Робота з людьми з інвалідністю вимагає індивідуального підходу і має свої особливості. Сьогодні нашим співрозмовником є Роман Штогрин – державний службовець у минулому, а нині – директор Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів «Поділля». Ми познайомились з Романом на тренінгу «Ефективний менеджмент волонтерських програм», який організовує Центр волонтеріату "Добра Воля" за підтримки ГУРТа, і одразу вирішили з ним поспілкуватись, адже це людина, яка прагне бути корисною та налаштована на результат. У інтерв'ю у форматі PRоГОну Роман поділився порадами щодо реформування державної служби, власним досвідом та планами на майбутнє.

ГУРТ: Пане Романе, розкажіть для початку про Центр "Поділля"

- Нашій організації 8 років, 85 осіб – у колективі. Я очолюю її більше року. Ми надаємо можливість людям отримати професію і допомагаємо із працевлаштуванням. У нашій країні інша практика щодо підготовки людей з інвалідністю до роботи. У США, Канаді вони мають можливість ходити в дитячий садочок, до школи, здобувати вищу освіту. У нас немає таких умов. Найбільша проблема – психологічне сприйняття. Коли ми бачимо людину на інвалідному візку або з синдромом Дауна, у нас одразу виникає психологічний бар’єр, і ми намагаємося її не помічати. Часто члени нашого Центру говорять, що навіть коли просять про допомогу, не кожен допомагає. Багато  відвертаються,  вдають, що не почули. Лише кожний 5 відгукується.

ГУРТ: Який статус має організація?

- Ми є державною організацією, підпорядковані Міністерству соціальної політики.

ГУРТ: Чи є якісь критерії до людей, яких приймаєте?  

- Наша організація – унікальна. Ми приймаємо людей і з 1 групою інвалідності, і з 2-ою і з 3-ою. Вікові обмеження – 16 – 60 років. У нашому центрі людина має можливість безплатно оздоровитися, здобути професію, отримати дах над головою, харчування. Такий свого роду «комунізм сьогодні». Люди без інвалідності також можуть навчатися в нашій організації, але за певну плату. Не працюємо лише з особами із дуже складними діагнозами, наприклад, епілепсією. У нас немає достатньо кваліфікованого медичного персоналу для цього. Але приймаємо і з дитячим церебральним паралічем (ДЦП), із розумовою відсталістю. Переважно в нас навчаються особи 26-27 років, 60 % з них – жінки.

ГУРТ: Яким чином людина може потрапити до Вас?

- Людина, яка хоче отримати робітничу професію, повинна здійснити такі кроки: зібрати необхідні документи, віддати їх у Центр зайнятості, де має отримати довідку працездатності. Оформлює довідку форми 086 і заносить її у місцеве управління праці і захисту населення.  Звідти її направляють до нас. Будь-яка людина може пройти безплатну реабілітацію, але проблема в тому, що мало хто про це знає. У нас 17 професій на вибір – від творчих: перукар, манікюр, швачка, візаж, до чоловічих робітничих:  взуттєвик, оператор котельні, діловод.

ГУРТ: Скільки осіб Ви можете навчати одночасно?

- Одночасно  у нас перебуває 100 осіб.  Протягом минулого півріччя освіту здобули 144 особи із 19 областей. За минулий рік кількість бажаючих навчатися збільшилася в 2 рази. Набираємо групи: наприклад, навчання манікюру триває 3 місяці, після проходження однієї групи одразу створюємо іншу.

ГУРТ: Над чим Ви працюєте зараз?

- Зараз ми намагаємося розширити вибір професій – отримуємо  ліцензії на такі спеціальності як касир, адміністратор, кондитер, повар. Зараз вони є затребуваними на ринку праці. У найближчих планах керівництва Центру  –  створення комплексу, де б для людей з інвалідністю були створені транзитні робочі місця. Щоб людина, яка закінчила навчання, мала гарантоване робоче місце і могла рік попрацювати там, задля набуття досвіду. Ми розуміємо, що сьогодні роботодавці чекають на кваліфікованих працівників із досвідом, а людині, тим паче з інвалідністю,  дуже важко отримати такий досвід у нашій країні. Комплекс - це перукарні, кав’ярні, місця ремонту та пошиву взуття і одягу – має забезпечити близько 20 робочих місць для людей з інвалідністю. Окрім того, хочемо розробити веб-портал, де б роботодавці вивішували робочі місця для людей з інвалідністю, а  люди, в свою чергу, пропонували себе як працівників.

ГУРТ: Як спонукаєте роботодавців запрошувати на роботу людей з інвалідністю?

- Відповідно до законодавчих норм 4%  штату робітників в організації мають становити люди з інвалідністю. Якщо ці норми порушені  роботодавець платить штраф. До речі, за рахунок таких санкцій і  фінансуються такі організації, як наша. Ми моніторимо підприємства і пропонуємо їм працівників. На жаль, роботодавцям легше заплатити штраф, або «умовно» взяти на роботу людину, платити їй мінімальні кошти, аби вона навіть не приходила. Наші слухачі обов’язково стажуються на підприємствах, багато з них залишається там працювати.

ГУРТ: Як Ви вважаєте, чому таке ставлення роботодавців?

- Це залишки «совка». Тоді людей з інвалідністю відвозили в інтернати, подалі від очей. В Європі  вони гуляють у парках,користуються громадським транспортом – там створені для цього всі умови. У нас - більшість залишається вдома. У людей просто немає можливості вільно пересуватися.

ГУРТ: А як щодо статистики, яка кількість випускників працює?

