Зміни у законодавстві часто супроводжуються труднощами через брак необхідної інформації. Експертка Українського незалежного центру політичних досліджень Анастасія Шимчук розповіла ГУРТу про особливості процедури реєстрації та взаємодії з органами державної влади, на які варто звернути увагу, якщо ви плануєте офіційно оформити свою громадську організацію.

- В УНЦПД працює «гаряча лінія» з питань утворення та реєстрації громадських об'єднань. Розкажіть про неї детальніше.

- Ми давно займаємося питанням громадських об’єднань і були одними з тих, хто лобіював прийняття Закону «Про громадські об’єднання». З моменту його ухвалення у 2013 році УНЦПД надає консультативні послуги з реєстрації громадських організацій. Уже другий рік «гаряча лінія» активно обслуговує громадські організації, і кількість запитів зростає.

- Чим пояснюється зростання потреби в консультаціях?

- Якщо говорити про січень 2016 року, основна причина – новий Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». З кожним новим порядком з’являється хвиля запитань: що тепер робити, як реєструвати громадську організацію, як вносити зміни, які є нюанси.

- У чому полягають труднощі, що виникли після внесення змін до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»?

- 1 січня 2016 року вступили у дію зміни до цього Закону. Раніше нас стосувався Закон «Про громадські об’єднання», до якого також було внесено зміни, зокрема фактично прибрані норми, що стосувалися реєстрації громадських об’єднань. Сьогодні, щоб дізнатися процедуру подання документів для реєстрації, необхідно повністю звертатися до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон про реєстрацію, – авт.). Отже, є два закони. Закон «Про громадські об’єднання» визначає логіку діяльності громад об’єднань, тобто хто їх може створювати, які ці особи, якого віку, хто може бути членами, що має бути у статуті, як мають створюватися відокремлені підрозділи. Тобто у Законі йдеться про філософію утворення громадських об’єднань. Закон про реєстрацію безпосередньо визначає кроки, які потрібно зробити, щоб зареєструвати громадську організацію – які документи підготувати, куди подати, скільки триває розгляд документів і яку відповідь можна отримати.

Із Законом «Про громадські об’єднання» громадським організаціям усе зрозуміло – окреслені у ньому права громадських об’єднань і вимоги до статуту не змінилися. Натомість, процедура реєстрації зазнала змін. УНЦПД вважає ці зміни позитивними, оскільки зменшилася й кількість документів, і терміни реєстрації. Проте у період адаптації до нового законодавства завжди виникають певні труднощі. Громадські організації можуть робити помилки, подаючи старий пакет документів. Або державні реєстратори щось плутають, вимагаючи документи, не прописаних у новому законі. Зазвичай державні органи звикають до нових норм уже в процесі їхньої дії.

Відтепер громадським організаціям не потрібно завіряти документи у нотаріуса. Отже, реєстрація громадської організації є повністю безкоштовною. Засновники подають всього чотири документи, замість п’яти, відповідно до колишньої процедури.

По-перше, це статут в одному примірнику, який має бути прошитим, пронумерованим і підписаним засновником. По-друге, реєстраційна заява, яку можна завантажити на сайті Міністерства юстиції. Третім пунктом є відомості про керівні органи – які органи існують і хто до них входить, наприклад правління. Четвертий документ – додаток з протоколу – підписи засновників про те, що вони справді утворили громадську організацію конкретного числа. Усі ці чотири документи подаються в управління юстиції.

Міністерство юстиції підписало Наказ про порядок державної реєстрації, який розшифровує Закон. З цього Наказу ми розуміємо, що документи для реєстрації громадської організації можна подавати і в Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Ця система ще не працює повноцінно, оскільки новий порядок був оприлюднений нещодавно. Але ми очікуємо, що вже протягом місяця будь-яка організація зможе подати документи у зручний для себе час. На відміну від управління юстиції, ЦНАПи працюють повний день, у тому числі в суботу.

- Які ще спрощення відбулися у зв’язку зі змінами?

