Уже сьомий рік поспіль виставка «Без меж» радо демонструє творчі роботи своїх учасників. ГУРТу пощастило побувати на виставці та поспілкуватися з директором благодійного фонду «Інше життя» Оленою Балашовою.

- Пані Олено, розкажіть, як започатковувався конкурс «Без меж»?

- Ця ідея народилася в Дарницькому дитячому будинку сім років тому. Коли ми прийшли до цього закладу, побачили дівчат, які там виховувалися. Вони мали порушення розвитку, але їхні роботи нас просто вразили. Чесно кажучи, після побаченого в мене був внутрішній шок. Вони малювали, вишивали хрестиком, створювали вироби з бісеру. У нас одразу виникла ідея зробити конкурс «Інвалідність – не факт» і залучити до проведення цієї події якомога більше дитячих будинків. Пригадую, в перший рік проведення конкурсу у нас було більше 10 тисяч робіт. Спочатку хотіли проводити захід на всеукраїнському рівні, але за допомогою «сарафанного радіо», взяти участь у конкурсі зголосилося п’ять держав. Ми не використовували рекламу, лише розмістили оголошення на сайті. Оскільки конкурс має назву «Без меж», до нас почали звертатися люди різного віку, мовляв, конкурс має відповідати своїй назві. Перша виставка зібрала дуже багато творчих особистостей.

- Чим особливий цьогорічний конкурс?

- Цього року на виставці представлені роботи учасників із шести країн світу. Вікова категорія – від 7 до 84 років. Відзначу, у нас дуже багато робіт, створених людьми з інвалідністю, але наша виставка проходить під гаслом «Інвалідність – не факт». Ми не наголошуємо на тому, що людина має певні фізичні порушення. Тому до кожної роботи прикріплюємо бірочку, на якій вказана назва та вік учасника. За підсумками конкурсу у нас проводиться три виставки – осіння, різдвяна, а зараз завершується виставка «весна-літо». Весь травень будемо підбивати підсумки. В конкурсі не лише номінації декоративно-прикладного мистецтва, також поезія, проза, відеотанці, конкурс «Придумай казку». Члени журі оцінюватимуть і визначатимуть кращі роботи, а потім імена переможців ми розмістимо на сайті нашого фонду.

- Як долучитися до конкурсу українцям та жителям інших країн?

- Кожного року у нас багато робіт з-за кордону, зокрема, цього року у нас представлено роботи з Казахстану, Росії, Угорщини, Канади, США. Твори слід надсилати нам на електрону пошту. Якщо це відеотанець, ми переглядаємо його; мистецтво слова – читаємо; оцінюємо вокальні дані, якщо це пісня.

- Кого ви запрошуєте до членів журі і за якою шкалою оцінюються роботи конкурсантів?

- Роботи оцінюються за десятибальною шкалою. Відбір членів журі проходить за двома критеріями – за чисто людяним показником та професіоналізмом. Але перш за все нас цікавить саме людяність. Коли ми звертаємося до професійних майстрів у тій чи іншій галузі і просимо бути членом журі,  а у відповідь чуємо: «Скільки це буде коштувати?», нас одразу перестає цікавити такий фахівець. Адже для нас важливим є не просто прийти на виставку і поставити оцінку, а розуміти, які роботи оцінюються. Члени журі також проводять майстер-класи для діток, діляться своїм творчим досвідом. Тому, окрім професіоналізму, треба ще бути людиною.

- Оскільки конкурс «Без меж» справді є некомерційним заходом, звідки надходить фінансування?

- Зі спонсорами, відверто кажучи, складно завжди. Але людей добрих, чесних і щирих набагато більше, ніж це здається на перший погляд. Наприклад, Київська фортеця, у якій вже вдруге проводиться виставка, безплатно надає нам оренду зали. Так ми і працюємо, світ не без добрих людей, допомагають волонтери, спільними зусиллями купуємо клей, ниточки, стрічечки для оформлення робіт. Але при цьому звичайно переможцям даруємо подарунки.

- До речі, які нагороди чекають на переможців конкурсу?

- По-перше, медалі, по-друге, кубки, по-третє, кожен учасник отримає сертифікат міжнародного зразка. Переможці ж матимуть диплом про участь у конкурсі на двох мовах.

- Чи вдалося комусь в подальшому реалізувати свій творчий потенціал завдяки участі у конкурсі «Без меж»?

- Спершу ми стежили за долею наших учасників, але з кожним роком кількість робіт збільшується, і це стало просто неможливим. Нині ті, хто розвивається в тому чи іншому мистецтві, надсилають нам посилання на свої роботи або ж самі роботи надходять до нас безпосередньо від учасників конкурсу.

- На вашу думку, що потрібно впроваджувати в країні для того, щоб у творчому напрямку розвивалася молодь і всі охочі?

- У нас є мрія, і ми сподіваємося, що рано чи пізно вона реалізується. Ми прагнемо створити творчий соціальний центр «Інше-Art», де будуть працювати безкоштовні гуртки, проводитися майстер-класи, щоб кожен охочий міг чомусь навчитися. Гадаю, для молоді це буде чудова можливість знайти для себе цікаве заняття і розвинути творчі здібності.