У Міністерстві інфраструктури України з допомогою громадських організацій запроваджують електронну систему урядування. Вона зокрема передбачає електронний документообіг, а отже — спрощену комунікацію з громадянами.

Після реформування механізм підпорядкування та звітності стане більш прозорим. Про це ведуча студії «Місто» Марина Молька розмовляла з виконавчим директором «Інституту аналітики та адвокації» Юрієм Нестулею.

До Полтави приїжджають вивчати досвід навіть зі США

М.М.: Вітаю Вас, Юрію. Розкажіть більш детально про структуру, яку Ви представляєте, тобто «Інститут аналітики та адвокації».

Ю.Н.: «Інститут аналітики та адвокації» — це структура, яка займається посиленням ролі громадськості та кожного окремого громадянина у процесі прийняття рішень місцевої та державної владою. Безперечно, це є умовою демократії, її складовою і першочерговим кроком, який буде свідчити про успішність системи демократії для розвитку нашої держави. Щодо того, чим конкретно займається ІАА: ми досліджуємо та здійснюємо велику долю роботи у галузі медицини (мається на увазі ефективність використання бюджетів медицини), протидії корупції, а також займаємося електронним урядуванням — тобто, розвитком демократії.

М.М.: Перш ніж поговорити про електронне урядування, все-таки щодо вашої загальної роботи. Я так розумію, що полтавці просто звертаються з усіма перерахованими проблемами до вас? Тобто вони приходять до вас і просять допомогти у вирішенні якогось питання, чи як?

Ю.Н.: Ні, не зовсім так. Ми займаємося цими питаннями системно. Тобто, ми досліджуємо ті процеси, проводимо аналіз, моделюємо ситуацію щодо того, яким чином можна вирішити ці проблеми, і пропонуємо владі та громадськості взятися до вирішення цих проблем спільними зусиллями. Зокрема, деякі проекти є досить успішними, показовими, і цей досвід до нас, до Полтави, приїжджають вивчати навіть із США, щоб розповсюджувати цей його на території країн, які також розвиваються та займаються становленням демократичних процесів у своїх державах.

М.М.: Такі інститути є і в інших регіонах держави, чи Полтава виняткова?

Ю.Н.: Є такі інституції, але їх небагато, і кожна окрема інституція в основному займається своєю проблематикою. Ми зосереджуємося саме на питанні медицини, тому що для нас це справді є дуже важливим питанням, і реформування галузі охорони здоров’я є пріоритетом, а також на протидії корупції, що також є пріоритетом у реформуванні, у розвитку України як держави.

М.М.: До Ваших напрацювань дослухаються, беруть до уваги?

Ю.Н.: Звичайно, на рівні центральної та місцевої влади ми спільними кроками намагаємося працювати. Не завжди виходить, і в цьому є проблема. Одним із інструментів вирішення цього недослухання або ігнорування такого роду пропозицій і є електронне урядування, яке може вирішити саме ці моменти.

Документи не губляться у процесі переходу від одного кабінету до іншого

М.М.: Все одно ми повернулися з Вами до теми електронного урядування. Розкажіть, чим воно є. Тому що такий термін і визначення в Інтернеті є, але вони перевантажені термінологією, складні.

Ю.Н.: Перш за все, це спосіб організації державної влади за допомогою онлайн систем. Тобто це інструмент, який дозволяє у режимі реального часу комунікувати з державою і отримувати інформацію кожному окремому громадянину, представникам бізнесу. А владі вирішувати поточні питання у якомога швидший спосіб. Тобто, це є онлайн система, веб-система, яка забезпечує комунікацію кожного окремого чиновника з громадськістю або всередині мережі.

М.М.: Тобто за допомогою комп’ютерної техніки і мережі Інтернет можна переглянути різні документи?

Ю.Н.: Так. Наприклад, забезпечення законодавства про інформацію, про доступ до інформації, а також безпосередньо всередині структури комунікація чиновників для того, щоб документи рухалися значно швидше і не залежувалися на столах по 2-3 тижні.

М.М.: Виходить, що спочатку до одного чиновника, потім до іншого. А система значно полегшує роботу і, найголовніше, пришвидшує її.

Ю.Н.: Так. І документи не губляться у процесі переходу від одного кабінету до іншого.

М.М.: Це інновація, звичайно. А яка тут роль вашого інституту?

Ю.Н.: Ми адмініструємо цей проект. Мається на увазі, ми — частина тих організацій, за підтримки міжнародного фонду «Відродження», які займаються імплементацією системи електронного урядування у міністерстві інфраструктури. Міністерство інфраструктури — це одне з перших міністерств, яке буде мати таку чудову систему, і зможе продемонструвати та поширити досвід на інші структурні підрозділи, на інші міністерства, і зокрема на місцевий рівень, бо на місцевому рівні це також є дуже актуальним питанням. І навіть зважаючи на те, що не всі люди живуть у Києві, то саме на місцевому рівні впровадження такої системи є запорукою якомога швидшого розвитку демократії, якомога швидшого розвитку держави, і звичайно подолання корупції. Тому що саме у процесі реалізації діяльності систем електронного врядування корупційні прояви будуть мінімізуватися.

Без освіти користування комп’ютером країна не може розвиватися далі

М.М.: Щодо вже зробленого: як давно взагалі ІАА займається даною темою і що вже встигли зробити?

