Налагодження ефективної взаємодії влади та громадянського суспільства вимагає постійної  і наполегливої роботи. Підбиваючи підсумки року, портал ГУРТ поспілкувався із заступницею директора Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, завідуючою відділом комунікацій з громадськістю Наталією Окшею. Пані Наталія розповіла про можливості участі громадськості в прийнятті державних рішень, наміри Уряду стосовно взаємодії з інститутами громадянського суспільства, їх підтримки, підготовку нового плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», перешкоди, які заважають досягти консенсусу, та маленькі й великі перемоги. 

- Пані Наталіє, як, на Вашу думку, можна охарактеризувати діалог влади і громадськості?

- Якщо орієнтуватися на Кодекс кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень, затверджений Радою Європи, є чотири рівні взаємодії: перший рівень – інформування, другий – консультації, третій – участь і четвертий – партнерство. На мою думку, ми просунулися саме до участі й партнерства, хоча, звичайно, є що удосконалювати і на першому й другому рівнях.

Є низка громадських ініціатив, які були підтримані Урядом і реалізація яких продовжується сьогодні. Наприклад, Система електронних державних закупівель ProZorro, ідея якої зародилася в середовищі громадянського суспільства та бізнесу й була підтримана Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Сьогодні ж цю платформу у своїй діяльності використовують всі міністерства. Зокрема, Міноборони у листопаді звітувало, що з червня 2015 року за допомогою цієї системи вдалося зекономити 176 млн. гривень. Крім того, Міністерство оборони налагодило зв'язок із так званим Волонтерським десантом. У цьому випадку також ініціатива йшла від громадськості.

У листопаді 2014 року за ініціативи Кабінету Міністрів, бізнес-асоціацій та міжнародних організацій вдалося створити Раду бізнес-омбудсмена. Це незалежний постійно діючий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів, започаткований для створення прозорих умов роботи бізнесу та запобігання корупції у державних і місцевих органах влади, а також державних або підконтрольних державі компаніях.

- Які механізми можуть використовувати організації громадянського суспільства для співпраці з органами виконавчої влади?

- По-перше, це участь у консультаціях з громадськістю, що проводяться органами виконавчої влади. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів постійно аналізує проведення органами виконавчої влади консультацій із громадськістю. За результатами цього аналізу можу сказати, що центральні та місцеві (мається на увазі обласний рівень) органи виконавчої влади – а це близько 100 органів – проводять на місяць десь 400-450 консультацій. Звісно, є лідери. Це органи, які розробляють найбільшу кількість актів, зокрема Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Державна фіскальна служба, Міністерство охорони здоров’я.

Однак кількість не завжди означає якість. На жаль, консультації часом бувають неефективними. Є нарікання з обох сторін: зокрема, представники від громадськості скаржаться, що консультації часом не охоплюють представників всіх заінтересованих сторін або вони проводяться, коли вже нічого не можна змінити. З іншого боку, органи виконавчої влади нарікають на недостатній рівень компетентності представників громадськості, відсутність конструктиву у поданих пропозиціях, а також інформації про організації, які можна запросити до консультацій.  

З огляду на ці недоліки, у листопаді минулого року Уряд дав завдання Міністерству юстиції розробити проект закону щодо участі громадськості у процесі формування та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення. Сьогодні Міністерство юстиції напрацювало пропозиції до проекту закону про публічні консультації. У межах його обговорення відбулося шість круглих столів, у яких взяли участь понад 300 осіб із усієї України. Крім того, зазначені пропозиції обговорюються через урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада». Тож найближчим часом з’явиться попередній проект закону, який ми також будемо обговорювати й обов’язково розмістимо на сайті. Сподіваємося, цей закон дозволить усунути недоліки у практиці проведення консультацій із громадськістю.

