрямовані на молодь, а особливо – на дітей і дівчат. Однак, як і цигарки без смакових домішок, такі тютюнові вироби є шкідливими для здоров’я.
Ми вважаємо за необхідне заборонити вказувати на пачках сигарет вміст смоли і нікотину. Інформуючи споживачів про вміст цих показників, виробники вводять їх в оману. Насправді уявлення про те, що менший вміст смоли означає меншу шкоду здоров’ю є хибним. Споживачі повинні зрозуміти, що абсолютно усі сигарети небезпечні та шкідливі для здоров’я активних та пасивних курців.
Законопроект 2820 передбачає ротацію зображень наслідків паління на пачках сигарет. Відповідно до бажаних змін, ротація зображень має відбуватися щороку, аби люди не звикали до вигляду сигарет. Зображення мають бути розміщені з обох боків тютюнової пачки. Натомість, сьогодні у місцях продажу тютюнові вироби стоять боком із написом «Куріння вбиває». Про це свідчать результати нашої моніторингової діяльності. Тютюнові компанії знають, що за багато років існування цього напису споживачі перестали його помічати. Ми переконані, що пачка має виглядати страшно і показувати правду про паління. Зображення страхітливих наслідків хвороб мають відбити бажання палити у потенційних курців, особливо серед молоді та дітей.
- Якими є дієві методи протидії поширенню куріння серед споживачів?
- Ми інформуємо молодь про шкоду кальяну та електронних сигарет. Засобами соціальної реклами спонукаємо курців замислитися над тим, аби кинути палити.
До цього людей, так чи інакше, спонукають наші законодавчі заходи. Зокрема, висока ціна на сигарети може посприяти зменшенню курців серед молоді та дітей або інших верств населення, які не матимуть більше змоги витрачати гроші на їхню купівлю. За кордоном вплив підвищення ціни на зменшення кількість курців має доведений позитивний ефект.
Важливим чинником боротьби з курінням може бути створення державної гарячої лінії з підтримки курців, які хочуть відмовитися від паління. Це має відбуватися саме на держаному рівні із залученням відповідних фахівців.
- Що у подальшому плануєте пропонувати державі змінювати у цьому напрямку?
- Україна має рухатися у напрямку захисту громадського здоров’я та ефективного сприяння зниженню рівня тютюнопаління. Ми впроваджуємо законодавчі зміни відповідно до Європейського законодавства. Крім законопроекту 2820, 19 липня 2016 року зареєстрували законопроект 4030А. Ми хочемо заборонити спеціальну викладку тютюнових виробів у місцях продажів. Яскраве оформлення тютюнових товарів на стелажах є одним із найефективніших способів залучення нових покупців сигарет. Сигарети мають розміщувати у будь-якому місці, окрім вітрин магазинів. У кіосках має бути прайс із цінами та переліком тютюнових виробів, які є у продажу. Таким чином, ми будемо боротися із агресивною рекламою з боку тютюнових компаній.
Законопроект 4030А передбачає чітке окреслення поняття «приміщення». Його уточнення позбавить порушників можливості скористатися законодавчою плутаниною щодо тераси та приміщення.
Діяльність команди проекту «Київ без тютюнового диму» спрямована на збільшення штрафу до 340 гривень і скасування попередження про його накладення. З моменту дії закону, який врегульовує місця для куріння, а саме з 2005 року, люди вже мають розуміти, де куріння дозволено, а де заборонено.
Коментарі