На сучасному етапі розвитку бізнесу в нашій країні підприємці, особливо ті, хто тільки розпочинає власну справу, потребують всебічної підтримки. На жаль, часто вони такої допомоги не отримують і навіть не знають, до кого звернутися за консультацією з того чи іншого питання. Є багато цікавих ініціатив, але нерідко бізнесмени-початківці не розуміють, з чого краще починати, аби справа розвивалася. Проект «Стало», серед переможців якого є декілька соціальних підприємств, унікальний за своєю суттю. Це масштабний конкурс бізнес-проектів, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу. Окрім цієї загальної мети, організатори поставили перед собою й інші цілі. Про те, як було започатковано конкурс та як усе відбувалося, ГУРТ поспілкувалися з Оленою Гладських, керівником проекту «Стало».

- Пані Олено, розкажіть детальніше про проект «Стало». Як виникла ідея втілити таку ініціативу?

- «Стало» – це конкурс бізнес-рішень. Його організаторами виступили ГО «Комунікації для змін», Ekonomika Communication Hub, а підтримали ідею Програма розвитку ООН в Україні та Глобальний екологічний фонд (GEF). Подібна ініціатива для України нова, і проводиться такий конкурс уперше. Суть його полягає в тому, щоб підтримати підприємців, які не просто гарно роблять свою справу та розвивають власний бізнес, але й працюють за концепцією сталого розвитку.

- Що таке концепція сталого розвитку? В чому її особливості?

- Пояснити суть поняття «сталий розвиток» є одним із наших найважливіших завдань. Якщо ми говоримо, що підприємці розвивають проекти за концепцією сталого розвитку, це означає, що, по-перше, ці їхні проекти спрямовані на економічне зростання, а по-друге, що вони екологічно вигідні, тобто природні ресурси задіяні максимально ефективно. Третій невід’ємний аспект проектів – соціальний. Тобто підприємці або створюють робочі місця в регіонах, де це необхідно, або продукт, який вони виготовляють, покращує життя людей.

Ці три складові – економічна, екологічна та соціальна – є необхідними в системі концепції сталого розвитку. Так прийнято в усьому світі. Але на практиці ми зіштовхнулися з тим, що термін «сталий розвиток» незрозумілий широкому загалу. В Україні затверджена стратегія сталого розвитку, але про це мало хто знає, і часто суть цієї концепції трактується неправильно. Поняття «сталий» асоціюється з чимось таким, що зупинилося в русі, але це помилково. Насправді все досить просто: це гармонійний розвиток, це бізнес, який не шкодить природі і підвищує якість життя громадськості.

- Як стартував конкурс? З якими труднощами ви зіштовхнулися на початковому етапі?

- Відверто кажучи, спочатку навіть у членів нашої команди була певна частка скепсису, оскільки ми не знали, чи знайдемо достатню кількість проектів. Нині малий і середній бізнес перебуває в досить скрутному становищі: економічна криза, митні реформи тощо. Але незважаючи на це, ми отримали багато заявок на участь. Виявилося, що в Україні є багато компаній, які працюють за концепцією сталого розвитку. Часто це відбувається інтуїтивно або через певні об’єктивні вимоги. Наприклад, у зв’язку з подорожчанням газу деякі підприємства переходять на альтернативне пальне. Попит народжує пропозицію, отже, через деякий час з’являються підприємства, які виготовляють таке альтернативне пальне. Так вибудовується система, яка потребує підтримки. Також з’ясувалося, що в нас мало інноваційних проектів. Це пов’язано передусім з тим, що реалізація таких ініціатив потребує великих коштів, яких зазвичай в українських підприємців немає.

- Хто оцінював роботи конкурсантів?

- Ми створили експертну комісію, яка відбирала конкурсні роботи. Роботи оцінювалися за трьома названими напрямами. До складу журі ввійшли доктор економічних наук Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України Євген Хлобистов, експерт в оцінці економічної складової; кандидат економічних наук Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Ірина Новак, яка оцінювала соціальне значення проектів; експерт Всесвітнього фонду природи Наталія Гозак акцентувала увагу на екологічній складовій робіт, та інші члени журі. Усього в оцінюванні взяли участь 8 фахівців. Експерти були з різних галузей наук, а також з ПРООН, Федерації роботодавців, суспільної платформи «Нова країна», Фонду Східна Європа.