- 54% наших випускників працевлаштовані. Працевлаштовуються телефонними операторомами, в Укртелеком, наприклад. Великі кампанії готові співпрацювати з нами. 70% працевлаштованих - оператори котельні. Багато займаються самозайнятістю – особливо з таких професій, як перукар, манікюр. Після навчання люди повертаються в свої міста і досить успішно надають послуги. Проте цим людям потрібна підтримка. Має бути гарантоване перше робоче місце випускникам – держава повинна підтримати, особливо людей, які найбільше цього потребують. Певна частина людей не хоче працювати, в них є пенсійне забезпечення, і якщо людина працює, то позбавляється 50 % пенсії. А деякі - навпаки -  дуже мотивовані.

ГУРТ: Чи спілкуєтеся Ви зі своїми випускника після навчання?

- Звісно, ми контактуємо. До речі, багато з них випускників одружуються. Наш Центр – чи не єдина площадка для знайомств. Це дуже важливо, адже у нашій країні люди з інвалідністю мають дуже обмежене коло спілкування.

ГУРТ: Ви відвідали тренінг з менеджменту волонтерських програм від  Центру волонтеріату «Доброї Волі». Розкажіть про Ваші враження.

- Мій досвід роботи з волонтерами дуже малий – я залучав їх лише на акції. Але зараз у нашому Центрі є потреба у волонтерах: для розробки технічного завдання для сайту, допомоги людям з інвалідністю. Також плануємо відкрити гурток із вивчення іноземної мови.  Я отримав цікаві системні знання під час тренінгу. Ми не завжди правильно працюємо з волонтерами, дуже важливо  забезпечити людині, яка витрачає свій час та зусилля, умови, щоб вона психологічно не зламалася. Після тренінгу я розумію, що до пошуку волонтерів потрібно підходити структуровано. Після тренінгу ми займаємося визначенням пріоритетів щодо волонтерів, будемо прописувати програму.

ГУРТ: Ви працювали в державній службі, чому вирішили змінити діяльність і чи відчуваєте різницю у роботі?

- Я був державним службовцем понад 8 років. Був і помічником губернатора, працював в управлінні з громадськістю. А потім вирішив піти в практичну роботу. Робота на державній службі передбачає більш аналітичну функцію, прогнозування.

А в Центрі - практична робота.  Мені подобається, що  одразу видно результати твоєї праці. Я отримую задоволення, коли бачу, що моя робота комусь корисна, потрібна, від неї залежать долі багатьох людей. Робота в державній службі абстрактно розмита – ти можеш готувати аналітичні довідки, наради, проекти розпорядження, але ти не бачиш результативності своєї роботи

Якщо є можливість впровадити певні речі – ти бачиш, що більшість людей працевлаштовуються, більша кількість професій є тепер на вибір,кращі умови роботи людей з інвалідністю. Ти побілив дерево - і воно вже біле, поприбирав навколо свого закладу – і там чистенько, охайно. Це надихає.

ГУРТ: Чи допомагає Вам досвід Вашої роботи державним службовцем нині?

- Будь-який досвід є корисним. Контакти, знайомство з багатьма людьми. В інтернаті набув більш практичного досвіду.

ГУРТ: З якими труднощами в реалізації планів Ви стикаєтесь?

- Є певні труднощі з фінансуванням, а також з інформаційним напрямом. Є  недоопрацювання на державному рівні. Прот,  добре, що держава гарантує заробітну плату і  оплачує комунальні послуги. Щодо інших витрат, я вважаю, керівник має залучати  організації, ЗМІ, шукати партнерів.  Держава не може  на 100% забезпечити діяльність.

ГУРТ: Як людина, яка працювала в державній службі понад 8 років, як Ви вважаєте, які мають відбутися в ній реформи?

По-перше - децентралізація влади, передача повноважень із центральної влади на місця. Сільський, міський, районний голови, повинні мати більше повноважень -  тоді людям легше буде вирішувати свої проблеми;

друге - реформування державної служби. Багато є таких управлінь, які вже в принципі «життя віджили»: департамент комунікацій та зв’язків з громадськістю, управління, які займаються статистичними функціями. Потрібно відкинути неактуальні функції і лишити основні;

третє - держслужбовці не мають бути членами політичних партій, це має бути виключно професійна основа;

четверте - прозорий конкурс на заміщення вакантних посад. Зараз це імітація. Люди, які будуть там працювати мають мати знання, бути мотивовані до роботи . Потрібен об’єктивний підхід до заміщення вакантних посад. В першу чергу на державну службу мають йти ті, хто пройшов волонтерську і громадську діяльність;

п'яте - має бути створена дерегуляція, щоб людина з бізнес-структур менше стикалися з державними службовцями.

Дуже гарні реформи були проведені в Грузії, в Азійських країнах, де адміністративні послуги здійснюються через єдине вікно, людина менше зіштовхується з чиновниками. Це знижує ризик корупції, зволікання. Також певні антикорупційні заходи. Державний службовець не повинен думати, як заробити на людях. Він має мати певний соціальний захист, конкурентну заробітну плату, можливість надзвичайно жорсткого покарання за здійснення певного проступку. І таким людям має бути назавжди закритий доступ на соціальні служби.

ГУРТ: Пане Романе, які поради Ви можете дати громадським організаціям, які прагнуть стати успішними?

- Перелічу: 

• Будьте максимально відкриті;
• Вчіться мистецтву контактувати з різними людьми, організаціями;
• Постійно навчайтесь;
• Правильно визначайте пріоритети в роботі;
• Будьте "динамічно-активними" і "цивілізовано нахабними";
• Завжди орієнтуйтесь на кращий досвід;
• Впроваджуйте нові зміни і нову якість у роботі;
•  Шукайте партнерів, додаткові ресурси, а не розраховуйте на когось одного.

Спілкувалась: Вікторія Хренова 
Редагувала: Марія Чубата