- Реєстрація громадської організації має відбуватися протягом трьох робочих днів. Таких термінів поки не дотримуються, хоча є усі необхідні інструменти для вчасної реєстрації. Зокрема, управління юстиції проводить необхідну експертизу, маючи доступ до так званого Єдиного державного реєстру, й може вносити туди всю інформацію. Ми закликаємо усі організації, які реєструються довше зазначених трьох днів, скаржитися й писати листи на міністра юстиції Павла Петренка. Потрібно довести до відома міністерства, що реформа не відбувається.

Об’єктивно громадські організації можуть зареєструватися протягом трьох робочих днів. Якщо це не так, проблема полягає у незлагодженій роботі співробітників міністерства. Хоча кілька років тому реєстрація тривала не один місяць. Благодійні організації вже зараз можуть зареєструватися протягом доби. І це дійсно так. Тому для мене загадка, чому відтерміновуються процедури з реєстрації громадських організацій.

- Ви зазначили, що закликаєте писати скарги. Про які проблемні моменти щодо реєстрації повідомляють на «гарячій лінії» УНЦПД?

- Звісно, нам пишуть про проблеми, з якими зіштовхуються. Проте набагато ефективніше, якщо організація повідомлятиме про них безпосередньо міністру юстиції чи начальнику Департаменту державної реєстрації. Коли ми спілкуємося з відповідними керівними органами, вони кажуть, що немає жодних проблем, адже організації їм не скаржаться.

Організації часто нас інформують, що державні органи відмовляють чи повертають документи на доопрацювання через неіснуючі причини. Наприклад, просять протокол чи заяву, засвідчену нотаріусом, хоча ці пункти уже відмінили. Можу припустити, що не всі співробітники Міністерства юстиції ознайомлені зі змінами законодавства. У зв’язку з цим, ми застерігаємо громадські організації самостійно прочитати вимоги чинного закону і не боятися відстоювати свою правоту.

Щоб уникнути поширеного випадку непорозуміння через опис розділу відокремлених підрозділів, ми також рекомендуємо зазначати, що саме може бути відокремленим підрозділом – філії, представництва і інші відокремлені підрозділи.

На сайті УНЦПД є зразки необхідних документів, що також може допомогти розібратися з процедурою реєстрації. Звісно, бувають випадки, коли документи повертають або відмовляють у реєстрації.

Щодо цього хотіла б виокремити приклад громадської організації у Чернівцях. Організація отримує відмову вже більше місяця. Причому жодного разу документи не подавалися офіційно. Отже, тепер громадська організація навіть не може звернутися зі скаргою, адже не має офіційної відмови від співробітниці державного органу, якій приносили документи. Якщо ви офіційно подаєте заяву з отриманням відмітки на її копії, ви можете вимагати виконання реєстрації у зазначений термін.

- Які вимоги вашої організації не були враховані щодо процедури реєстрації?

- Ми працювали з профільним комітетом, який розробляв зміни до закону про внесення змін до Закону про реєстрацію. Робоча група мала домовленість про те, що внесення змін у відомості про громадські організації будуть безкоштовними. Проте врешті цей пункт не врахували, що викликає незадоволення цим законом. Громадські організації дуже часто вносять зміни у свої документи, тому сума за кожну зміну розміром 410 гривень є суттєвою. Ми також хотіли б, щоб при реєстрації громадські організації отримували код неприбутковості, що залежить від Державної фіскальної служби. Крім того, на мою думку, якщо реєстрація благодійних організацій відбувається за 24 години, то й реєстрація громадських організацій може тривати такий же часовий проміжок. УНЦПД продовжуватиме адвокацію відповідних змін до цього Закону.

- На які позитивні зміни можна розраховувати у майбутньому?

- Закон про реєстрацію дозволяє зареєструвати громадську організацію онлайн. Онлайн-реєстрація буде можлива лише після того, як розпочне працювати портал електронних сервісів. Це дуже спростить процес реєстрації, оскільки нікому не потрібні документи у паперовому вигляді. Закон передбачає таку опцію, тож залишилося дочекатися, коли Мінюст забезпечить відповідний софт. Те, що є зараз, вже добре, але немає меж досконалості, тому будемо лобіювати зміни й рухатися далі.