bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Олена Корнєєва: «Найскладнішим є те, що ми працюємо з результатом, а не з причиною проблеми»
23.06.2015

Ідея громадської організації «Свідомі люди» виникла ще під час Євромайдану з метою надання психологічної допомоги учасникам подій листопада 2013 – лютого 2014. На сьогодні ГО «Свідомі люди» займається психологічною допомогою військовослужбовцям та переселенцям зі східних областей України. ГУРТ поспілкувався з керівником організації Оленою Корнєєвою про їхню діяльність детальніше.

- Пані Олено, якою є місія Вашої організації?

- Ми, як психологи та психотерапевти, сфокусовані нині на двох аудиторіях – це переселенці та військовослужбовці. Але я впевнена, згодом з’являться й інші напрямки роботи. Ширша мета, яка є основною складовою нашої місії, крім допомоги вище названим специфічним групам, – це підвищення рівня свідомості населення щодо процесів, які відбуваються зараз, щодо впевненості в тому, що можна покладатися на спеціалістів, таких, як працівники нашої організації. Важливо, щоб люди розуміли власну відповідальність за своє життя та здоров’я (як фізичне, так і психологічне),  а не просто перекладали її  на інших. Це стосується кожного окремого клієнта.  Якщо людина згодна взяти на себе відповідальність і дійсно хоче зробити щось для самої себе, то це вже половина успіху. Якщо ж вона шукає, що хтось зробить це за неї, то проблема залишається невирішеною.

- ГО «Свідомі люди» є грантером ПРООН. Скажіть, будь ласка, на яких принципах базувалося фінансування?

- Ми працювали у складі самої організації на гранті, який надавала ПРООН. Грант надавався на конкурсній основі. Організації подавали заявки, в яких описували власне бачення  методів та шляхів вирішення проблем, пов’язаних із переселенцями. З понад п’ятдесяти заявок відібрали сім, в тому числі і нашу. Ми працювали в різних напрямках: психологічна допомога, працевлаштування, допомога людям із інвалідністю.

- Розкажіть, будь ласка, про проект «Гаряча лінія психологічної допомоги». З чим пов’язане його закриття?

- Є декілька причин. Ми працювали на «Гарячій лінії» більше року. Чотири місяці з цього року входили в фінансову допомогу, яку організація отримувала від ПРООН. Більшу частину часу ми працювали як волонтери. Проте з’ясували, що допомагати постійно на волонтерських засадах неможливо. Адже люди та спеціалісти дуже швидко втомлюються і їм потрібна перерва. Сама по собі психологічна консультація продовжує надаватися, просто ми зробили переадресацію зусиль на іншу ініціативу, яка надає консультації ширшого спектру: юридичні, соціальні та психологічні.

- Чи є різниця між психологічною реабілітацією бійців АТО та переселенців?

- Це дуже специфічні напрямки роботи. Якщо ми маємо на увазі реабілітацію людей взагалі, то розуміємо, що є проблема і необхідно надати допомогу для того, щоб реабілітувати людину після травмуючих подій. А далі вже починається вузька спеціалізація. Наприклад, у переселенців це пов’язано з сильними переживаннями, втратами, труднощами. Тобто це такий комплекс проблем, з якими людина не завжди може впоратися сама, особливо якщо вона втрачає близьких людей, коли хтось в родині хворіє або поранений. Багато є проблем пов’язаних із соціальною адаптацією. Не всі можуть легко змінити домівку з одного кінця країни на інший. Реабілітація військовослужбовців пов’язана з їхньою роботою, тому що всі військові мають специфічну підготовку та бойові завдання, які зобов’язані виконувати. Дуже часто вони не помічають людей, які є для них близькими, навіть родичів. Для них родина – це ті, з ким вони беруть участь у бойових подіях. Коли військові повертаються після війни додому, їм також потрібна допомога в адаптації до соціального життя в простих умовах, тому що вони продовжують переживати те, що відчували на полі битви. Для переселенців застосовуються як групові види терапії, так і індивідуальні консультації. У випадку з військовослужбовцями ми маємо дуже специфічну програму, яка використовує метод мотузкових курсів – це реабілітаційні методи, що використовуються в арміях декількох країн світу. Метод застосовувався ще древньогрецькою армією. Ідея полягає в тому, що будують цілі містечка, де проходять заняття з вправами, пов’язаними з фізичними переживаннями разом зі своїми бойовими товаришами. Це дає змогу пережити те, що військовослужбовцям важко відпустити, а також надає змогу підвищити стресостійкість.

- Чи плануєте Ви розширення мережі Вашої організації в інших областях України?

- На сьогодні це залежатиме від того, з ким ми будемо працювати. Наприклад, у нас є договір співпраці з сімома містечками в різних областях, тож тепер нам потрібна згода від міністра оборони України, щоб це відбулося.

- В чому полягає суть подвійної реабілітації бійців Національної гвардії України?

- Якщо військові мають лише певний час після ротації, а згодом знову повертаються до бойових дій, ми проводимо короткострокову консультацію-допомогу. Адже якщо не звертати уваги на проблеми, пов’язані з війною та втратою, через деякий час це зможе спричинити серйозні захворювання. Подвійна реабілітація полягає в тому, що ми можемо працювати як і перед, так і після виконання військових завдань.

- Чи залучаєте Ви волонтерів?

- Під час роботи в проекті, який фінансував ПРООН, ми залучали волонтерів, котрі хотіли вчитися психологічній допомозі. Ми навчали групу студентів 4-5 курсів. В основному, це були психологи університету ім. М. П. Драгоманова. Ці студенти отримали від нас базові знання з кризового телефонного консультуванню. Загалом ми навчали волонтерів, щоб надати їм теоретичні та практичні знання, поділитися досвідом. Проте основним правилом нашої організації є співпраця з досвідченими спеціалістами, адже ми займаємося специфічними проектами, де потрібні фахівці, бо недосвідчена людина дуже легко може зашкодити.

- Що є найскладнішим у Вашій роботі?

- На мою думку, найскладнішим є те, що ми працюємо з результатом, а не з причиною проблем. І тут є багато специфічних нюансів.  

- Поділіться найближчими планами діяльності організації.

- Нині ми проводимо переговори з діаспорами в інших країнах і міжнародними фондами, сподіваючись на кількарічну фінансову допомогу. Ми плануємо збудувати в обох напрямках, у яких  працюємо – з переселенцями і військовослужбовцями, – довготривалі робочі центри психологічної допомоги. Зараз дуже складно знайти спеціалістів, які б працювали на довгостроковій основі, тому ми займаємося пошуком людей у команду.

Спілкувалася Олександра Міклашонок

Контакти

Коментарі

Дмитро Василенко   3433 дні тому   #  

Дуже важлива і складна робота. Цікаво, чи багато організацій, що займаються подібним?

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.