У рамках проекту «Зміцнення спроможності та мережі громадських організацій Запорізької області» ГУРТ проводив волонтерські ярмарки. Однією з організацій-учасниць була ГО «ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК», яку представляв її засновник Іван Харченко. Під час розмови з ГУРТом пан Іван окреслив напрямки діяльності організації, підкреслюючи значення командної роботи.

- Коли і ким створена організація «ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК»?

- Організація створена на базі спільноти викладачів Бердянського університету менеджменту і бізнесу та підприємців, які теж мали відношення до цього вишу. Загалом ідея виникла, коли я вперше став депутатом міської ради в 2010 році й остаточно зрозумів, що треба щось робити, не спираючись на владу. Грошей, як завжди, бракувало, тому я почав знайомитися із місцевими підприємцями. З часом виник невеличкий пул підприємців , з якими ми почали робити корисні справи, наприклад, зводити дитячі майданчики, реставрувати дитячі клуби, допомагати проводити конкурси та оновлювати матеріально-технічне забезпечення ряду дитячих клубів, допомагати лікарням. Але ключовим моментом став початок неоголошеної війни в Україні. Коли постало питання допомоги армії та вимушеним переселенцям, ми зрозуміли, що власні ресурси потрібно використовувати ефективніше. Тож у грудні 2014 року ми зареєстрували  громадську організацію «ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК».  

- Чому організація отримала таку назву? Адже Бердянськ асоціюється більше з морем, аніж з пролісками.

- Я дуже люблю весну. Хтось бере формальні назви, а я виходив з того, що пролісок – це квітка весни і надії. У назві відчувається сподівання на те, що ми подолаємо усі труднощі, які є в нашій країні, у нашому місті, й зможемо будувати те життя, до якого прагнемо. 

- Скільки постійних членів у вашій організації? Чи співпрацюють із вами волонтери?

- Наша організація нараховує 10 постійних членів. Ідею заснування організації підтримали: моя дружина, сестра та мої друзі. Ці люди мене підтримували й раніше, але з 2010 року підтримка стала системнішою. З десяти членів вісім осіб – мої колишні студенти. Взагалі я постійно працюю з молоддю, адже за фахом – викладач, і мені завжди цікаво спілкуватися зі студентами. 

- Які напрямки суспільного життя ви розвиваєте?

- На початку нам було важко зрозуміти, що буде основним у нашій громадській діяльності, а що – другорядним. Чітко визначити напрямки своєї роботи нам допоміг перший грант. Тож основним напрямком нашої діяльності є розбудова громадянського суспільства. Оскільки економічною основою розбудови суспільства є підприємництво, підприємці допомагають нам, а ми – їм. Ми допомагаємо технологічно – тренінгами, підтримкою і організацією соціальних проектів. А підприємці допомагають у реалізації цих проектів. Як я кажу, нам не потрібна риба – ми краще допоможемо створити вудку. Для нас дійсно важливо підтримувати малий бізнес, у якому працюють патріоти країни – ті люди, як хоча б щось роблять для її розвитку.

Другий напрямок нашої організації – робота з молоддю. Я викладаю у Бердянському університеті менеджменту і бізнесу з 1994 року.  Молодь – це наше майбутнє. Вона може чогось не знати, але завдяки її вірі та бажанню в нашої країни все ще попереду. 

- Як саме ви розвиваєте молодь?

- Ми знайомимо їх із роботою підприємців, адже це досвід, який вони не знайдуть у у стінах університету. У вишах дають забагато теорії, а завдяки нашій організації студенти отримують практичні знання і можуть випробувати свої сили. 

- Із чим ще працюєте?

- Адвокація прав громадян у відносинах із органами місцевого самоврядування. Я був депутатом і знаю, як людям потрібна допомога у вирішенні різних питань. Зараз наша команда часто виступає у судах, бере участь у засіданнях місцевої ради задля того, щоб робити життя наших громадян кращим. «Закон на варті інтересів громади» – один із реалізованих проектів у цьому напрямку. У його рамках ми організовували екскурсії для студентів до Бердянського міськрайонного суду, органів місцевої влади, провели, завдяки члену нашої організації Каменському Дмитру, web-конференцію між викладачами та студентами-юристами Бердянських ВНЗ та їх колегами зі школи права Стетсонського університету, США. Також одним зі здобутків у цій сфері є допомога в запровадженні онлайн-сесій міської ради з 2014 року.  

- Які проекти, на Вашу думку, мають найбільший вплив на розвиток Бердянська?

- Ми сприяємо підвищенню якості роботи ОСББ у нашому місті уже протягом п’яти років, і на сьогодні такі об’єднання у Бердянську є вже у більшості багатоквартирних будинків. Це найкращий показник в Україні, хоча про це мало хто говорить. Задля мотивації роботи ОСББ ми навіть запровадили для них конкурс під назвою «Спільними зусиллями»,  у межах якого ОСББ облаштовували територію біля свого будинку, висаджували квіти. Переможці отримували лавки з квітковими візерунками, виготовленими у Центрі реабілітації інвалідів «Академія ремесел» (єдиний в Україні недержавний центр реабілітації інвалідів, – авт.), з якими ми давно товаришуємо.

Оскільки Бердянськ є прифронтовим містом, ми допомагаємо воїнам і з Нацгвардії, і з різних батальйонів, надаємо гроші на закупівлю їжі, медикаментів та амуніції. Ми також допомагаємо вимушеним переселенцям. Подібну допомогу не вважаємо напрямком діяльності. Це вимушена робота, яку наша організація зараз виконує, адже це наш обов’язок.

Хотів би зазначити про зміни, які ще хотілося б впровадити. У нас є надмрія – відремонтувати будинки в Пирогово (Національний музей народної архітектури та побуту України, Київська обл. – авт.), які, на жаль, поступово руйнуються.  Ці будинки є автентичними, але стріхи покриті плівкою, тому що немає ресурсів чи бажання привезти жито для їхнього ремонту. Можливо, в майбутньому ми організуємо якусь спільну ініціативу або краудфандинг з метою реставрації таких будиночків, і необов’язково тільки в Пирогово – і на Слобожанщині, і в Закарпатті потрібно відновити або створити такі музеї. 

- Які проекти ще плануєте запустити в майбутньому у Бердянську?

- Ми плануємо і надалі сприяти створенню ОСББ, тому хочемо запустити Ресурсний центр ОСББ. З метою продовження співпраці громадських організацій і підприємництва хочемо заснувати медіа-хаб або коворкінг-центр, де молодь здобуватиме досвід із обговорення різноманітних тем, презентації проектів і створення мережі громадських організацій як на місцевому, так і на регіональному рівнях. Також плануємо долучитися  до  розробки й удосконалення регуляторної політики.