Українці з їхньою величною історією повинні мати національний головний убір. Такої ж думки дотримується Олена Ремез, яка брала участь у розробці мазепинок. Дивлячись на тендітну пані Олену, важко здогадатися, що за її плечима декілька років військової служби. Зараз вона повністю присвятила себе улюбленій справі – шиттю. Попри те, що мазепинки шиє недавно, вже встигла одягнути у них бійців на фронті та перших осіб держави. Про те, як займатися улюбленою бізнес-справою і бути при цьому успішною, пані Олена розповіла ГУРТу.

- Чому Ви вирішили шити саме мазепинки?

- Я брала участь у розробці цього головного убору, коли працювала у робочій групі Костянтина Лісника (керівник робочої групи з питань системи речового забезпечення при Міноборони, – авт.). Відтоді все почалося.

- Чому залишили військову службу?

- Мені довелося піти за сімейними обставинами.

- Ви шиєте тільки мазепинки?

- Я шию все. Моя перша професія – кравець чоловічого, жіночого та дитячого верхнього одягу. Раніше працювала в ательє вищого класу. Потім був складний час, і я пішла у Збройні Сили. Але шила завжди, ніколи цього не залишала.

- Чи плануєте розширяти свою діяльність, наймати ще кравчинь?

- Люди, з якими я б хотіла цим займатися, мене не підтримали.  Відповіли, що не хочуть. Мала бажання відкрити міні-ательє, щоб не було ніяких керівників згори. Найближчим часом планую це здійснити. Адже навіть якщо ті, на кого покладав надії, не підтримали, коло не замкнулося. Є ще знайомі, яким я хочу запропонувати долучитися до моєї швейної справи. Дві-три людини цілком достатньо для початку.

- Ви співпрацюєте з волонтерами?

- Я й сама трохи волонтер. Моя мама в'яже шкарпетки, донька плете гумові браслети. Ми печемо печиво, складаємо теплі речі для військових і пакуємо невеликі посилочки, але від душі. Військові раді. Це небагато, але чотирьом-п’ятьом людям ми все ж допомагаємо.

- У кого із відомих особистостей є мазепинка від пані Олени?

- Коли я виготовляю мазепинки для відомих особистостей, намагаюся це не афішувати. Мазепинки замовляли для параду, міністру оборони і з нацгвардії. Також мої вироби є в Петра Олексійовича, у Полторака, командувача ракетних військ і артилерії. Для них я пришивала етикетки «Мазепинка від пані Олени». У Олексія Мочанова є дві мої мазепинки. Він принципово не носить одяг камуфляжного забарвлення, тому просив зробити щось гарне і патріотичне.

- Чи шиєте жіночі мазепинки?

- У мене є один жіночий варіант – біла мазепинка з елементами національної вишивки. Я зшила її дуже швидко, коли мала натхнення на свято вишиванки. Потім віддала на благодійний аукціон, де збирали кошти на аптечки для військових. Через три дні її викупили.

- Чи бачите Ви майбутнє мазепинок десь за кордоном, на європейських подіумах?

- Дуже хотілося б, тим більше, коли бачиш, як модельєри зі світовим ім’ям презентують колекції з використанням українських національних мотивів. Маю зараз замовника з Німеччини. Можливо, це й стане початком виходу мазепинок на зарубіжні ринки.

Підготувала Оксана Гуцол