ГУРТ поспілкувався з Ельзарою Галімовою – кримською татаркою, яка народилася в Ташкенті, але зараз живе й навчається в Києві. Ельзара – активна учасниця кримськотатарського культурного життя. З 2010 року вона волонтерує в Київському клубі толерантності для підлітків при Конгресі національних громад України, а з 2011-го працює помічницею вихователя в міжнародному дитячому таборі «Джерела толерантності», де з-поміж іншого організовує день кримськотатарської громади. Про становище кримських татар в Україні читайте в інтерв’ю.

- Багато кримських татар у зв’язку з окупацією Криму переселилися на материкову Україну. Найактивніше вони переїжджали до Києва та Львова. Розкажи про їхнє життя за межами Криму.

- За останній рік дійсно дуже багато людей переїхало з Криму. Зокрема, студенти, які перевелися в київські, львівські чи інші українські виші. Ще однією причиною переселення стали проблеми з бізнесом в Криму. Люди наново розпочинають життя, влаштовуються на роботу, будують свій побут. Частіше це молодь, яка шукає нові перспективи. Зрозуміло, що тут, в Україні, цих перспектив значно більше, ніж в анексованому Криму.

- Багато років кримські татари виборювали право повернутися на батьківщину після примусового виселення. Зрозуміло, що вони не хочуть покидати півострів. Розкажи про життя кримськотатарської громади в Криму зараз.

- Люди живуть далі. У кожного є власний погляд на події, і навіть якщо комусь не дуже подобається те, що відбувається, треба бути обережним у своїх висловах і діях. Мій батько багато чим пожертвував, щоб знаходитися в Криму. У нього навіть думки не виникає переселитися на материк, бо дуже багато сил, поту, крові, роботи було покладено на те, щоб зробити щось своє на своїй землі. Він дуже довго до цього прагнув. І ніякі проблеми, зовнішньополітичні або внутрішньополітичні, не змінять його рішення. І, на жаль, він не один такий. Дуже багато кримських татар вважають за потрібне залишатися в Криму – в них немає ще однієї батьківщини. Якщо всі покинуть півострів, то сам народ розчиниться в інших національностях. Це найбільша і найстрашніша небезпека для кримських татар.

- Не зважаючи ні на що, кримські татари займаються відродженням своєї культури. Розкажи про культурні центри, які є в Україні. Чим вони займаються й хто може до них долучитися?

- Зараз кримськотатарська спільнота намагається влаштовувати такі заходи, щоб пересічні українці також брали в них участь. Наприклад, наш кримськотатарський хореограф влаштовує майстер-класи в Маріїнському парку, до якого можуть долучатися охочі – всі, хто проходять повз і бажають навчитися нашим національним танцям.

Також в організації «КримSOS» є курси з кримськотатарської мови. Там два рівні: для людей, які розмовляють, але хочуть більше практики; і для тих, хто приходить з нульовим знанням.

Є такі організації, як «Земляцтво кримських татар у місті Києві» і «Кримськотатарський молодіжний центр», які влаштовують свої акції. Вони поки нерегулярні, але це вже спроба показати, що ми тут є. Це я говорила про Київ. У Львові теж є кримськотатарський центр, де люди збираються, влаштовують події, до яких можуть долучитися всі охочі.

- Яка зараз ситуація з культурним життям і діяльністю кримських татар у Криму?

- Культура – одна з найважливіших ланок, завдяки яким тримається народ. Наші люди намагаються організовувати заходи, але на жаль, тамтешня влада не все дозволяє. Наприклад, 26 червня був День кримськотатарського прапору. Але цього року його не дозволили відзначати.  Однак кримські татари на півострові продовжують займатися мовою і танцями, щоб діти, молодь і дорослі могли підтримувати свою культуру.

- Ельзаро, якою ти бачиш кримськотатарську громаду через 10 років?

- Всі найважчі події, які відбуваються, роблять нас сильнішими. Те, що випало на долю кримськотатарського народу і всієї України загалом, має показати нам, що життя потребує змін, треба рости й розвиватися. Якщо ми зараз не опустимо рук, то через 10 років збудуємо таке суспільство, яке зможе протистояти тому, що відбувається навколо. Я дуже сподіваюся, що ми витримаємо, зможемо підтримати свою культуру, традиції, позицію й покажемо, що ми – окрема національність, яка є частиною українського народу.

Аудіо-версію інтерв'ю слухайте на ГУРТрадіо

Спілкувалася Оксана Полулях, розшифровка – Ельміра Алутє