- Скільки заявок надійшло на конкурс?

- Ми отримали 105 заявок від охочих поділитися своїми ідеями. З робіт, які надійшли, журі відібрало 50 найкращих. У підсумку визначили 10 переможців. Взяти участь могла будь-яка компанія з оборотом до 150 млн грн на рік і штатом до 250 співробітників.

- Якими були провідні теми проектів, що надходили до Вас?

- Одна з основних тем – захист довкілля, покращення екологічної ситуації. Були проекти щодо вирощування рослин, які можна використовувати як біопальне; були ідеї щодо покращення ситуації з велосипедним транспортом у країні. Актуальною є проблема переробки використаної сировини.

Соціальні проекти займають чільне місце. У нас зараз дуже розвинене волонтерство, на цьому ґрунті виникає багато ініціатив. Розвивається такий напрям, як допомога людям літнього віку, залучення їх до суспільно корисної праці.

Було багато проектів, спрямованих на розвиток фермерства. Цей напрям найближчим часом залишатиметься актуальним для України. Не обійшли увагою підприємці й будівництво. Нині вважається, що це бізнес для заможних, але насправді це не так. Існують сегменти для різних верств населення, наприклад, зараз актуальне будівництво житла для переселенців із зони АТО. І ці сегменти можна і потрібно заповнювати.

- Які проекти та підприємства отримали найвищі оцінки з боку журі?

- 10 переможців – це найяскравіші та найкорисніші ініціативи. Серед них: платформа, що об’єднує фермерські господарства з філософією здорової їжі, – «Дідо. Правдива їжа»; компанія «Rational Logistics» (Київ), яка розробила програмне забезпечення для створення оптимальних маршрутів доставки товарів; завод «Екогума» (Любарці, Бориспільський р-н Київської області), який переробляє автопокришки; мережа Veliki.ua, котра існує в 10 містах і пропонує широкий спектр різноманітних послуг для велосипедистів; підприємство «Органік Мілк» (Баранівка, Житомирська область), що об’єднало органічне землеробство і тваринництво; компанія «Екопром» (Київ), котра розробляє нестандартне технологічне обладнання для очисних споруд; сімейна ферма «Бабині кози» (с. Галайки, Київська область), де вирощують племінних молочних кіз; громадський ресторан «Urban Space 100» (Івано-Франківськ) – унікальна ідея, коли прибуток від ресторану йде на фінансування проектів з розвитку міста; магазин «Ласка» (Київ) – соціальне підприємство у форматі charity store, частина його доходів іде на благодійність; служба медичної сигналізації для літніх людей та людей із інвалідністю «Лінія 24» (Київ).

Спецпремію «За створення бізнесу майбутнього» отримала компанія «Метнись кабанчиком» (Київ) – онлайн-сервіс дрібних доручень. Відзнаку «За сильний соціальний компонент в сільській місцевості» отримала ферма «Селиська сироварня» (Нижнє Селище, Хустський р-н Закарпатської області), що виготовляє сири за класичною швейцарською технологією. А спецпремію «За силу духу» вручили демобілізованому воїну Олександру Чалапчію. Він створив приватне підприємство «Екопаливо» на компенсацію за втрату обох ніг в зоні АТО.

- Що отримують переможці конкурсу?

- Ми надаємо передусім інформаційну підтримку. Це дуже важливо, оскільки вкрай необхідно, щоб про такі ініціативи знали в суспільстві. Про всіх наших фіналістів ми створили фоторепортажі і розповсюджуємо про них інформацію.

Також вручаємо заохочувальні призи. Наприклад, переможці конкурсу беруть участь у тематичних курсах, що буде корисно їм у подальшій діяльності.

- Чому така назва – «Стало»? Що вона означає?

- Ми не просто так обрали цю назву. Окрім похідного від «сталий», є ще одне значення. «Стало» означає «відбулося» Тобто явище уже є, а надалі його необхідно підтримувати і розвивати. Надзвичайно важливо встановити діалог між громадянським суспільством і бізнесом. Від такого діалогу залежить добробут нас усіх.

Спілкувалася Юлія Панченко