Для удосконалення процесу консультацій Уряд вже у квітні цього року вніс зміни до Порядку проведення консультацій із громадськістю, затвердженого постановою від 3 листопада 2010 р. № 996. Зокрема конкретизовано перелік питань, щодо яких такі консультації мають проводитися в обов’язковому порядку; уточнено форми проведення публічних обговорень. Також сьогодні ми маємо механізм громадської експертизи та громадські ради.

- Які стратегічні кроки взаємодії з громадянським суспільством визначає для себе Секретаріат Кабінету Міністрів України?

- Це обов’язково створення сприятливих умов для діяльності інститутів громадянського суспільства. Перша частина цього завдання виконана. Законом, який оновлює процедуру реєстрації громадських об’єднань, передбачено, що заявники одночасно з реєстрацією мають право разом із заявою про державну реєстрацію юридичної особи подати заяву про обрання нею спрощеної системи оподаткування та/або заяву про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Тепер наше завдання – налагодити співпрацю між громадськими організаціями та Міністерством фінансів під час розробки положення про Реєстр.

Також ми плануємо повернутися до питання удосконалення надання фінансової підтримки проектів, розроблених ГО. Зараз Мінмолодьспорт спільно з представниками інститутів громадянського суспільства, громадської ради розробляє проект відповідного рішення Уряду. Крім того, Адміністрація Президента готує пропозиції щодо змін до стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. Секретаріат Кабінету Міністрів активно долучається до цього процесу.

Також ми продовжуємо роботу з підтримки урядового веб-сайту «Громадянське суспільство і влада». Наша мета – зробити його цікавою та корисною платформою, на якій громадськість, наприклад, може долучитись до обговорення проектів нормативно-правових актів.

Ще один стратегічний напрямок взаємодії між Урядом та громадянським суспільством – це продовження роботи з експертним середовищем. Секретаріат Кабінету Міністрів не має статусу органу виконавчої влади, ми не є розробниками нормативно-правових актів, натомість постійно нагадуємо органам влади, що саме вони мають бути провідниками в проведенні консультацій з громадськістю. Однак якщо є необхідність у залученні експертів, ми, звісно, приєднуємося, надаємо організаційну та методичну допомогу. Наприклад, щочетверга з 12:00 до 14:00 ми організовуємо проведення у Комунікативному центрі Уряду експертних зустрічей в режимі відеоконференцій на шість областей (Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Чернігівська, Одеська та Полтавська, – авт.). На такі зустрічі ми запрошуємо представників міністерств, які презентують той чи інший проект рішення для його обговорення з громадськістю, а також експертів, які висловлюють свою позицію щодо проектів. Ці зустрічі транслюються онлайн через наш YouTube-канал.

Цього року ми провели вже понад 90 екскурсій Будинком Уряду для представників громадських об’єднань, студентів, школярів. Це ще одна можливість для проведення роз’яснювальної роботи щодо діяльності Уряду та механізмів взаємодії з громадськістю.

Також плануємо удосконалювати роботу Урядового контактного центру. Після внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» його робота з прийому телефонних та електронних звернень легітимізована на законодавчому рівні. За 11 місяців цього року Центр прийняв понад 1,5 мільйонів звернень, а це майже на 50 відсотків більше, ніж минулого року. Причому Центр самостійно надає відповіді на близько 60% від усіх звернень, інші ж надсилає органам виконавчої влади відповідно до компетенції.

- У чому Ви вбачаєте особливості наступного національного плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»?

- По-перше, думаю, він буде ще амбітнішим, ніж попередній. По-друге, ми сподіваємося, що до реалізації заходів також долучаться представники бізнесу, бо сьогодні в глобальному масштабі Ініціативи йдеться про те, що варто працювати у форматі трикутника «влада – громадськість – бізнес». Раніше план складався із заходів, які полягали у розробці нормативно-правових актів. Можливо, цього разу будуть пропозиції реалізувати великі проекти, які матимуть трансформаційний характер для системи державного управління.

