Про реалії і перспективи розвитку місцевої демократії у Луцьку та області спілкуємося з Петром Лавринюком, очільником Ради голів ОСББ на Волині, Президентом Волинського Інституту Підтримки і розвитку Громадських Ініціатив, експертом проекту IFC у Волинському інституті Підтримки та розвитку Громадських Ініціатив.

З чого розпочали побудову локальної демократії?

Ми виходили з того, що треба впроваджувати зміни. Багато хто вважає, що зміни – це щось дуже глобальне. Насправді, будь-які глобальні зміни починаються з маленьких кроків. А маленькі кроки – це рівень двору, будинку, під’їзду, квартири. Чим більше дворів і будинків буде змінено, тим кращатиме обличчя міста.

Перший ефективний інструмент локальної демократії, який ми почали розвивати у Луцьку – це Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. ОСББ має демократичні процедури, публічні прозорі стосунки з мешканцями. Це маленькі міські ради. Рішення приймаються більшістю в інтересах усього будинку, а не на користь окремих помешкань.

Крім багатоповерхівок, ще є приватний сектор. Тут у мешканців виникає чимало питань, які не входять у компетенцію голів ОСББ: розбиті дороги, відсутність освітлення на вулицях… Вирішення проблем такого рівня можна пришвидшити шляхом створення органів самоорганізації населення, ОСН (вуличні, квартальні комітети). Це також ефективний інструмент, маленька влада на вулиці, мікрорайоні, до якої міський голова чи депутати мають прислухатися. І це навіть вигідно. Співпраця мешканців з місцевим керівництвом робить перших союзниками позитивних рішень. А по друге – це величезний матеріальний ресурс. Бюджетних коштів на вирішення всіх проблем місцевого значення не вистачає, а механізм співфінансування цю справу прискорює.

Ми продовжуємо вдосконалювати налагоджену систему розвитку місцевої демократії. Вже досягнули серйозних результатів: створено обласну Раду голів ОСББ, яка є однією з найкращих в Україні, Ресурсний центр, діють міські програми підтримки ОСББ та ОСН, а також щомісяця реєстр ОСББ і ОСН м. Луцька і всієї області поповнюється щонайменше десятьма новими.

Уже майже два роки вашої роботи на посаді очільника Ради голів ОСББ Волинської області.  Розкажіть про труднощі співмешканців на шляху до об’єднання.

Створення відповідального власника – це наріжний камінь реформи ЖКГ. Адже саме він визначає політику свого будинку, контролює кошти на його утримання. До моменту створення ОСББ у мешканців такої можливості не було. Люди ще й досі думають, що двір, під’їзд – це не їхнє, це держави, місцевої влади. Тут питання і до просвіти інформації. Щоб активізувати співмешканців до об’єднання, треба доводити до відома про заходи енергозбереження і демонструвати на прикладах вже зареєстрованих ОСББ як стимул до економії енергоресурсів. Проблема й у тому, що люди не хочуть усвідомлювати, що, передусім, вони відповідальні за свій будинок, і хто, як не мешканці, повинні дбати про його стан і вигляд. Завжди легше перекладати обов’язки на когось, а тут треба самому проявити ініціативу, лідерські здібності. Бо ж навіть після звільнення від «рабства ЖЕКу» необхідно мати план дій, так би мовити.

Будинок, у якому я мешкаю, зареєстрований як ОСББ. Звичайно, організувати співвласників було важко. Але скажу одне: суттєві зміни на краще помітні одразу. І ще, жодне з ОСББ не стало господарювати гірше, ніж до об’єднання.

Які енергоефективні заходи треба впроваджувати, щоб заощадити кошти при нинішніх цінах на комунальні послуги?

Енергозбереження – це питання національної безпеки. Тому що більшість ресурсів ми закуповуємо в країни-агресора. Підвищення тарифів, підведення їх до ринкової вартості, безумовно, відображається на бюджеті кожної сім’ї. Якщо нічого не робити, однозначно станемо біднішими, бо витрати зростуть. Сьогодні маємо можливість користуватись державними програмами: субсидії, компенсації вартості заходів з енергозбереження. Важливо також змінити свої звички, тобто економити ресурси, які є: газ, електроенергія і т.д. За можливості треба вкладати кошти на встановлення регуляторів, лічильників, замінювати вікна. Для мешканців багатоповерхівок – це знову ж таки ОСББ, що дозволить впроваджувати заходи для економії всього житлового будинку: системи опалення, заходи утеплення, термомодернізації. У Луцьку, наприклад, є 1700 будинків. Їх треба всі модернізувати. А це – величезний ринок для розвитку економіки.