Зірковою гостею цьогорічної міжнародної конференції Українського Форуму Благодійників «Стратегічна філантропія: мистецтво змінювати світ» 25 лютого 2016 року була Фенелла Роуз, старший радник Інституту філантропії, британська експертка з консультування донорів і благодійників. Досвідчений коуч Фенелла Роуз розповіла ГУРТу не лише про стратегічні підходи до філантропії, на прикладі власного життя пані Роуз пояснила, як змінювати світ на краще.

- У своїй доповіді «Стратегічна філантропія: плануємо та досягаємо змін» Ви пояснювали відмінності між термінами, пов’язаними зі сферою стратегічної філантропії.  Що ще українському громадянському суспільству необхідно знати про стратегічну філантропію, аби ефективніше впроваджувати соціальні зміни?

- Коли я повернулася до Великобританії після 25 років проживання у США, я думала, що можна навчити британців вести свою діяльність в американський спосіб. Я очікувала, що завдяки доступному поданню інформації вони стануть такими ж філантропами, як американці. Але цього не сталося, тому що їхнє культурне середовище відрізняється від американського. Ваша культура також має певні відмінності, однак, незважаючи на інакшість, кожен все ж може чимось збагатити один одного.

- Які практики для цього можливо застосовувати в будь-якій країні світу, у тому числі в Україні?

- Під час своєї панельної дискусії Аліна Порумб (директор програм Асоціації взаємодії громад, Румунія, – авт.) говорила про співпрацю та представлення інтересів з єдиної позиції. Це дуже важливо для організацій громадянського суспільства, хоча я знаю, що це важко реалізувати, оскільки кожен має свій індивідуальний шлях. З досвіду керівництва благодійною організацією у США можу сказати, що те, що ми не любили налагоджувати партнерства, було нашою безумовною помилкою. Важливо також вірити, що соціальні зміни можливі. Американці вірять, що можуть щось змінити, тому волонтерський рух у США такий розвинений.

- Одним із підходів стратегічної філантропії можна назвати соціальні інвестиції. Яким чином вони сприяють покращенню нашого майбутнього, а не лише гасінню проблемних соціальних спалахів?

- Соціальні інвестиції – новий напрям навіть у Великобританії та США. Соціальні інвестори можуть вкладати гроші у діяльність організацій. Неважливо, отримують вони від свого внеску віддачу чи ні. Мета соціальних інвестицій – допомогти розвитку компанії чи організації.

Класичним прикладом є інвестування у вітряну електростанцію, а отже, у відновлювальну енергію. З метою зменшення шкоди від горючих корисних копалин ви інвестуєте у приватну компанію. У Великобританії та США існують великі фонди, які інвестують у певну організацію задля досягнення її місії.

- Щодо іншого підходу – фондів громад. Завдяки чому вони можуть допомогти громадам змінювати їхнє життя?

- Важливо спілкуватися з людьми, розповідати їм про свою діяльність, слухати, що вони хочуть зробити для громади. Під час будь-якої зустрічі з громадою 80% ви маєте слухати і лише 20% говорити.

- Які виклики можуть постати у світі філантропії?

- Зазвичай людей хвилюють фінансові питання. Однак гроші можуть бути найменш важливим чинником для здійснення змін. Люди самоорганізуються. Наприклад, американці не чекають, допоки з’являться гроші. Якщо вони хочуть щось змінити, вони беруть і організовують ці зміни. Варто поступово відходити від такого способу мислення, відповідно до якого гроші –  найнеобхідніша річ, щоб розпочати якусь справу. Це може бути викликом для громадянського суспільства. Я абсолютно переконана, що соціальні зміни можливі навіть без залучення грошей.

- Під час своєї доповіді Ви також говорили, що впроваджувати соціальні зміни просто. Що лежить в основі таких переконань?

- Протягом усього життя я спостерігаю, що зміни відбуваються, якщо починаються із нас самих. Ставши громадським активістом, ви помітите зрушення навкруги.  Звісно, будуть перешкоди. Але якщо робити прості вчинки постійно протягом певного часу, можливо, навіть протягом ста років, результат буде дуже відчутним.

- Що саме Ви порекомендували б робити благодійним фондам та організаціям, аби вони досягали справді значимих результатів?

- Перед тим як розпочинати щось, необхідно підрахувати  кількість людей, котрим необхідна їжа, житло чи медична допомога. Потім можна робити те, що, на вашу думку, потрібно для вирішення вашої конкретної соціальної проблеми. Але врешті-решт ви знову повертаєтеся до вимірювання. Результат може вас здивувати. Зі мною це часто траплялося за час роботи у громадському секторі, тому я розумію, наскільки важливо оцінювати свій кінцевий результат. Можу проілюструвати це прикладом власної невдачі.

У США я керувала великою благодійною організацією, яка нараховувала 300 членів команди. Одним із напрямків нашої роботи було розповсюдження доступної інформації про те, як оперувати законодавством у благодійній діяльності. Наша невдача полягала в тому, що ми ніколи не цікавилися, що люди робили потім із інформаційною брошурою. Коли виявилося, що її майже ніхто навіть не переглядає, ми припинили наш дорогий проект. Замість інформування людей про їхні права через брошури, ми активізували свою діяльність у залах суду.

- Якою має бути стратегія співпраці з донорами для українських ОГС?

- Перш за все ви самі маєте подумати, як ви можете бути для когось донором. Якщо ви хочете залучити донорів, вам самим необхідно робити хоча б незначний внесок у розвиток громадянського суспільства. Це необхідно для розуміння цього процесу. Найважливіше, що може зробити для вас донор, – представити друзям. Знайомства дають набагато більше за гроші. Хорошими донорами зі стратегічним мисленням проблеми можуть бути волонтери. І, звісно, ви самі маєте бути волонтером, показуючи іншим модель поведінки, яку ви очікуєте від них.

Відео виступу Фенелли Роуз на конференції «Стратегічна філантропія: мистецтво змінювати світ» (25 лютого 2016 року) мовою оригіналу дивіться нижче:

Відеозйомка: Вікторія Алексєєва

Монтаж: Максим Бакалов