Ю.Н.: Насправді електронне урядування у міністерство інфраструктури впроваджується вже близько півроку, з початкових етапів. Щодо забезпечення матеріальними ресурсами, то ми почали підключати міжнародні організації 3 місяці тому, і вже в Міністерстві інфраструктури налагоджена внутрішня мережа. Вже є веб-портал, який був затверджений робочою групою разом з міністерством та активістами, які займаються цим питанням, і узгоджений з організаціями, які мають всеукраїнське визнання. І цей портал зараз проходить тестування. Тобто основою, яка закладена в електронне урядування Мін. інфраструктури, є портал, який далі ми допрацьовуємо.

М.М.: Зазвичай українці ставляться до всього нового, зокрема до реформ різного роду з насторогою. Як у цьому випадку: чи заважає людський фактор, якісь стереотипи, наш менталітет в запровадженні?

Ю.Н.: Звичайно, для того, щоб користуватися інструментами, які будуть у подальшому розроблені для громадськості, для бізнесу, треба мати певні навички, певні знання. Але ми розуміємо, що без цих знань, без освіти користування комп’ютером країна не може розвиватися далі. Нам необхідно, щоб кожен громадянин отримував подібні навички і без перешкод, без вагань вмів користуватися новинками Інтернет-технологій. Це запорука економії часу.

М.М.: Які перспективи це відкриє для простих громадян? Ну наприклад, для бабусі, яка має елементарні навики поводження з комп’ютером та може зайти в Інтернет, пошукати потрібну інформацію. Можливо, якусь довідку їй треба знайти, чи ще щось. Якісь їй будуть переваги?

Ю.Н.: Звичайно. Вона зможе не вистоювати в чергах по 3 тижні, і тим самим шкодити своєму здоров’ю, нервам, серцю. Вона зможе в режимі 5 кліків перейти на потрібну сторінку і просто з електронним підписом отримати цю довідку моментально.

М.М.: Тобто тут швидкість, економія часу. А в перспективі, на який проміжок часу розраховано впровадження цього проекту, коли воно повинно завершитись?

Ю.Н.: Я б не сказав, що цей процес завершиться найближчим часом, бо процес електронного урядування навіть у розвинутих країнах постійно удосконалюється. Тобто, з’являються якісь нові інструменти, відразу ж імплементуються у ці системи. Перший етап проекту саме в Мін. інфраструктурі буде завершено через 4 місяці, коли ми зможемо сказати, що у нас є повністю дієвий портал, у нас є повністю підготовлені сервери для того, щоб розвивати цю систему, і тоді ми будемо займатися подальшими кроками та працювати далі.

В бюджеті немає коштів на реалізацію електронного урядування

М.М.: Щодо фінансування: настільки це затратні процеси? Чиї фінансові вливання? Державні?

Ю.Н.: Ні, це не державні кошти, але держава також бере участь у цьому. Мається на увазі, що більшість коштів надають міжнародні організації, зокрема міжнародний фонд «Відродження», який займається розвитком демократії й інноваційних процесів в Україні. Тому вони перші відгукнулися на пропозицію запровадити систему електронного урядування в Мін. інфраструктурі, і зараз вони є головним партнером, який допомагає державі запровадити цю новинку.

М.М.: Зрозуміло. Спасибі Вам. Можливо у Вас є ще якісь зауваження, побажання, чи вистачає Вам взагалі фахівців для впровадження таких новацій? Можливо потрібні якісь спеціалісти вузького профілю?

Ю.Н.: Фахівців, звичайно, завжди не вистачає. Не тому, що є якісь ризики в реалізації проекту, а тому, що завжди є місце для розвитку. Наприклад, я б запропонував полтавській владі — міській, обласній — також налагоджувати систему електронного урядування у себе. До речі, до того, як ми почали запроваджувати цей проект у Мін. інфраструктури, ми виходили з пропозицією до обласної влади, але, як ми розуміємо, були певні переговори, і є такий навіть вислів: якщо не знаєш про що йде мова, то йде мова про гроші. Звичайно, в бюджеті немає коштів на реалізацію цього. Саме тому ми підключили міжнародні організації. Я думаю, що в найближчому майбутньому ми зробимо в Полтавській області найкращу систему електронного урядування, яка тільки може бути.

М.М.: Як Ви виходите на міжнародні організації і чи мають вони вже досвід запровадження аналогічних систем? Може, ви щось від них переймаєте не тільки фінансово, а й інформаційно?

Ю.Н.: Звичайно. В Україні діє дуже багато організацій, які займаються розвитком демократії і готові вкладати гроші в те, щоб кожен окремий громадянин отримував адміністративні послуги набагато швидше, у те, щоб взагалі побороти явище корупції. І якщо є організація, якщо є люди, які прагнуть саме цього, то комунікація з цими організаціями є першим кроком до успішної реалізації проектів. І я б, мабуть, навіть закликав і місцеву владу шукати виходи на такі організації і працювати з ними. Тому що ми розуміємо, що зараз у нас є проблеми з бюджетом, і ми маємо залучати зовнішніх інвесторів, зовнішню допомогу, донорів для того, щоб налагоджувати роботу.

М.М.: Ви нас будете інформувати про результаті зробленого?

Ю.Н.: Звичайно, будемо інформувати. Навіть продемонструємо, яким чином це полегшує роботу громадян, і яким чином налагоджується взаємодія з владою за допомогою такої системи.

Провела інтерв’ю Марина Молька, «Місто»

Записала Катерина Кролевська, «Інститут аналітики та адвокації»