•  

Людмила Пундик: «Поведінкові стереотипи, засновані на моральних нормах, змінюють світ на краще»

Про подвійний характер стереотипів у житті людини та суспільства, те, чому потрібно з ними боротися і які проблеми вони ілюструють, ГУРТ поспілкувався із Людмилою Пундик, кандидаткою педагогічних наук, доценткою кафедри педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Пані Людмило, які психологічні передумови стереотипного мислення?

На формування особистості впливає мікро, мега та макро-середовище, тобто сім’я, держава, всесвіт. Соціально-економічні та політичні перетворення в державі впливають на світогляд людей, змінюють ідеологічні уподобання, формують морально-етичні норми, особистісні та поведінкові стереотипи.

Найбільш яскравим підтвердженням цих положень є історичні приклади, які можна вважати аксіомами як позитивних, так і негативних стереотипів. Наприклад, у період існування Запорізької Січі смертним гріхом вважали статеві відносини між чоловіками, за це забивали березовими кіллями, як нежить; сьогодні ж піднімають питання про рівність, демократію і дозвіл одностатевих шлюбів;

Змінилось ставлення суспільства до винищення «ворогів народу» під час сталінських репресій та їх амністія після розвінчання «культу особи Сталіна» на ХХ з’їзді комуністичної партії. У цьому випадку також стереотипи були подолані на державному рівні.

Отже, існують позитивні та негативні стереотипи. Як можна окреслити поняття «стереотип»?

- Перш за все стереотип - це метафора щодо мислення, яка прийшла з типографської справи, де стереотип - монолітна друкарська форма, копія з типографського набору чи кліше, що використовується для друкарських машин. У сучасній соціальній теорії та психології існують різні визначення поняття. Стереотипи - це форми, в яких дії та думки людей зводяться до найпростіших схем і реакцій. Вони закріплюють в людях елементарні зв’язки поведінкових і розумових актів, зберігають стійкість цих зв’язків у мінливих ситуаціях. У широкому розумінні стереотипи - це форми, що визначають поведінку не тільки окремих людей, але й груп, субкультур, етносів, суспільств. У цьому плані стереотипи - це елементи соціальних зв’язків, які закріплюють у психіці людей певні суспільні форми і таким чином підтримують структурність соціальних взаємодій.  Стереотип - відносно стійкий і спрощений образ соціальної групи, людини, події чи явища. Як готова схема сприйняття стереотип дозволяє людині скоротити час реагування на мінливі умови навколишнього світу.

- Чи доцільно говорити про те, що стереотип - це спрощене сприйняття певною соціальною групою якогось явища? Стереотип - це завжди спрощення?

- Мені подобається визначення стереотипа як «спрощеного сприйняття навколишнього світу». Спрощеного, адже поведінка людини є результатом її морально-етичних норм, культури особистості. Наприклад, сталий стереотип сьогодення – «бабці на лавках під парадним обговорюють сусідів, особливо молодь». Звичайно, обговорюють, але усміхнутись і привітатись - це так легко, а старій людині приємно, і говорити буде вона надалі краще і краще. Тобто наші поведінкові стереотипи, засновані на високих моральних  нормах, можуть змінювати навколишній світ на краще. 

- Яким є механізм формування стереотипів?

- Людина народжується і пізнає навколишній світ, має умовні та безумовні рефлекси, вчиться, засвоюючи вміння та навички, культуру поведінки і поступово певні стереотипи, що відповідають історичному проміжку часу, соціальному та майновому прошарку суспільства, статі та віку. Вони виникають в результаті власного життєвого досвіду за реальних суспільних умов. Наприклад, учні, що палять неподалік від школи, ховають цигарки, коли бачать вчителя, але під час прогулянки не ховаються від дорослих . Саме тут доцільно говорити , що стереотип - це спрощене сприйняття певною соціальною групою якогось явища.

Також я підтримую думку більшості науковців, що стереотип - це спрощення, яке поступово змінює і знижує власні кращі моральні якості. Так, співчуття, допомога ближньому - завжди добра справа, але якщо щоденно ми спостерігаємо за безліччю людей, які просять гроші на операції дітей, їжу тощо, у нас спрацьовує стереотип, що вони всі шахраї.

- Як стереотипи допомагають сприймати певні явища чи речі? Чи можуть стереотипи нести негатив, наприклад, перешкоджаючи впровадженню нового?

- Стереотипи корегують сприйняття певних явищ, можуть нести негатив, наприклад, велика кількість анекдотів про представників різних національностей мали на меті сформувати стереотип кожної з них. Про українців «Згорів сарай – гори і хата». А правда в тому, що коли в селі у людей горіла хата, її відбудовували всім селом, а сусіди допомагали погорільцям. Є ще одне стереотипне прислів’я про яблука і жадність українців: «Як не з’їм, то понадкушую». Кожна родина вміла і вміє зберігати врожай практично до весни. І хто, як не українська родина, радо приймає гостей.
Перешкоджати впровадженню нового стереотипи теж можуть, але маємо розібратись, наскільки важливим і позитивним є це нове. Запозичення нашим народом іноземних свят змінює світосприйняття, поняття між «погано і добре»: чому треба святкувати Хеллоуін чи Свято закоханих, ставати емо чи панками? Причина полягає у тому, що держава не підтримує діяльність цікавих, різноманітних дитячих та молодіжних організацій, що сприяють творчому розвитку дітей, підлітків, молоді. 

- Стереотипи можуть бути причиною непримиренності в суспільстві, оскільки люди з різними стереотипами не можуть дійти згоди щодо певних питань. Як боротися із цим явищем?

- Непримиренність у суспільстві не характерна для України. Питання будь-яких протистоянь розпалюється штучно деякими політиками та навіть громадськими діячами. Нещодавно мовленнєве питання висувалось як головне. Як результат, «Україна поділена на схід і захід». Але немає різниці, де живе людина. Важливо, яка вона і що робить для своєї держави. «Нам треба йти до Європи» - а де знаходиться територія України?

Перед тим як сприймати будь-які стереотипи, необхідно подумати, проаналізувати реальність і запитати: «Кому потрібне і вигідне формування того чи іншого стереотипу». Якщо не можемо одразу розібратись, треба вчитись думати. 
Якщо люди з різними стереотипами не можуть дійти згоди в певних питаннях, то це через звичку мислити спрощено, тобто стереотипами. Як з цим явищем боротися? За наших умов поки що тільки особисто, розвиваючи інтелект. Відомий вислів: «Держава - це я!» саме про нас. Сьогодні у нас не існує рецензування, поліції моралі тощо. Розмаїття інформаційних потоків насправді дає однотипну інформацію, яка впливає на громадян нашої держави, а результат має сформувати стереотипи життєдіяльності людей в соціумі, а в кращому випадку - морально-етичні норми, які відповідають менталітету української нації.  

Підготувала Юлія Панченко

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 1  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.