Під час реалізації попередніх планів, протягом 2012 – 2015 років, Україна працювала за п’ятьма напрямами – сприяння діяльності інститутів громадянського суспільства, їх участі у формуванні та реалізації державної політики, забезпечення доступу до публічної інформації, протидія та запобігання корупції, підвищення якості надання адміністративних та соціальних послуг, а також розвиток електронного врядування й електронної демократії. Всі ці напрями співзвучні основним викликам, які ставить перед собою світова Ініціатива. Ми запропонували міністерствам проаналізувати, наскільки заходи, здійснені в межах попереднього Плану, дозволили вирішити проблемні питання, чи залишилися за цими напрямами ще якісь проблеми, і, виходячи з цього, спільно з громадськістю запропонувати напрями реалізації Ініціативи у 2016-2018 роках.  Згідно з календарем, запропонованим Керівним комітетом Ініціативи, до 1 липня 2016 року план дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» має бути затверджений. Ми плануємо, що громадське обговорення щодо плану дій буде мати два етапи. На першому, в січні – лютому, інститути громадянського суспільства, експерти, органи виконавчої влади мають надати пропозиції, які напрями і які заходи можуть бути включені до плану дій. На другому етапі, орієнтовно у квітні, на обговорення вже буде винесено проект плану дій, що буде напрацьований на основі поданих пропозицій спеціально створеною робочою групою. 

- Чого, на Вашу думку, не вистачає організаціям громадянського суспільства України для ефективної роботи з владою?

- Мені здається, що багато громадських організацій не знають або не розуміють, як саме вони можуть взяти участь у процесі прийняття державних рішень. Наприклад, вони практично не використовують такі корисні можливості, передбачені урядовими рішеннями, як ініціювання обговорення органом виконавчої влади того чи іншого важливого питання або проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади. Часом у представників громадського сектору недостатній рівень фахової підготовки для аналізу проектів державних рішень. Звісно, є знані організації, до яких ми звертаємося за експертною оцінкою, але значно більше тих, про кого ми зовсім нічого не знаємо. Крім того, важко працювати з організаціями, які лише критикують, при цьому нічого не пропонуючи.

На мою думку, влада й громадянське суспільство мають бути партнерами й брати на себе відповідальність за прийняті рішення та надані пропозиції. І, якщо від Уряду вимагають відкритості та прозорості, то такі ж відкритість і прозорість мають сповідувати інститути громадянського суспільства.

Хотілося б чути думку різних організацій, але ми не завжди знаємо, хто зацікавлений в участі у консультаціях з тих чи інших питань. Тож є ідея створення реєстрів громадських організацій, які б акредитувалися в органах влади й повідомляли про свій інтерес брати участь у консультаціях та отримувати інформацію про проекти, що розробляються. Звісно, є механізм громадських рад, але ми хочемо забезпечити ширші можливості.

Сьогодні участь громадськості є однією з умов прийняття якісних державних рішень. Крім того, це важливо, аби потім рішення виконувалися, а не саботувалися. Інколи на консультації не вистачає часу, але це не привід нехтувати законним правом громадян.

- У жовтні 2015 Ресурсному центру ГУРТ виповнилося 20 років. Сьогодні ГУРТ об’єднує в інформаційну мережу понад 19 тисяч громадських активістів з усіх куточків нашої країни. Які стратегічні повідомлення ми маємо до них донести, щоб переконати у щирому бажанні влади перетворити Україну на сучасну європейську країну та максимально залучити потенціал цих активістів до проведення реформ?

- Як на мене, важливою є популяризація тих кроків, які здійснив Уряд у розвитку громадянського суспільства, наприклад, стосовно тих змін, що відбудуться в плані реєстрації ГО; пропагування форм і механізмів, за допомогою яких представники громадянського суспільства можуть взяти участь у підготовці рішень і контролі за діяльністю органів виконавчої влади. Це також те, чим ГУРТ займається безпосередньо: просвітницька робота та підвищення спроможностей інститутів громадянського суспільства.